拉不出尿是什么原因
Акцентуа?ц?я (в?д лат. accentus — наголос), акцентуа?ц?я хара?ктеру, акцентуа?ц?я особи?стост? — особлив?сть характеру (в ?нших джерелах — особистост?) людини, що знаходиться в межах кл?н?чно? норми, при як?й окрем? його риси надм?рно посилен?, унасл?док чого виявля?ться виб?ркова уразлив?сть стосовно одних психогенних вплив?в при збереженн? ст?йкост?, адаптованост? до ?нших. Акцентуац?? не ? псих?чними розладами, але за певними сво?ми властивостями схож? з розладами особистост?, що дозволя? робити припущення про наявн?сть м?ж ними зв'язку[1]. Зг?дно з МКХ-10 класиф?ку?ться як одна з проблем, пов'язаних з труднощами п?дтримки нормального способу життя (Z73).
Терм?н ?акцентуац?я? в 1968 роц? вв?в н?мецький псих?атр Карл Леонгард, який вживав його у словосполученнях ?акцентуйована особист?сть? ? ?акцентуйована риса особистост??. В?н опису? акцентуац?? як надм?рно посилен? ?ндив?дуальн? риси особистост?, як? мають тенденц??ю до переходу в патолог?чний стан в несприятливих умовах. Леонгард характеризу? акцентуац?? як ?в?дхилення в?д норми?, але зауважу?, що, на його думку, ?населення Берл?на — це на 50 % акцентуйован? особистост? ? на 50 % — стандартний тип людей?. В?н розробив також свою класиф?кац?ю акцентуац?й, в як?й можна бачити значний вплив психоанал?тичних уявлень про типолог?ю псих?чних розлад?в[2].
У 1977 роц? Андр?й ?вгенович Личко на основ? роб?т Леонгарда та класиф?кац?? психопат?й Петра Борисовича Ганнушк?на розвинув концепц?ю ? почав використовувати словосполучення ?акцентуац?я характеру?, вважаючи особист?сть надто комплексним поняттям для акцентуац?й. Розроблена ним типолог?я ма? явну прив'язку до класиф?кац?? психопат?й ?, кр?м того, призначена т?льки для п?дл?ткового в?ку[1].
У цей час, з переходом укра?нсько? псих?атр?? на МКХ-10, класиф?кац?я психопат?й Ганнушкина морально застар?ла, ? акцентуац??, для зручност? роботи, часто класиф?куються, виходячи з м?жнародно? типолог?? розлад?в особистост?, або з психоанал?тичних типолог?й особист?сних розлад?в, хоча такий п?дх?д ? не ? строгим або визнаним науковим сп?втовариством.
Поняття ?акцентуац?я? близьке до поняття ?розлад особистост??. Основною в?дм?нн?стю ? те, що три основн? характеристики розладу особистост? (вплив на вс? сфери життя людини, стаб?льн?сть у час?, соц?альна дезадаптац?я) н?коли не присутн? в акцентуац?? одночасно:
- Акцентуйована людина може специф?чно реагувати на специф?чн? психогенн? впливи, але т?льки на них, тод? як людина з розладом особистост? на будь-як? психогенн? впливи реагу? в?дпов?дно до особливостей свого розладу (вплив на вс? сфери життя);
- Акцентуац?? можуть найб?льш яскраво проявлятися т?льки протягом певного пер?оду життя людини (наприклад п?дл?ткового пер?оду) ? зазвичай згладжуються з часом, тод? як для розлад?в особистост? характерна поява на ранн?х пер?одах життя ? стаб?льн?сть чи посилення прояв?в протягом життя (стаб?льн?сть у час?);
- Акцентуац?? можуть не призводити до соц?ально? дезадаптац?? взагал? або приводити до не? лише на нетривалий час, в той же час, розлади особистост? заважають так?й адаптац?? пост?йно (соц?альна дезадаптац?я).
Хоча спец?ально це звичайно не п?дкреслю?ться, можна бачити, що поняття ?акцентуац?я? визнача?ться через поняття ?розлад особистост?? (?психопат?я?), ? вдруге стосовно нього. З тверджень Личко про в?дм?нност? акцентуац?й в?д розлад?в особистост? можна зробити висновок, що в усьому ?ншому вони схож?[1].
А. ?. Личко розробляв свою концепц?ю ? д?агностичн? методи виключно для роботи з п?дл?тками, через що ?нод? можна зустр?ти твердження ?нших автор?в, що поняття акцентуац?? застосову?ться лише до п?дл?ткового в?ку. Однак сам в?н н?де не обмежу? область застосування цього поняття, ? говорить т?льки про област? застосування сво?х теоретичних ? практичних розробок.
А. ?. Личко вид?ля? два ступен? вираженост? акцентуац?й:
- Явна акцентуац?я — крайн?й вар?ант норми. Акцентуйован? риси характеру досить виражен? протягом усього життя. Компенсац?? не в?дбува?ться нав?ть при в?дсутност? псих?чних травм;
- Прихована акцентуац?я — звичайний вар?ант норми. Акцентуйован? риси характеру виявляються в основному при псих?чних травмах, але не призводять до хрон?чно? дезадаптац??[1].
За час ?снування поняття ?акцентуац?я? було розроблено дек?лька типолог?й акцентуйованих особистостей. Перша з них (1968 р?к) належить автору концепц??, Карлу Леонгарду. Наступна класиф?кац?я була розроблена Андр??м ?вгеновичем Личком 1977 року та здобула б?льшу популярн?сть.
- ↑ а б в г Личко Андр?й ?вгенович. Психопатии и акцентуации характера у подростков / П?д ред. Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романова. — Санкт-Петербург : Речь, 2009. — 256 с. — 1000 прим. — ISBN 978-5-9268-0828-6.
- ↑ Карл Леонгард. Акцентуированные личности = Akzentuierte Pers?nlichkeiten. — Берл?н, 1976. — 328 с. — ISBN 3-437-10447-0. Арх?вовано з джерела 28 листопада 2010
- Акцентуац?? характеру [Арх?вовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.] // ВУЕ