开了书店之后 亚马逊的杂货店很有可能也在路上
Гешта?льтпсихолог?я (н?м. Gestalt — форма, конф?гурац?я) — напрям (школа) у зах?дн?й психолог?? першо? третини XX стол?ття. Заснована Максом Вертгаймером в 1912 роц?.
Постулат гештальтпсихолог?? звучить так: первинними даними психолог?? ? ц?л?сн? структури (гештальти), що практично не виводяться з компонент?в, що ?х утворюють. Гештальтам притаманн? власн? характеристики ? закони, зокрема, ?закон групування?, ?закон в?дношення? (ф?гура/фон).
Гешта?льт — це просторово-наочна форма предмет?в, що сприймаються, чи? властивост? неможливо зрозум?ти шляхом сумування властивостей ?х частин. Яскравим прикладом, за Келлером, ? мелод?я, що вп?знавана нав?ть у випадку транспортування на ?нш? елементи. Коли ми чу?мо мелод?ю вдруге, то завдяки пам'ят? вп?зна?мо ??. Але якщо склад ?? елемент?в зм?нився, ми все одно вп?зна?мо мелод?ю як ту саму. Гештальтпсихолог?я з'явилася завдяки н?мецьким психологам Максу Вертгаймеру, Курту Коффц? ? Вольфгангу Келлеру, що висунули програму вивчення псих?ки з точки зору ц?л?сних структур — гештальт?в. Виступаючи проти висунутого психолог??ю принципу розчленовування св?домост? на елементи ? побудови з них складних психолог?чних феномен?в, вони запропонували ?дею ц?л?сност? образу й неможливост? зведення його властивостей до суми властивостей його елемент?в. На думку теоретик?в, предмети, що складають наше оточення, сприймаються не у вигляд? окремих об'?кт?в, а як орган?зован? форми. Сприйняття не зводиться до суми в?дчутт?в, а властивост? ф?гури не описуються через властивост? частин. Власне гештальт явля? собою функц?ональну структуру, що впорядкову? р?зноман?ття окремих явищ.
Гешта?льт — це ц?л?сна структура, яка форму?ться у св?домост? людини при сприйнятт? об'?кт?в або ?хн?х образ?в. Це первинна ?ндив?дуальна властив?сть псих?ки, що перебува? зг?дно з ф?з?олог?чними процесами мозку ? зовн?шн?м св?том.
Гешта?льт-фа?ктор — це будь-яка стимульна ситуац?я, яка ма? тенденц?ю викликати перцептивн? образи ц?л?сност? або ?дност?.
Кожен гештальт розгляда?ться як ф?гура, що виступа? з тьмян?шого фону. Сформувати ф?гуру означа? зац?кавитись чимось ? спробувати якось позначити св?й досв?д.
Ус? властивост? сприймання в гештальтпсихолог?? — константи, ф?гура, фон — вступають у в?дносини м?ж собою ? являють нову властив?сть. Це ? ? гештальт. Ц?л?сн?сть сприйняття ? його впорядкован?сть досягаються завдяки наступним принципам:
- Близьк?сть. Стимули, розташован? поряд, мають тенденц?ю сприйматись разом.
- Схож?сть. Стимули, схож? за розм?ром, формою, тощо мають тенденц?ю сприйматись разом.
- Ц?л?сн?сть Сприйняття ма? тенденц?ю до спрощення ? ц?л?сност?.
- Замкнут?сть. В?добража? тенденц?ю завершувати ф?гуру так, щоб вона мала повну форму.
- Сум?жн?сть. Близьк?сть стимул?в в час? ? простор?. Сум?жн?сть може обумовлювати сприйняття, коли одна под?я виклика? ?ншу.
- Загальна зона. Принципи гештальту формують наше повсякденне сприйняття, нар?вн? з навчанням ? минулим досв?дом. Передбачаюч? думки ? оч?кування також активно керують нашою ?нтерпретац??ю в?дчутт?в.
Закон ?гарного? гештальту, озвучений Метцгером (1941), говорить: ?Св?дом?сть завжди схильна до того, щоб з поданих разом сприйнятт?в сприймати найб?льш просте, ?дине, замкнене, симетричне, таке що включа?ться в основну просторову в?сь?. В?дхилення в?д ?гарних? гештальт?в сприймаються не одразу а лише за ?нтенсивного розгляду (наприклад приблизно р?вносторонн?й трикутник сприйма?ться як р?вносторонн?й, приблизно прямий кут, як прямий). Сформован? гештальти завжди ? ц?л?сностями, завершеними структурами, з ч?тко обмеженими контурами. Контур, що характеризу?ться ступенем р?зкост? ? замкнут?стю або незамкнут?стю обрис?в, ? основою гештальту. Одним з фундаментальних властивостей гештальта ? прагнення до завершеност?, що виявля?ться, зокрема, ефектом Зейгарн?к.
При опис? гештальту ужива?ться також поняття важливост?. Ц?ле може бути важливим, члени — неважливими, ? навпаки. Ф?гура завжди важлив?ше основи — фону. Важлив?сть може бути розпод?лена так, що в результат? вс? члени виявляються однаково важливими (це р?дк?сний випадок, який зустр?ча?ться, наприклад, в деяких орнаментах).
Частини гештальту можуть мати р?зн? ранги. Так, наприклад, в кол?: 1-му рангу в?дпов?да? центр, 2-й ранг ма? точка на окол?, 3-й — будь-яка точка всередин? кола. Кожен гештальт ма? св?й центр ваги, який виступа? або як центр маси (наприклад, середина в диску), або як точка скр?плення, або як вих?дна точка (створю?ться враження, що ця точка служить початком для побудови ц?лого, наприклад, п?дстава колони), або як напрямна точка (наприклад, в?стря стр?ли).
Як?сть ?транспозитивност?? виявля?ться в тому, що образ ц?лого залиша?ться, нав?ть якщо вс? частини м?няються за сво?м матер?алом, наприклад, якщо це — р?зн? тональност? одн??? ? т??? ж мелод??, а може втрачатися, нав?ть якщо вс? елементи збер?гаються, як в картинах П?кассо (наприклад, малюнок П?кассо ?К?т?).
Як основний закон угруповання окремих елемент?в був постулював закон пре?нантност? (Pr?gnanz). Пре?нантн?сть (в?д лат. Praegnans — зм?стовний, обтяжений, багатий) — одне з ключових понять гештальт-психолог??, що означа? завершен?сть гештальт?в, що придбали ур?вноважений стан, ?хорошу форму?. Гештальти пре?нантност? мають так? властивост?: замкнут?, ч?тко виражен? меж?, симетричн?сть, внутр?шня структура, що набува? форму ф?гури. При цьому були вид?лен? фактори, що сприяють угрупуванню елемент?в в ц?л?сн? гештальти, так? як ?фактор близькост??, ?фактор схожост??, ?фактор гарного продовження?, ?фактор сп?льно? дол??.
- Ф?лософський словник / за ред. В. ?. Шинкарука. — 2-ге вид., перероб. ? доп. — К. : Головна ред. УРЕ, 1986.
- Гештальтпсихолог?я // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н ; ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни. — Ки?в : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
|
Це незавершена стаття з психолог??. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |