肚子拉稀是什么原因

Сусп?льство — названа орган?зована сукупн?сть людей на певному етап? ?сторичного розвитку, об'?днаних характерними для них в?дносинами.

Сусп?льство — самодостатня соц?альна система, основою яко? ? вза?мн? стосунки людей, що складаються в процес? реал?зац?? особистих потреб кожного. Вза?мини людей у межах сусп?льства називають соц?альними. Кр?м окремих людей членами сусп?льства ? ?хн? об'?днання: сп?льноти, громади, товариства та сп?втовариства, асоц?ац??, союзи тощо. Окремим видом сусп?льства ? людство — сп?льнота вс?х людей.

Кр?м сп?льного для вс?х сусп?льства — людства, розр?зняють окрем? сусп?льства, здеб?льшого за територ?альними або культурними ознаками. Кожне таке окреме сусп?льство ма? власн? культурн? та ?сторичн? надбання, сусп?льн? норми та настанови. У кожному сусп?льств? ? власн? суб'?кти соц?ального сп?лкування — особа, с?м'я, клас, група, нац?я, держава, президент та ?нш?. Основними складниками, що визначають сусп?льство, ? власн?сть, праця та с?м'я.

Досл?дження сусп?льства — царина сусп?льних наук, особливо ф?лософ??, соц?олог?? та антрополог??, для яких судження сусп?льство — основоположна категор?я.

Терм?н сусп?льство ?нод? зам?няють запозиченим з латинсько? мови словом соц?ум. В?дпов?дно, прикметник соц?альний у багатьох контекстах синон?м?чний прикметнику сусп?льний.

Символ?ка сп?льноти — на приклад? значення символ?ки Укра?нського сусп?льства ?Група Марадон?я? англ. Maradonia Group:

1. Орел з розпростертими крилами символ?зу? силу, свободу та горд?сть. Це також може уособлювати готовн?сть до захисту та д??.

2. Меч в лап? орла с символом сили та готовност? до боротьби. Це означа? р?шуч?сть та готовн?сть захищати сво? ?нтереси.

3. Блискавки в ?нш?й лап? орла можуть символ?зувати швидк?сть, енерг?ю та р?шуч?сть. Це може вказувати на швидке та р?шуче реагування на виклики.

4. Чорне Сонце (обер?г) - ма? захисн? властивост? в?д негативно? енерг?? та допомога? осягнути ?стину.

З таких речей та деталей створю?ться символ?ка яка дуже важлива та саме сусп?льство становится б?льш сучасн?шим та найб?льш ефективним в маркетингу.

?стор?я досл?дження сусп?льства

Перш? уявлення про сусп?льство, як систему сп?вжиття людей формувались з найдавн?ших час?в розвитку ?нтелектуально? культури людства^{[джерело?]}. Великий внесок у визначення сусп?льства внесли стародавн? мислител?, китайський ф?лософ Конфуц?й, античн? мислител? Платон та Ар?стотель, ?хн? учн? й посл?довники^{[джерело?]}. У теоретично-ф?лософськ?й уяв? стародавн?х мислител?в сусп?льство у буквальному розум?нн? цього слова ототожнювалося з державою. Аристотель вбачав людину, як пол?тичну, або державну ?стоту. Законом?рност? розвитку сусп?льства ? держави ототожнювалися^{[джерело?]}.

На в?дм?ну в?д мислител?в античност? ф?лософи середньов?ччя заприм?тили р?зницю м?ж соц?умом ? державою, але приховували це в рел?г?йних м?стиф?кац?ях^{[джерело?]}. Н?кколо Мак?авелл? був одним з перших, хто визначив державу, як одну ?з складових соц?уму, ширшого ? фундаментальн?шого утворення. Мислител? п?знього Середньов?ччя в досл?дженн? сусп?льства продовжували прид?ляти велику увагу держав?, ?? п?дрозд?лам ? структурам^{[джерело?]}. Перш? уявлення про сусп?льство та його досл?дження, як специф?чного утворення ? форми людського сп?вжиття були несм?ливими ? непосл?довними^{[джерело?]}. Про головний об'?кт — соц?ум як ц?л?сну систему — соц?альна ф?лософ?я могла сказати надзвичайно мало^{[джерело?]}. Багато автор?в нов?тньо? ?стор??, нав?ть не спробували б?льш-менш серйозним чином прояснити соб? природу елементарних явищ соц?ального, не кажучи вже про його внутр?шню природу ? сутн?сть^{[джерело?]}.

В епоху Просв?тництва виникла теор?я сусп?льного договору, за якою окрем? люди, утворюючи сусп?льство, поступаються частиною сво?х ?нтерес?в та суверенних природних прав для загального добра. ?? формуванню сприяв поступ у юриспруденц??, яка сформулювала концепц?ю природного права^{[джерело?]}. Осв?чений абсолютизм

У XIX стол?тт? зародилися соц?олог?я та антрополог?я. Засновник соц?олог?? О?юст Конт ставив перед собою мету зробити досл?дження сусп?льства позитивною наукою. Водночас на XIX стол?ття припада? пер?од творчост? основоположник?в ?сторичного матер?ал?зму Карла Маркса та Фр?др?ха Енгельса. Вони вказали на антагон?стичний характер сучасного ?м сусп?льства й запровадили ?дею класово? боротьби, що, на ?хню думку, врешт?-решт приведе до встановлення неантагон?стичного комун?стичного сусп?льства. Марксизм став впливовою ?деолог??ю, що значною м?рою сформувала ?стор?ю XX та XXI стол?ть.

Пошук теоретичних моделей, як? б адекватно в?дтворювали природу ? сутн?сть соц?ального, ?стор?ю його розвитку ? механ?зми функц?онування, трива? ? дос?^{[джерело?]}. ? ряд наукових концепц?й, як? описують ?сторичний розвиток сусп?льства^{[джерело?]}. Одн??ю з них (але не ?диною) ? хвильова концепц?я Тофлера, за якою ?сторичн? сусп?льства под?ляються на три хвил?: аграрну, ?ндустр?альну, пост?ндустр?альну.

Футуролог?я намага?ться на основ? анал?зу сусп?льних явищ передбачити тенденц?? майбутнього розвитку сусп?льства. Серед прогноз?в розвитку людського сусп?льства ?сну? концепц?я майбутнього ?нформац?йного сусп?льства, основою якого г?потетично буде ?диний глобальний ?нформац?йний прост?р.

Ознаки сусп?льства

Соц?ологи неодноразово намагалися збагнути сутн?сть поняття ?сусп?льство?, вияснити характерн? риси, що в?др?зняють його в?д ?нших соц?альних груп та сп?льнот: громади, колективу, роду, товариства, сп?втовариства тощо. Дв? так? спроби наведено нижче:

за Едвардом Шилзом

Американський соц?олог Едвард Шилз вид?ля? так? критер?? сп?льноти, як? необх?дн? для того, щоб вважати ?? сусп?льством:

• сп?льнота не входить в жодн? об'?днання, як? роблять ?? частиною б?льшо? системи;
• шлюби укладаються м?ж членами сп?льноти;
• сп?льнота ма? ц?л?сну територ?ю, яку вважа? власною;
• поповню?ться здеб?льшого за рахунок д?тей тих людей, як? вже ? визнаними представниками сп?льноти;
• сп?льнота ма? сп?льну систему управл?ння;
• сп?льнота ма? власну назву та власну ?стор?ю;
• ?снування сп?льноти ? довшим в?д середньо? тривалост? життя окремого ?ндив?да;
• у сп?льноти ?сну? специф?чна культура — сп?льна система ц?нностей, що забезпечу? згоду м?ж ?? членами.

Найголовн?шими для Шилза виступають три з перел?чених ознак — сп?льна система управл?ння, сп?льна територ?я ? сп?льна культура.

за Маршем

У 1967 роц? Р. Марш ^[хто?] намагався визначити умови, за яких соц?альне об'?днання сл?д вважати сусп?льством:

• Пост?йна територ?я — наприклад, держава в сво?х суверенних кордонах;
• Поповнення сусп?льства головним чином завдяки народженню д?тей, хоча ?мм?грац?я також в?д?гра? деяку роль в цьому;
• Високорозвинена культура — модел? культури можуть бути досить р?зноман?тними, щоб задовольнити вс? потреби сусп?льного життя;
• Пол?тична незалежн?сть — сусп?льство не ? п?дсистемою або частиною яко?сь ?ншо? системи, тому колон?альн? сусп?льства типу Бельг?йського Конго до отримання незалежност?, не можна було вважати такими.

  Автор ц??? класиф?кац?? визнавав неповноту та дискус?йний характер сво?х критер??в.

Еволюц?я сусп?льства

Сусп?льство — динам?чна система, воно неперервно зм?ню?ться^{[джерело?]}. Впродовж ?стор?? людства сусп?льство розвивалося завдяки ускладненню сусп?льних зв'язк?в та соц?ально? структури, под?лу прац?, стратиф?кац??^{[джерело?]}.

?снують прообрази сусп?льства у тварин — стадо та зграя^{[джерело?]}. Чим складн?шою ста? ментальна орган?зац?я кожно? людини у сусп?льств?, тим складн?шим ста? сусп?льство^{[джерело?]}. Велику роль у цьому процес? в?д?гра? держава через створення правових механ?зм?в, орган?зац?? систем навчання та виховання^{[джерело?]}. Проте виникнення сусп?льства передувало виникненню нац?ональних держав, сусп?льство ?снувало й у часи, коли не було державних кордон?в, ? племена в?льно кочували з м?сця на м?сце^{[джерело?]}.

Через значн? зм?ни стосунк?в м?ж людьми у сусп?льств?, культури ? чисельност? ? складу населення сусп?льство у межах одн??? територ?ально? громади зм?ню?ться також^{[джерело?]}. Наприклад, укра?нське сусп?льство XIX стол?ття значно в?др?зня?ться в?д укра?нського сусп?льства радянсько? епохи, яке в свою чергу в?др?зня?ться в?д укра?нського сусп?льства час?в незалежност?^{[джерело?]}.

Стад?? розвитку людського сусп?льства

Зах?дна соц?олог?я зазвичай вид?ля? до?ндустр?альну, ?ндустр?альну та пост?ндустр?альну ?сторичн? стад?? людського сусп?льства^{[джерело?]}, класиф?куючи ?х за основним способом виробництва. До?ндустр?альне сусп?льство зазвичай аграрне, в ньому переважа? с?льське господарство. Соц?олог Герхард Ленск? вид?ляв й ?нш? типи сусп?льства, наприклад, риболовне, пастуше тощо^{[джерело?]}. До винайдення людством р?льництва ? тваринництва, тобто до неол?тично? революц??, основними способами добування ?ж? в людей були мисливство й збирання. Мисливц?-збирач? теж мали сво? сусп?льство ?з сво?ю культурою.

В ?ндустр?альному сусп?льств?, що склалося п?сля промислово? революц??, основним типом д?яльност? людей стало промислове виробництво. В?дпов?дно, зм?нилася частка роб?тник?в у загальному склад? населення, зросла роль кап?талу.

Думку про те, що на зм?ну ?ндустр?альному сусп?льству прийшло пост?ндустр?альне, висловив американський соц?олог Ден?ел Белл. У пост?ндустр?альному сусп?льств? основним видом виробництва ста? виробництво послуг, зроста? роль знань та осв?ти, а в склад? трудового населення починають дом?нувати фах?вц?. Аналог?чн? процеси описував Елв?н Тоффлер у сво?й книз? ?Третя хвиля?.

Структура та стратиф?кац?я

Т?льки найпрост?ш? сусп?льства не мають розвинено? соц?ально? структури^{[джерело?]}. Але нав?ть у них ? в?ков? групи, що мають сво? рол? в рудиментарному под?л? прац?, а також с?м'?, роди, родини, племена тощо^{[джерело?]}. У межах в?кових груп ус? ?ндив?дуальн? члени простого сусп?льства мають однаков? права й однаковий соц?альний статус^{[джерело?]}. ?з розвитком сусп?льства виника? нер?вн?сть ? розвива?ться стратиф?кац?я^{[джерело?]}. Сусп?льство набува? складно? структури^{[джерело?]}.

Соц?ологи р?зних шк?л кладуть в основу класиф?кац?? сусп?льних стратиф?кац?й р?зн? критер??^{[джерело?]}. У марксизм?, наприклад, таким критер??м ? виробнич? в?дносини ?, в?дпов?дно, сусп?льно-економ?чн? формац??^{[джерело?]}. Сусп?льства розбиваються на безкласов? (неантагон?стичн?) ? класов? (антагон?стичн?)^{[джерело?]}. До безкласових сусп?льств належать перв?сне сусп?льство та майбутн? г?потетичне комун?стичне сусп?льство^{[джерело?]}. Класов? сусп?льства зм?нюють одне одного з? зм?ною ладу — рабовласницьке, феодальне, кап?тал?стичне (буржуазне), соц?ал?стичне^{[джерело?]}. У рабовласницькому сусп?льств? основн? соц?альн? класи — рабовласники й раби, у феодальному — феодали (пом?щики) ? селянство, у кап?тал?стичному — кап?тал?сти й роб?тники, у соц?ал?стичному — роб?тники й селянство^{[джерело?]}. (Суперечн?сть м?ж м?стом ? селом, роб?тниками й селянством, проголошу?ться руш?йною силою соц?ал?стичного сусп?льства, але водночас зазнача?ться, що ця суперечн?сть неантагон?стична^{[джерело?]}.)

Зах?дн? соц?ологи, наприклад Макс Вебер та П'?р Бурдь? теж використовують поняття соц?ального класу, хоча вкладають у нього дещо ?нше значення, н?ж марксизм^{[джерело?]}. Стратиф?кац?я сусп?льства за Вебером використову? три фактори: клас, статус ? влада. Бурдь?, вид?ляючи класи, враховував не т?льки в?дношення до власност? на засоби виробництва, але й так? фактори як габ?тус (повед?нкова матриця) та усв?домлен?сть себе як класу.

Популярним п?дходом до соц?ально? стратиф?кац?? в зах?дному сусп?льств? ? розбиття сусп?льства за майновим принципом (майно не тотожне власност?) на верстви, як? теж називають класами. Вид?ляються вищий клас (б?л? ком?рц?), середн?й клас та нижчий клас (син? ком?рц?).

Окрем? ?сторичн? типи сусп?льств мають особлив? стратиф?кац??, закр?плен? легально чи культурою в?дпов?дного сусп?льства. Так, у становому сусп?льств?, типовому для до?ндустр?ально? ?вропи, ?снували соц?альн? стани з р?зними юридичними правами: наприклад, у Франц?? — дворянство, дух?вництво ? трет?й стан. В ?нд?? ?снувала й ?сну? дос?, хоча заборонена законом, кастова система — под?л людей на варни.

Закрите та в?дкрите сусп?льство

Сусп?льство — група людей, формально не орган?зована, але яка ма? сп?льн? ?нтереси ? ц?нност?. Поняття в?дкритого ? закритого сусп?льства були введен? Карлом Поппером для опису культурно-?сторичних ? пол?тичних систем, характерних для р?зних сусп?льств на р?зних етапах ?х розвитку.

Закрите сусп?льство — за Поппером — тип сусп?льства, що характеризу?ться статичною соц?альною структурою, обмеженою моб?льн?стю, нездатн?стю до ?нновац?й, традиц?онал?змом, догматичною авторитарною ?деолог??ю (ма? м?сце система, коли б?льш?сть член?в сусп?льства охоче приймають т? ц?нност?, як? ?м призначен?, звичайно це тотал?тарне сусп?льство).

В?дкрите сусп?льство — за Поппером — тип сусп?льства, який характеризу?ться динам?чною соц?альною структурою, високою моб?льн?стю, здатн?стю до ?нновац?й, в?льною критикою, ?ндив?дуал?змом ? демократичною плюрал?стичною ?деолог??ю (тут людин? нада?ться можлив?сть сам?й обирати св?тоглядн?, моральн? ц?нност?. В?дсутня державна ?деолог?я, а на р?вн? конституц?? закр?плюються принципи духовно? свободи, як? людина реально використову?. Тобто, сама намага?ться знайти основн? ц?нност?).

Закрите сусп?льство схильне до спец?ал?зац??, а в?дкрите — до творчост?.

У в?дкритому сусп?льств? кожен учасник в?дпов?дальний за сво? життя ? дба? переважно про себе, при цьому в сусп?льств? поважа?ться право на приватну власн?сть ? особисту г?дн?сть. У закритому сусп?льств? ?святий обов'язок? — п?клуватися про ?нших, а приватна власн?сть — справа сумн?вна (негожа) або нав?ть злочинна, нег?дна.

Прим?тки:

• Вищенаведен? м?ркування про типи закритого ? в?дкритого сусп?льства можуть бути справедлив? лише для сусп?льств у розм?р? держави. Якщо людина у в?дкритому сусп?льств?, на в?дм?ну в?д закритого знаходить самост?йно основн? ц?нност?, то вона може пот?м сп?в?снувати з ?ншими однодумцями, як? з нею також утворюють сусп?льство, яке може мати ?дин? ц?нност?, але яке не можна за ц??ю ознакою в?днести до закритого.
• ?снують загальнолюдськ? ц?нност?, ?дин? для всього людства, ?накше б його не можна було назвати людським сусп?льством.

Функц?онування та розвиток соц?ально? системи обов'язково передбача? зм?нюван?сть покол?нь людей ?, отже, соц?альне насл?дування — члени сусп?льства передають в?д покол?ння до покол?ння знання ? культуру. Див. ?осв?та? ? ?соц?ал?зац?я?.

Громадянське сусп?льство

Наприк?нц? 20 ст. ? на початку 21 стол?ття широко дискуту?ться ?дея громадянського сусп?льства, як системи недержавних ? некомерц?йних ?нститут?в, яка забезпечу? самоорган?зац?ю та розвиток населення. За ц??ю концепц??ю орган?зац?? та товариства громадян держави формують базис реального сусп?льства, який, незалежно в?д пол?тично? системи, доповню? функц?? виконавчих структур держави.

Економ?чн? ц?л? сусп?льства

Економ?чн? ц?л? сусп?льства — комплекс потреб та вимог нац?онального сусп?льства^{[джерело?]}.

Жодна нац?я або група нац?й не може повн?стю досягнути сво?х ц?лей^{[джерело?]}. Ця неспроможн?сть виника? з непосл?довност? та конфл?кт?в ц?лей як на нац?ональному, так ? на м?жнародному р?внях та з неадекватност? ?нструмент?в пол?тики^{[джерело?]}. Виникають конфл?кти м?ж приватними ? нац?ональними ц?лями, м?ж внутр?шн?ми та зовн?шн?ми тощо^{[джерело?]}. Пом'якшити так? конфл?кти та знайти можлив?сть задоволення першочергових, значущих ц?лей ? ? завданням економ?чно? пол?тики^{[джерело?]}.

Концепц?? розвитку людського сусп?льства

Глобальна концепц?я людського розвитку ?сторично й лог?чно виникла на баз? теор?? людського кап?талу й стала одним з найкращих досягнень людсько? цив?л?зац??^{[джерело?]}. На в?дм?ну в?д теор?? людського кап?талу, яка доводить економ?чну доц?льн?сть удосконалення людини саме як чинника виробництва, концепц?я людського розвитку виходить з первинно? самоц?нност? розвитку людини, з того, що виробництво ?сну? заради розвитку людей, а не люди — заради розвитку виробництва^{[джерело?]}. Гуман?тарна, ф?лософська концепц?я людського розвитку ?рунту?ться на соц?ально-економ?чних показниках, а запропонований Програмою розвитку ООН (ПРООН) ?ндекс людського розвитку визнаний у всьому св?т? як ?нтегральний показник стану соц?ально-економ?чного розвитку кра?ни, що в?добража? досконал?сть соц?ально-трудових в?дносин.

Базовим принципом концепц?? людського розвитку ? не пост?йне надання п?дтримки знедоленим людям, а забезпечення випереджувальних заход?в з недопущення зубож?ння, безроб?ття, втрати здоров'я тощо шляхом стимулювання розвитку людей, п?двищення ?хньо? рол? у сусп?льств?, розширення можливостей вибору способу життя, можливостей прийняття р?шень щодо сво?? дол?, але водночас ? посилення в?дпов?дальност? за прийняте р?шення та його виконання^{[джерело?]}.

Отже, виб?р ор??нтованого на людський розвиток типу економ?чного зростання вимага? сво?р?дного перелому в поглядах на сп?вв?дношення економ?чного та соц?ального аспект?в розвитку^{[джерело?]}. У традиц?йному трактуванн? соц?альний аспект вважався пох?дним в?д економ?чного, людський розвиток — залишковим додатком до економ?чного, причому у традиц?ях переважно ?ндустр?ального розум?ння економ?чного добробуту та могутност?^{[джерело?]}. Але ?нформац?йна революц?я вже в?дкрила новий, пост?ндустр?альний образ економ?чно? модел? побудови сусп?льства, в якому економ?чна могутн?сть створю?ться та примножу?ться переважно за рахунок творчо? ?нновац?йно? прац? — управл?ння ?нформац?йними потоками, створення високих технолог?й тощо^{[джерело?]}. Це передбача? обов'язковою умовою високу трудову мотивац?ю та безперервний розвиток людей, а в?дпов?дно — пост?йне зростання людських потреб ? ц?нностей та можливостей ?х задовольняти^{[джерело?]}.

У розвинутих кра?нах визнання продуктивно? природи вкладень у людський розвиток ма? сво?м насл?дком збалансоване сп?вв?дношення економ?чно? та соц?ально? складових сусп?льного прогресу, соц?ально ор??нтовану економ?ку, висок? темпи розвитку з ?людським обличчям?^{[джерело?]}. Динам?чний прир?ст валового внутр?шнього продукту сам по соб? вже не в?добража? високо? якост? розвитку, ? саме тому м?жнародн? орган?зац??, зокрема ООН ? М?жнародний Банк реконструкц?? та розвитку, переконливо рекомендують використовувати ?ндекс людського розвитку, в якому комб?нуються соц?альн? ? економ?чн? параметри.

Див. також

• Держава
• Право
• Мораль
• Сусп?льна думка
• Соц?ал?зац?я
• Соц?альна комун?кац?я
• Мережеве сусп?льство
• ?нформац?йне сусп?льство
• Глобальне сусп?льство
• Етолог?я
• Етн?чна структура сусп?льства

Л?тература

• В. Андрущенко. Сусп?льство // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.700 ISBN 978-966-611-818-2
• Е. Кальницький. Соц?ум пол?тичний // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.680 ISBN 978-966-611-818-2
• Е. Щербенко. Закрите сусп?льство // Пол?тична енциклопед?я. — с.265
• Суперечност? сусп?льн? // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — С. 617. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• ?. Бойченко. Сусп?льство // ФЕС, с.620

Посилання

• Сусп?льство // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Сусп?льн?сть, сусп?льство // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Л?тери Ст — Уц. — С. 1863-1865. — 1000 екз.

• Визначення сусп?льства в оксфордському словнику