U盘市场危机：行业全面萎缩卖1个仅赚1元市场现状

Про академ?чну дисципл?ну див. Мистецтвознавство.

Венера з Холе-Фельс

Зображення коня з системи печер Ласко

Маска Тутанхамона

Венера М?лоська, Олександр Ант?ох?йський

Мона Л?за, Леонардо да В?нч?

Катерина, Т. Г. Шевченко

百度 邓子恢认为，办合作社是好事情，但要循序渐进，需要在农民提高思想觉悟和认识的基础上去办。

?стор?я мистецтва зосереджу?ться на об'?ктах, створених людиною з р?зними духовними, опов?дними, ф?лософськими, символ?чними, концептуальними, документальними, декоративними, функц?ональними та ?ншими ц?лями, але з основним акцентом на ?хню естетичну в?зуальну форму. Образотворче мистецтво можна класиф?кувати р?зними способами, наприклад, в?докремити красн? мистецтва в?д ужиткового мистецтва; повн?стю зосередитись на творчост? людини або на р?зних засобах, таких як арх?тектура, скульптура, живопис, ф?льм, фотограф?я та граф?ка. В останн? роки технолог?чний прогрес призв?в до в?деомистецтва, комп'ютерного мистецтва, перформансу, ан?мац??, телебачення, та в?део?гор.

?стор?ю мистецтва часто описують як хронолог?ю шедевр?в, створених п?д час розкв?ту кожно? цив?л?зац??. Таким чином, ?? можна описати як ?стор?ю ел?тарно? культури, вт?ленням яко? ? чудеса св?ту. З ?ншого боку, народн? художн? вирази також можуть бути ?нтегрован? в ?сторичн? наративи мистецтва, ?х називають народним мистецтвом або ремеслом. Чим глибше ?сторик мистецтва вивча? ц? форми низово? культури, тим ?мов?рн?ше, що в?н розглядатиме свою роботу як досл?дження в?зуально? або матер?ально? культури чи як внесок у сум?жн? з ?стор??ю мистецтва галуз?, так? як антрополог?я або археолог?я. В останн?х випадках предмети мистецтва можна в?днести до археолог?чних артефакт?в.

Перша праця з ?стор?? мистецтв — ?Житт?писи найславетн?ших живописц?в, скульптор?в та арх?тектор?в? автором яко? ? Джорджо Вазар? — була створена в епоху В?дродження, у 1550 роц?. П?сля нього була написана ?Книга про художник?в? Карела ван Мандера ? ?Н?мецька академ?я? Йоах?ма Зандрарта.

У епоху Просв?тництва В?нкельман критикував зосереджен?сть на б?ограф?чних подробицях життя тих чи ?нших художник?в ? почав робити значн? узагальнення в?дносно тенденц?й розвитку мистецтва в р?зн? пер?оди.

Деяк? роботи з ?стор?? мистецтв (як, наприклад, твори Джона Раск?на) сам? по соб? ? ц?кавими як неабияк? л?тературн? твори.

Пре?стор?я

Перв?сне мистецтво включа? широкий спектр мистецтва, створеного художниками та скульпторами з неписьменних культур, включаючи деяк? з найдавн?ших артефакт?в людини. Серед перших предмет?в мистецтва — декоративн? артефакти Африки середньокам'яно? доби. У П?вденн?й Африц? також були виявлен? ?мност? того пер?оду, як?, ймов?рно, використовувалися для збер?гання фарб, в?к яких сяга? 100 000 рок?в тому.

Широко поширеною формою до?сторичного мистецтва в усьому св?т?, особливо в ?вроп?, було виготовлення невеликих до?сторичних ф?гурок, в?домих як ф?гурки Венери з? зб?льшеними грудьми та животами, найв?дом?шими з яких ? Венера з Холе-Фельс та В?ллендорфська Венера, знайден? в Н?меччин? та Австр??. Б?льш?сть ?з них мають маленьк? голови, широк? стегна та звужен? донизу ноги. Руки й стопи часто в?дсутн?, а голова зазвичай маленька ? не ма? рис обличчя.

Венера з Холе-Фельс ? одним ?з численних об'?кт?в, знайдених на об'?кт? св?тово? спадщини ЮНЕСКО ?Печери та мистецтво льодовикового пер?оду в Швабськ?й Юр??, де були знайден? найдавн?ш? нестац?онарн? витвори людського мистецтва — вир?зьблен? ф?гурки тварин ? гумано?д?в, а також найстар?ш? музичн? ?нструменти, знайден? до цього часу. Ц? артефакти датуються пер?одом м?ж 43 000 ? 35 000 роками до н. е.

Найв?дом?шими до?сторичними творами мистецтва ? велик? палеол?тичн? наскельн? малюнки, як? зображують тварин у континентальн?й ?вроп?, зокрема в печер? Ласко в рег?он? Дордонь у Франц??. В?домо к?лька сотень прикрашених печер, що охоплюють пер?од п?знього палеол?ту (прибл. 38 000–12 000 рок?в до н. е.). ?снують приклади в Укра?н?, ?тал?? та Велик?й Британ??, але найб?льше ?х у Франц?? та ?спан??. Було висунуто багато теор?й щодо мети цього мистецтва, найб?льш прийнятним припущенням було те, що це мистецтво було частиною рел?г?йних ритуал?в, ймов?рно, спрямованих на досягнення усп?ху на полюванн?.

• 
  Г?гантська к?стка оленя Айнхорнхоле прибл. 49 000 рок?в до нашо? ери; к?стка Megaloceros; Айнхорнхоле, Н?меччина
• 
  Людина-лев; прибл. 41 000–35 000 рок?в до нашо? ери; печери Холенштайн-Штадель, Швабська Юра, Н?меччина
• 
  Зображення носорог?в; прибл. 32 000–14 000 рок?в до нашо? ери; вуг?лля на скел?; довжина: прибл. 2 м; печера Шове (Ардеш, Франц?я)
• 
  В?ллендорфська Венера; прибл. 25 000 рок?в до нашо? ери; вапняк вохристого кольору; висота: 11 см; Музей природознавства (В?день, Австр?я)

Античн?сть

Стародавн?й Близький Сх?д

Стародавн?й Близький Сх?д простягався в?д Туреччини та узбережжя Середземного моря на заход? до ?рану та Арав?йського п?вострова на сход?. З часом тут з'являлися, процв?тали ? зникали численн? цив?л?зац??. Одним ?з ключових рег?он?в була Месопотам?я, де протягом 4-го тисячол?ття до нашо? ери виникли перш? м?ста та найдавн?ша форма писемност?. Стародавня Месопотам?я займала територ?ю сучасного ?раку, а також частини Сир?? та Туреччини. ?? п?вн?чна половина ? частиною так званого Родючого П?вм?сяця, де вперше з'явилися важлив? неол?тичн? розробки, так? як ранн? землеробство та заснування пост?йних с?льських поселень. Оск?льки рег?он розташований у дельт? р?чки Тигр-?вфрат, тут ?снували численн? цив?л?зац??, зокрема Шумер, Аккад, Ассир?я та Вавилон?я. Арх?тектура Месопотам?? характеризувалася використанням цегли, надпор?жник?в ? кон?чно? моза?ки. Яскравими прикладами ? зикурати, велик? храми у форм? сх?дчастих п?рам?д.

Пол?тичн?, економ?чн?, мистецьк? та арх?тектурн? традиц?? шумер?в призвели до заснування зах?дно? цив?л?зац??. Багато речей вперше з'явилися у Шумер?: перше м?сто-держава (Урук), яким правив цар ??ль?амеш; перша орган?зована рел?г?я, заснована на ??рарх?чн?й структур? бог?в, людей ? ритуал?в; перша в?дома писемн?сть — клинопис; перша ?ригац?йна система та перш? транспортн? засоби з колесами. Тут також з'явилися цил?ндричн? печатки, грав?рован? невеликими написами та ?люстрац?ями. Ще одн??ю цив?л?зац??ю, що розвинулася в цьому рег?он?, була Аккадська ?мпер?я, перша велика ?мпер?я у св?т?.

На початку 1-го тисячол?ття до нашо? ери, п?сля аккадц?в, ?мпер?я п?д назвою Ассир?я почала дом?нувати на всьому Близькому Сход?, простягнувшись в?д Персько? затоки до Середземного моря. ?? м?ста були наповнен? вражаючими буд?влями та мистецтвом. Ассир?йське мистецтво найб?льш в?доме сво?ми детальними кам'яними рель?фами, що зображують сцени придворного життя, рел?г?йн? обряди, полювання та еп?чн? битви. Ц? рель?фи спочатку розфарбовували в яскрав? кольори ? розм?щували в палацах. Кр?м сво?? краси, вони також показують ассир?йське життя та погляди на св?т, включаючи ассир?йський одяг та мебл?.

П?зн?ше вавилоняни завоювали Ассир?йську ?мпер?ю. У VI стол?тт? до нашо? ери Вавилон став найб?льшим м?стом св?ту. При вход? у Вавилон в?дв?дувач?в зустр?чала вражаюча брама ?штар, ст?ни яко? були вкрит? яскравими син?ми глазурованими цеглинами та рель?фами ?з зображеннями дракон?в, бик?в ? лев?в. Ця брама названа на честь ?штар, богин? в?йни та кохання.

У середин? VI стол?ття до н. е., п?сля низки в?йськових кампан?й, Вавилонська ?мпер?я впала п?д натиском ?мпер?? Ахемен?д?в, якою правив цар К?р II. Вона простягалася по всьому Близькому Сходу та Центральн?й Аз??, в?д ?гипту до долини ?нду. ?? мистецтво по?дну? в соб? елементи з ус??? ?мпер??, прославляючи ?? багатство та могутн?сть. Столицею ?мпер?? була Парса (?ран), сповнена вражаючих скульптур, що демонструють рел?г?йн? образи та людей ?мпер??. Також тут збереглися ру?ни палацу з великим залом для прийому гостей.

Окр?м Месопотам?? та ?рану, давн? цив?л?зац?? створювали мистецтво та арх?тектуру ? в ?нших рег?онах. В Анатол?? (сучасна Туреччина), виникла Хетська ?мпер?я. За час?в античност? П?вденна Арав?я в?д?гравала важливу роль у виробництв? та торг?вл? ароматичними речовинами, що приносило багатство царствам, розташованим у цьому рег?он?. Приблизно до 4000 року до нашо? ери кл?мат Арав?? був волог?шим, н?ж сьогодн?. На п?вденному заход? з'явилося к?лька царств, наприклад Сабейське царство. Ф?гури людей П?вденно? Арав?? зазвичай стил?зован?, заснован? на прямокутних формах, але з др?бними деталями.

• 
  Штандарт з Ура (Шумер); прибл. 2600-2400 р. до н.е.; мушля, червоний вапняк ? лазурит на дерев?; довжина: 49,5 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Цар Аккада (Аккадська ?мпер?я); прибл. 2250 р?к до нашо? ери; м?дний сплав; висота: 30 см; музей ?раку
• 
  Оленячий ритон (Хети); прибл. 1400-1200 р. до н.е; ср?бло з золотою ?нкрустац??ю; висота: 13 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Кадильниця (до?сламська П?вденна Арав?я); прибл. середина 1 тис. до н.е.; бронза; висота: 27,6 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Крилат? бики (Новоассир?йська ?мпер?я); прибл.710 р. до н.е.; алебастр; висота (макс.): 4,2 м; Лувр
• 
  Делегац?я з дарами (Перс?я, ?мпер?я Ахемен?д?в); прибл.490 р. до н.е.; вапняк; прибл.260 x 150 см; на сво?му м?сц?, Парса (?ран)

?гипет

Одна з перших великих цив?л?зац?й виникла в ?гипт?, де профес?йн? художники та рем?сники створювали вишукан? й складн? твори мистецтва. Мистецтво ?гипту було рел?г?йним ? символ?чним. З огляду на те, що культура мала високоцентрал?зовану структуру влади та ??рарх?ю, багато вироб?в мистецтва було створено на честь фараона, включаючи велик? пам'ятники. Мистецтво ? культура ?гипту п?дкреслювали рел?г?йну концепц?ю безсмертя. П?зн?ше ?гипетське мистецтво включа? коптське та в?зант?йське мистецтво.

Для арх?тектури характерн? монументальн? споруди, побудован? з великих кам'яних блок?в, перемичок ? м?цних колон. До похоронних пам'яток належали мастаби, гробниц? прямокутно? форми; п?рам?ди, до яких належали ступ?нчаст? п?рам?ди (Саккара) або п?рам?ди з гладкими боками (Г?за); ? г?погей, п?дземн? гробниц? (Долина Цар?в). ?ншими великими спорудами були храми, як? зазвичай являли собою монументальн? комплекси, перед якими простягалася алея сф?нкс?в ? обел?ск?в. Храми використовували п?лони ? трапец??под?бн? ст?ни з г?петральними та г?постильними залами ? святилищами. Храми Карнака, Луксора, острова Ф?ли та Едфу ? гарними прикладами. ?ншим типом храму ? скельний храм у форм? г?погею, знайдений в Абу-С?мбел? та Дейр ель-Бахр?.

У давньо?гипетському живопис? застосовувався прийом по?днання площин, що накладаються одна на одну. Зображення були представлен? ??рарх?чно, тобто фараон зображувався б?льшим за звичайних п?дданих або ворог?в, зображених поруч з ним. ?гиптяни малювали контури голови та к?нц?вок у проф?ль, тод? як торс, руки й оч? зображували анфас. В ?гипт? було розвинене ужиткове мистецтво, зокрема обробка дерева та металу. ?снують чудов? зразки, так? як кедров? мебл?, ?нкрустован? чорним деревом ? слоновою к?сткою, як? можна побачити в гробницях Ка?рського музею. ?нш? приклади включають фрагменти, знайден? в гробниц? Тутанхамона, як? мають велику художню ц?нн?сть.

• 
  Небамун на полюванн? на болотах; прибл. 1380 р. до н.е.; фарба по штукатурц?; 98 × 83 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Аменхотеп ? Неферт?т? з доньками; прибл.1345 р. до н.е.; фарбований вапняк; 32,5 x 39 см; ?гипетський музей Берл?на (Н?меччина)
• 
  Маска Тутанхамона; прибл.?1327 р. до н.е.; золото, скло та нап?вдорогоц?нне кам?ння; висота: 54 см; Ка?рський ?гипетський музей (Ка?р)
• 
  Погруддя Неферт?т?; 1352–1336 рр. до н.е.; фарбований вапняк; висота: 50 см; Новий музей (Берл?н, Н?меччина)
• 
  Храм острова Ф?ли (?гипет), 380 р. до н.е.-117 р. н.е.

?ндська цив?л?зац?я

В?дкрита в 1922 роц?, набагато п?зн?ше сучасних культур Месопотам?? та ?гипту, цив?л?зац?я долини ?нду, також в?дома як Хараппська цив?л?зац?я (прибл. 2400—1900 рр. до н. е.) нин? визнана надзвичайно розвиненою та в деяких аспектах пор?внянною з цими культурами. ?? поселення охоплюють територ?ю, що простяга?ться в?д сучасного п?вн?чно-сх?дного Афган?стану через значну частину Пакистану до зах?дно? та п?вн?чно-зах?дно? ?нд??. Основн? м?ста культури включають Хараппу та Мохенджо-Даро, розташован? в?дпов?дно в Пенджаб? та в пров?нц?? С?нд на п?вноч? Пакистану, ? портове м?сто Лотал у штат? Гуджарат (?нд?я). Найчисленн?шими артефактами ? квадратн? та прямокутн? штампован? печатки та в?дбитки печаток ?з зображенням тварин, зазвичай бик?в, дуже коротк? хараппськ? тексти. В хараппських поселеннях також було знайдено багато стил?зованих теракотових ф?гурок, а також к?лька кам'яних ? бронзових скульптур, як? ? б?льш натурал?стичними, н?ж керам?чн?.

• 
  Печатки з ?ндським письмом ? в?дбитками; 2500-2000 рр. до н.е.; стеатит; р?зних розм?р?в, переважно прибл.3 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Танцююча д?вчина; прибл. 2400–1900 рр. до н.е.; бронза; висота: 10,8 см; Нац?ональний музей (Нью-Дел?, ?нд?я)
• 
  Печатка прото-Шиви; прибл. 2400–1900 рр. до н.е.; стеатит; висота: 3,6 см; Нац?ональний музей (Нью-Дел?)
• 
  Цар-жрець; прибл. 2400–1900 рр. до н.е.; стеатит; висота: 17,5 см; Нац?ональний музей Пакистану (Карач?)
• 
  Печатка з дворогим биком ? написом; прибл. 2010 р. до н.е.; стеатит; загальний розм?р: 3,2 × 3,2 см; Кл?влендський музей мистецтв (Кл?вленд, Огайо, США)

Китай

Во?ни Теракотово? арм??; прибл.?214 р. до н.е.; теракота; висота (в середньому): прибл.?1.8 м; район Л?ньтун (С?ань, Шеньс?, Китайська Народна Республ?ка)

Перш? металев? предмети, виготовлен? в Кита?, були створен? майже 4000 рок?в тому, за час?в династ?? Ся (прибл. 2100—1700 рр. до н. е.). П?д час китайсько? бронзово? доби (династ?? Шан ? Чжоу) придворн? звернення та сп?лкування з духовним св?том зд?йснювалися шаманом (можливо, самим правителем). У династ?? Шан (прибл.1600–1050 рр. до н. е.) верховним божеством був Шан-д?, але аристократичн? с?м'? надавали перевагу контакту з духами сво?х предк?в. Вони готували для них вишукан? бенкети з ?жею та напоями, роз?гр?тими та поданими в бронзових ритуальних посудинах. Ц? бронзов? посудини мали р?зн? форми залежно в?д ?х призначення: для вина, води, крупи чи м'яса, а деяк? з них були позначен? символами, як? можна прочитати, що св?дчить про розвиток писемност?. Цей тип посудин, дуже високо? якост? та складност?, був виявлений у долин? Хуанхе в пров?нц?? Хенань, у таких м?сцях, як Ерл?тоу, Аньян або Чженчжоу. ?х використовували в рел?г?йних ритуалах для зм?цнення влади Шан, ? коли столиця Шан впала, приблизно в 1050 роц? до н. е., ?хн? завойовники, династ?я Чжоу (прибл.1050–156 рр. до н. е.), продовжили використовувати ц? посудини в рел?г?йних обрядах, але головним чином для ?ж?, а не для напо?в. Придворних династ?? Шан звинувачували в надм?рному пияцтв?, ? династ?я Чжоу, проголошуючи ?мперське Тянь (?Небеса?) головною духовною силою зам?сть предк?в, обмежила використання вина в рел?г?йних обрядах, надавши перевагу ?ж?. Використання ритуально? бронзи продовжувалося в пер?од ранньо? династ?? Хань (206 р. до н. е. — 220 р. н. е.).

Одним ?з найпоширен?ших мотив?в був таотай, стил?зоване обличчя, розд?лене по центру на дв? майже дзеркальн? половини, з н?здрями, очима, бровами, щелепами, щоками та рогами, оточеними вр?зними в?зерунками. Чи представляли таотай реальних, м?фолог?чних або повн?стю уявних ?стот, визначити неможливо.

Загадков? бронзов? вироби Саньс?ндуй, неподал?к Гуанханя (у пров?нц?? Сичуань), ? св?дченням та?мничо? рел?г?йно? системи жертвоприношень, яка не ма? аналог?в у стародавньому Кита? та сутт?во в?др?зня?ться в?д мистецтва тогочасно? династ?? Шан в Аньян?. Розкопки в Саньс?ндуй, проведен? з 1986 року, виявили чотири ями, що м?стять артефакти з бронзи, нефриту та золота. Там було знайдено велику бронзову статую людсько? ф?гури, яка сто?ть на постамент?, прикрашеному абстрактними головами слона. Окр?м стоячо? ф?гури, у перших двох ямах було виявлено понад 50 бронзових гол?в, деяк? з яких мали головн? убори, а три були покрит? спереду сухозл?тним золотом. Тут також були виявлен? трубчаст? бронзов? фрагменти з маленькими г?лками, що, ймов?рно, зображують дерева, а також бронзове листя, плоди та птахи. У 1986 роц? в Саньс?ндуй було знайдено понад 4000 предмет?в.

Династ?я Чжоу (1050—221 рр. до н. е.), яка прийшла на зам?ну династ?? Шан, правила довше, н?ж будь-яка ?нша в ?стор?? Китаю. ?? останн? стол?ття характеризувалися насильством, ця епоха в?дома як пер?од Чжань?о. У цей неспок?йний час з'явилися деяк? ф?лософськ? теч??: конфуц?анство, даосизм ? легал?зм.

Пер?од Чжань?о завершив Ц?нь Ши Хуан-д?, який об'?днав Китай у 221 р. до н. е. В?н наказав створити величезну гробницю, яку охороняла теракотова арм?я. Ще одним масштабним про?ктом був попередник Великого муру, зведений для захисту в?д граб?жницьких племен з п?вноч?. П?сля смерт? ?мператора його династ?я Ц?нь (221—206 рр. до н. е.) про?снувала лише три роки. П?сля Ц?нь Ши Хуан-д? прийшла династ?я Хань (202 р. до н. е. — 220 р. н. е.), п?д час яко? значно розвинувся Великий шовковий шлях, прин?сши нов? культурн? впливи в Кита?.

• 
  Бронзова посудина для води з малюнком згорнутого дракона, п?зня династ?я Шан (прибл.?XIV – середина XI стол?ття до н. е.)
• 
  Прямокутний казан; XII–XI стол?ття до н. е.; бронза; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Бронзова посудина для вина у форм? носорога, XI стол?ття до н. е.
• 
  В?втарний наб?р; к?нець XI стол?ття до н. е.; бронза; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Барабан ?з рамою ?Птах ? Тигр?, держава Чу; лакован? вироби, VIII стол?ття до н. е.
• 
  Фан Лей; прибл.?925–875 рр. до н. е.; бронза; висота: 22.8 см; Нац?ональний музей Китаю (Пек?н, Китай)
• 
  Посудина династ?? Шан, виготовлена з бронзи, використовувалася для збер?гання напо?в; 2-ге тисячол?ття до н. е.
• 
  ?Силач?, ?з сер?? теракотових скульптур Акробати. Мавзолей Ц?нь Ши Хуан-д?, 210 р. до н. е.
• 
  Лакований фен?кс ду, держава Чу, прибл. V стол?ття до н. е.
• 
  Лакований посуд ду з гробниц? Цзен-хоу ? му прибл. 433 р. до н. е.
• 
  Лакована скринька з гробниц? Цз?нмень (荊門楚墓; Jīngmén chǔ mù) держави Чу (704–223 рр. до н. е.)
• 
  Ажурна лакована ширма ?з зображеннями тварин, пер?од Чжань?о (прибл. IV ст. до н. е.)
• 
  Фреска гробниц? Зах?дно? Хань ?з зображенням ф?лософа Конфуц?я; прибл. I ст. до н. е.; з округу Дунп?н, Шаньдун
• 
  Ан?мал?стичн? духи-охоронц? п?вноч? та ранку в китайських халатах, Династ?я Хань (202 р. до н. е. – 220 р. н. е.) на керам?чн?й плитц?
• 
  К?льце з двома драконами, рання династ?я Шан (2-ге тисячол?ття до н. е.)
• 
  Нефритовий ажурний диск, Намв'?т (прибл. II ст. до н. е.)
• 
  Бронзов? дракони династ?? Ц?нь, знайден? б?ля Мавзолею Першого ?мператора Цинь.

Грец?я

На в?дм?ну в?д того, як б?льш?сть ?з нас бачить ?х сьогодн?, ус? ?гипетськ?, грецьк? та римськ? скульптури та храми спочатку були пофарбован? в яскрав? кольори. Вони стали б?лими через сотн? рок?в занедбаност? та вандал?зму, спричиненого християнами раннього середньов?ччя, як? вважали ?х ?язичницькими? та в?рили, що вони сприяють ?долопоклонству.

Завдяки гармон?йним пропорц?ям ? зосередженню на естетиц? давньогрецьке та римське мистецтво стало основою та джерелом натхнення для всього зах?дного мистецтва, будучи стандартом, до якого прагнули б?льш?сть ?вропейських митц?в аж до XIX стол?ття. Латинський поет Горац?й, який писав за час?в римського ?мператора Августа (1 ст. до н. е. — 1 ст. н. е.), зробив знамените зауваження, що, хоча вона була завойована на пол? битви, ?захоплена Грец?я п?дкорила свого дикого завойовника ? принесла мистецтво в простакувату Римську ?мпер?ю?. Сила грецького мистецтва поляга? в зображенн? людсько? ф?гури та зосередженост? на людях ? антропоморфних богах як головних суб'?ктах. Твори мистецтва грек?в призначалися для прикраси храм?в ? громадських буд?вель, для святкування перемог у битвах ? видатних особистостей, для вшанування пам'ят? померлих. ?х також в?ддавали в жертву богам.

Хоча ч?ткого переходу не було, мистецтво зазвичай стил?стично под?ляють на чотири пер?оди: геометричний, арха?чний, класичний ? елл?н?стичний. Протягом класичного пер?оду (V ? IV стол?ття до нашо? ери), реал?зм та ?деал?зм були дел?катно збалансован?. Пор?вняно з ними, твори ранн?х геометричного (IX—VIII ст. до н. е.) та арха?чного (VII—VI ст. до н. е.) пер?од?в можуть здаватися прим?тивними, але ц? митц? мали ?нш? ц?л?: натурал?стичне в?дтворення не обов'язково було ?хньою метою. Грецьк? митц? спиралися на художн? основи ?гипту, розвиваючи дал? мистецтво скульптури, живопису, арх?тектури, керам?ки. Серед техн?к, як? вони вдосконалили, були методи р?зьблення та лиття скульптур, розпис фресок ? зведення величних буд?вель.

Поц?новувач? мистецтва Давнього Риму збирали давньогрецьк? ориг?нали, римськ? коп?? грецького мистецтва або новостворен? картини та скульптури, виконан? в р?зних грецьких стилях, таким чином збер?гаючи для нащадк?в твори мистецтва, як? ?накше були б втрачен?. Наст?нн? й панельн? розписи, скульптури та моза?ки прикрашали громадськ? прим?щення й приватн? будинки. Грецьк? зображення також з'являлися на римських ювел?рних виробах, посуд? ?з золота, ср?бла, бронзи та теракоти, ? нав?ть на збро? та комерц?йних вагах. Мистецтво Стародавньо? Грец??, яке було знову в?дкрите п?д час раннього В?дродження, передавалося через Римську ?мпер?ю ? служило основою зах?дного мистецтва аж до 19 стол?ття.

З початком класично? епохи в Аф?нах у V стол?тт? до н. е. класичний спос?б буд?вництва глибоко впл?вся у зах?дне розум?ння арх?тектури й, власне, само? цив?л?зац??. Приблизно з 850 р. до н. е. до 300 р. н. е. культура Стародавньо? Грец?? процв?тала на материков?й частин? Грец??, на Пелопоннес? та на островах Егейського моря. П'ять чудес св?ту були грецькими: храм Артем?ди в Ефес?, статуя Зевса в Ол?мп??, Мавзолей у Гал?карнас?, Колос Родоський ? Александр?йський маяк. Проте давньогрецька арх?тектура найб?льш в?дома сво?ми храмами, багато з яких знаходяться по всьому рег?ону, яскравим прикладом ? Парфенон. П?зн?ше вони послужать натхненням для неокласичних арх?тектор?в к?нця XVIII-го та XIX-го стол?ття. Найв?дом?ш? храми — Парфенон ? Ерехтейон, обидва розташован? на Аф?нському акропол?. Ще одним типом важливих буд?вель Стародавньо? Грец?? були театри. ? храми, ? театри використовували складне по?днання оптичних ?люз?й ? збалансованих пропорц?й.

Дивлячись на археолог?чн? залишки стародавн?х буд?вель, легко сприйняти ?х як вапняк ? бетон в с?ро-коричневих тонах ? зробити припущення, що стародавн? буд?вл? були однотонними. Однак арх?тектура в б?льш?й частин? Стародавнього св?ту була пол?хромною. Одна з найв?дом?ших стародавн?х буд?вель, Парфенон (прибл. 447—432 рр. до н. е.) в Аф?нах, мала елементи, пофарбован? яскравими червоними, син?ми та зеленими кольорами. Окр?м стародавн?х храм?в, середньов?чн? собори н?коли не були повн?стю б?лими. Б?льш?сть ?з них мали кольоров? акценти на кап?телях ? колонах. В?д ц??? практики розфарбовування буд?вель ? твор?в мистецтва в?дмовилися в епоху раннього В?дродження. Це поясню?ться тим, що Леонардо да В?нч? та ?нш? художники епохи В?дродження, зокрема М?келанджело, пропагували кольорову пал?тру, натхненну стародавн?ми греко-римськими ру?нами, як? через занедбан?сть ? пост?йний занепад у Середньов?чч? стали б?лими, хоча спочатку були барвистими. Барвники, як? використовувалися в стародавньому св?т?, були дел?катними й особливо сприйнятливими до вив?трювання. Без належного догляду кольори, як? п?ддавалися впливу дощу, сн?гу, бруду та ?нших чинник?в, з часом зникли, ? таким чином стародавн? буд?вл? та твори мистецтва стали б?лими, як це можна бачити сьогодн? та як вони виглядали п?д час Ренесансу.

• 
  Ф?гурка коня (Геометричний стиль); прибл.?800-700 рр. до н. е.; бронза; висота: 17,6 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Кратер на п?дставц? (Геометричний стиль); прибл.?750 р. до н. е.; теракота; висота: 108,3 см, д?аметр: 72,4 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Нью-Йоркський курос (Арха?чна Грец?я); прибл.?600 р. до н. е.; мармур ? п?гмент; висота: 1,95 м; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Панаф?нейська амфора (Арха?чна Грец?я); прибл.?530 р. до н. е.; керам?ка; висота: 62,2 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Килик червоноф?гурний (Класична Грец?я); прибл.?480 р. до н. е.; керам?ка; висота: 12,7 см, д?аметр: 27,2 см; Музей мистецтв К?мбелл (Форт-Ворт, Техас, США)
• 
  Зевс з мису Артем?с?он (Класична Грец?я); прибл.?460 р. до н. е.; бронза; висота: 209 см; Нац?ональний археолог?чний музей (Аф?ни, Грец?я)
• 
  Храм Сегести (Калатаф?м?-Седжеста, сучасна ?тал?я), V стол?ття до н. е.
• 
  Ерехтейон (Аф?ни), з його ?он?чними колонами та кар?атидним портиком, 421-405 рр. до н. е.
• 
  Ваза з Чентур?пе (Елл?н?стичне мистецтво); прибл.300-100 рр. до н. е.; керам?ка; висота: 9,4 см; Музей мистецтва Метропол?тен

Кельтське мистецтво

Гробниця вождя Хохдорфа, Н?меччина, c. 530 р. до н.е., Шолом ?з Агр?са, Франц?я, 350 р. до н.е.; Дзеркало з Десборо, Британ?я, 50 р. до н.е. — 50 р. н.е

Кельтське мистецтво, в?доме сво?ми складними в?зерунками, символ?чними мотивами та характерними дизайнами, розвивалося протягом тривалого пер?оду, ? його кор?ння сяга? ранньо? зал?зно? доби. Ця багата й р?зноман?тна мистецька традиц?я охоплю? к?лька стол?ть ? рег?он?в, головним чином сучасн? ?рланд?ю, Британ?ю, Франц?ю, а також частини Центрально? та Сх?дно? ?вропи. ?стор?ю кельтського мистецтва можна розд?лити на два ключових пер?оди:

Галльштаттська культура (приблизно 800—500 рр. до н. е.): найдавн?ша вп?знавана форма кельтського мистецтва пов'язана з Галльштаттською культурою, розташованою на територ?? сучасно? Австр?? та прилеглих рег?он?в. У цей пер?од розвинулися ориг?нальн? методи обробки металу, особливо золота, бронзи та зал?за. Артефакти того часу часто м?стять геометричн? в?зерунки, стил?зован? мотиви тварин ? абстрактн? сп?рал?.

Латенська культура (приблизно 500 р. до н. е. — 1 р. н. е.): Латенська культура вважа?ться вершиною раннього кельтського мистецтва. У цей пер?од спостер?галося значне зростання складност? та витонченост? дизайн?в. Рем?сники латенсько? культури створювали зброю, прикраси та предмети повсякденного вжитку, прикрашен? закрученими в?зерунками, вузлами та стил?зованими тваринами. Ця епоха також в?дома першим значним використанням ?кельтського вузла? — форми неск?нченно? петл?, яка символ?зу? в?чн?сть ? неперервн?сть.

Мистецтво Давнього Риму

Август з Прима-Порта (л?воруч: розписна реконструкц?я в Браз?, Португал?я; праворуч: мармурова ориг?нальна статуя, прибл.?20 р. до н. е., 2,06 м, Музе? Ватикану в ?тал??).

Жодна цив?л?зац?я не мала такого ст?йкого та потужного впливу на зах?дне мистецтво, як Римська ?мпер?я. Спадщина стародавнього Риму ? очевидною впродовж середньов?ччя та раннього нового пер?оду, а римське мистецтво продовжу? використовуватися в сучасну епоху як у традиц?онал?стських, так ? в постмодерн?стських творах мистецтва. ?нод? його вважають пох?дним в?д грецьких зразк?в, але воно також ма? сво? в?дм?нн? риси, деяк? з яких успадкован? в?д етруського мистецтва. Римська скульптура часто менш ?деал?зована, н?ж ?? грецьк? аналоги, оск?льки вона дуже реал?стична. У римськ?й арх?тектур? часто використовувався бетон, ? були винайден? так? елементи, як нап?вкругла арка та купол. Предмети розкош? з металу, грав?рованих коштовних камен?в, р?зьблення по слонов?й к?стц?, та скла ?нколи в сучасному розум?нн? вважаються другорядними формами римського мистецтва, хоча сучасники, можливо, так не вважали. ?нновац??ю, що стала можливою завдяки римському розвитку видування скла, було камео-скло. Спочатку створювали б?лу ?оболонку?, в яку пот?м вдували кольорове скло, щоб утворити внутр?шн? покриття. Пот?м б?лу ?оболонку? розр?зали, щоб створити рель?фн? в?зерунки б?лого кольору на темному тл?. Вони також створювали моза?ки, таким чином виготовляючи довгов?чне образотворче мистецтво за допомогою кубик?в ?з р?заного каменю (тессери) та/або шматочк?в кольорово? теракоти та скла. Деяк? в?лли заможних римлян мали ст?ни, вкрит? фресками, що мали на мет? вражати та розважати гостей. Б?льша частина римського наст?нного живопису, що збереглася, походить ?з м?сць навколо Неапол?тансько? затоки, зокрема з Помпе?в та Геркуланума, процв?таючих м?ст, як? були збережен? п?д метрами вулкан?чних в?дкладень п?сля виверження Везув?ю у 79 роц? нашо? ери. Унасл?док цього римський наст?нний живопис часто обговорюють у терм?нах чотирьох ?помпейських стил?в?.

Римляни зазнали глибокого впливу вс?х аспект?в елл?н?стично? культури. В арх?тектур?, як ? в ?нших видах мистецтва, вони по сут? прийняли класичну мову та адаптували ?? до нових ситуац?й та використання. Римляни також привнесли власн? нововведення в класичну арх?тектуру. Вони використовували доричний, ?он?чний ? коринфський ордери набагато в?льн?ше, н?ж це робили греки, створивши власну верс?ю доричного ордера та значно част?ше застосовуючи коринфський ордер. Вони також додали два нов? ордери до арх?тектурного репертуару: тосканський, прост?ший, б?льш масивний вар?ант доричного ордера, що походить в?д етрусько? арх?тектури та композитний, по?днання сп?ралепод?бних волют ?он?чного ордера з акантовим листям коринфського. ?ншими важливими нововведеннями стали арка, й купол. Використовуючи арки, римляни будували акведуки та монументальн? тр?умфальн? арки. Римськ? ?мператори пишалися сво?ми завоюваннями й ув?ков?чували ?х як у себе на батьк?вщин?, так ? на п?дкорених територ?ях за допомогою тр?умфальних арок, яскравим прикладом чого ? арка Костянтина в Рим?. М?ж 30 ? 15 роками до н. е. арх?тектор, цив?льний та в?йськовий ?нженер Марк В?трув?й Пол?он опубл?кував важливий трактат, ?De Architectura? (Десять книг про арх?тектуру), який протягом стол?ть мав вплив на арх?тектор?в у всьому св?т?.

П?сля Середньов?ччя, з початком В?дродження у Флоренц?? (?тал?я), з'явився зростаючий ?нтерес до Стародавнього Риму. П?д час В?дродження, вперше з час?в Класично? Античност?, мистецтво стало переконливо реал?стичним. Епоха В?дродження також викликала ?нтерес до давньогрецько? та римсько? л?тератури, а не лише до мистецтва та арх?тектури.

• 
  Фреска М?стер?й; середина I стол?ття до н.е.; фреска; висота: 1,62 м; В?лла М?стер?й (Помпе?, ?тал?я)
• 
  Портлендська ваза; к?нець I стол?ття до н.е.; скло; висота: 24 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Мезон Карре (Н?м, Франц?я), один ?з найкраще збережених римських храм?в, прибл.?II стол?ття н.е.
• 
  Морська моза?ка (центральне панно з трьох панелей в?д п?длоги); 200–230; моза?ка (кам'яна та скляна тессери); 2915 мм x 2870 мм; Музей витончених мистецтв (Бостон, США)
• 
  Арка Костянтина (Рим), яка вшанову? тр?умф Костянтина Великого п?сля його перемоги над Максенц??м у битв? б?ля М?льв?йського мосту, 316 р.

Мистецтво германц?в

(л?воруч: ф?була та намистини в Шванбеку, Н?меччина; праворуч: напл?чн? заст?бки з англосаксонського поховального корабля VII стол?ття в Саттон Гу, Великобритан?я, Британський музей, Лондон).

Мистецтво германц?в на територ?? сучасно? Н?меччини п?д час пер?оду переселення народ?в (прибл.?300–900 рр. н. е.) в?добража? культурний ? мистецький розвиток германських племен, коли вони м?грували ?вропою та оселялися в р?зних рег?онах, включаючи територ?ю, яка нин? в?дома як Н?меччина. Цей пер?од, який настав п?сля пад?ння Зах?дно? Римсько? ?мпер??, ознаменувався розвитком художн?х традиц?й германських народ?в, як? були одночасно п?д впливом римських стил?в ? в?др?знялися в?д них, тод? як германськ? корол?вства були державами, заснованими р?зними неримськими, переважно германськими, народами в Зах?дн?й ?вроп? та П?вн?чн?й Африц? п?сля розпаду Зах?дно? Римсько? ?мпер?? в V стол?тт?. Варварськ? корол?вства були основними формами правл?ння в Зах?дн?й ?вроп? в ранньому середньов?чч?. Вважа?ться, що час варварських корол?вств зак?нчився з коронац??ю Карла Великого як ?мператора у 800 роц?, хоча к?лька малих англосаксонських корол?вств ?снували до об'?днання Альфредом Великим у 886 роц?.

Одним ?з ключових художн?х стил?в у ранн?х германських землях був зв?риний стиль, що виник у Скандинав?? та п?вн?чн?й Н?меччин? й поширився по вс?й ?вроп?. Цей стиль, що характеризу?ться складними й абстрактними зображеннями тварин, був поширений у виробах ?з металу та особистих прикрасах. У сучасн?й Н?меччин? рег?они Рейн ? Верхн?й Рейн були важливими центрами створення таких вироб?в, де зооморфн? в?зерунки використовувалися на предметах, таких як брошки, пряжки та ювел?рн? прикраси. В?домим прикладом цього стилю ? ф?була з Б?нгербрюка, декоративна брошка, знайдена в Рейнськ?й област?, що демонстру? характерне переплетення форм тварин, типових для мистецтва германц?в. Цей стиль також пом?тний в таких артефактах, як скарб Саттон Гу, де под?бн? мотиви тварин з'являються в англосаксонському мистецтв?, але в?дображають ширший вплив мистецтва германц?в в П?вн?чн?й ?вроп?.

Пол?хромний стиль, який походить в?д гот?в у Чорноморському рег?он?, мав значний вплив на мистецтво германц?в, особливо в п?вденн?й Н?меччин? та в деяких частинах Франц?? та ?спан??. В?домий сво?м використанням золота та дорогоц?нного кам?ння, цей стиль був очевидним у таких речах, як ?нкрустован? гранатом брошки та пряжки для ремен?в. Так? об'?кти, як вестготська корона Реккесв?нта, знайдена в ?спан??, демонструють поширення цього стилю, але под?бн? зразки пол?хромно? обробки металу були виявлен? в Н?меччин?, зокрема у Франкському корол?вств?, де ц? предмети часто мали як декоративну, так ? символ?чну роль.

У VI—VII стол?ттях германськ? народи почали приймати християнство, що призвело до зм?ни ?хн?х мистецьких традиц?й. У мистецтв? германц?в почали з'являтися християнськ? символи, що знаменували в?дх?д в?д чисто язичницьких мотив?в. Впровадження християнсько? ?конограф?? в н?мецьку металообробку та рукописи призвело до розвитку Карол?нзького мистецтва та ?нших рег?ональних стил?в по вс?й ?вроп?. У Н?меччин? в цей пер?од спостер?гався п?дйом франкського мистецтва, особливо за час?в правл?ння Карла Великого, яке зм?шало германськ? традиц?? з християнськими образами.

?сламське мистецтво

?сламське мистецтво добре в?доме з час?в середньов?ччя завдяки використанню складних геометричних в?зерунк?в, кольорових плиток, стил?зованих природних мотив?в ? детально? кал?граф??. Р?дко коли шрифт мав такий глибокий вплив на прикладне мистецтво та арх?тектуру. ?слам з'явився в Зах?дн?й Арав?? в VII стол?тт? нашо? ери через одкровення, дан? пророку Магомету в Мецц?. Протягом стол?ття п?сля смерт? Магомета ?сламськ? ?мпер?? контролювали Близький Сх?д, ?спан?ю та частину Аз?? та Африки. Через це, под?бно до мистецтва Давнього Риму, ?сламське мистецтво та арх?тектура мали рег?ональн? верс??. Коли ?сламський св?т поширювався на центри п?зньо? антично? культури, в?н збагачувався ф?лософськими та ?нтелектуальними рухами. Ранн? хал?фати заохочували переклад грецьких твор?в арабською мовою та прогрес у математиц? та науц?. Це суперечить сучасному уявленню про те, що ?сламське мистецтво ? догматичним ? незм?нним. Нер?дкими були зображення людини ? тварин. Лише в окрем? пер?оди це обмежувалося (под?бно до в?зант?йсько? ?коноборства).

• 
  Коробка для дух?в; 950–975 рр.; слонова к?стка; висота: 11,7 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  М?храб; 961–976 рр.; стуко ? скляна моза?ка; д?аметр (внутр?шня арка): прибл.?2,3 м; мечеть-собор Кордови (Кордова, ?спан?я)
• 
  Лампа мечет?; прибл.?1285 р.; скло, емал? та золото; висота: 26,4 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Дв?р лев?в (Альгамбра, Гранада, ?спан?я), 1362-1391 рр.
• 
  Килим Ардаб?ль; 1539–1540 рр.; вовняний ворс на шовку; довжина: 10,51 м; Музей В?ктор?? та Альберта (Лондон)

Америка

Месоамерика

Деяк? з перших великих цив?л?зац?й в Америц? розвинулися в Месоамериц? (що означа? ?серединна Америка?), найв?дом?шими з яких були майя та ацтеки.

Ольмеки (прибл.1400–400 рр. до н. е.) були першою великою цив?л?зац??ю на територ?? сучасно? Мексики. Багато елемент?в месоамериканських цив?л?зац?й, як-от практика буд?вництва п?рам?д, складний календар, пантеон бог?в та ??рогл?ф?чне письмо, походять в?д культури ольмек?в. Вони виготовляли нефритов? та керам?чн? статуетки, г?гантськ? голови та п?рам?ди з храмами на вершин?, ? все це було створено без використання металевих ?нструмент?в. Для них жаде?т був каменем, ц?нн?шим за золото, ? символ?зував божественн? сили та родюч?сть. Було виявлено 17 г?гантських гол?в Ольмек?в, кожна з яких важила к?лька тонн. Кожна голова, з приплюсненим носом ? товстими губами, носить шолом, схожий на т?, що використовувалися п?д час оф?ц?йних ?гор з м'ячем, ?, ймов?рно, зображу? цар?в або чиновник?в.

Цив?л?зац?я майя виникла приблизно в 1800 роц? до нашо? ери ? розвивалася до прибуття ?спанських колон?затор?в у 1500-х роках. Вони окупували п?вденно-сх?дну Мексику, Гватемалу, Бел?з, а також частину Гондурасу та Сальвадору. Майя торгували з такими м?стами, як Теот?уакан, а також з багатьма месоамериканськими цив?л?зац?ями, як-от сапотеки та ?нш? групи з центральних або прибережних район?в Мексики, а також ?з народами, що не проживали на територ?ях Месоамерики, наприклад, ?з та?но з Карибського басейну. Вони створювали вражаюч? портрети цар?в, пол?хромн? керам?чн? посудини, ф?гури з глини, дерев'ян? скульптури, стели, та будували складн? м?ста з п?рам?дами. Б?льш?сть добре збережених пол?хромних керам?чних посудин було виявлено в гробницях знат?.

Виникнувши з? скромно? кочово? групи, ацтеки створили найб?льшу ?мпер?ю в ?стор?? Месоамерики, яка про?снувала з 1427 по 1521 р?к. Вони називали себе не ацтеками, а ?меш?ка? (Mēxihcah). Терм?н ?ацтеки? був запроваджений ?сториками. Вони перетворили столицю сво?? ?мпер??, Теночт?тлан на м?сце, де митц? Мезоамерики створювали вражаюч? витвори мистецтва для сво?х нових господар?в. Сучасне м?сто Мех?ко було збудоване на м?сц? столиц? ацтек?в — Теночтитлана.

• 
  Г?гантська голова; прибл.1050 р. до н.е.; стеатит; висота: 2,2 м; Музей антрополог?? Халапи (Халапа, Мексика)
• 
  Сидячий шаман у ритуальн?й поз? у форм? п?дв?ски (ольмеки); IX–V стол?ття до н. е.; серпентин ? к?новар; висота: 18,5 см; Далласький музей мистецтв (Даллас, Техас, США)
• 
  Статуетка кажана (сапотеки); прибл.50 р. до н. е.; жаде?т ? мушля; висота: 28 см; Нац?ональний музей антрополог?? (Мех?ко)
• 
  Портрет К?н?ча Джанаба Пакала I (майя; 615–683 рр.; стуко; висота 43 см; Нац?ональний музей антрополог??
• 
  Посудина з? сценою на трон? (майя); к?нець VII–VIII стол?ття; керам?ка; 21,59 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Надпор?жник 24 ?з споруди 23 у Яшчилан? (майя); 702 р.; вапняк; 109 x 74 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Колони во?н?в (тольтеки); прибл.1000 р.; базальт; висота: прибл.460 см; Тула де Аль?нде (Мексика)
• 
  Двоголовий зм?й (ацтеки); прибл. 1450–1521 рр.; кедр, б?рюза, мушля ? сл?ди позолоти; довжина: 43,3 см; Британський музей
• 
  Кам?нь Койольшаук? (ацтеки); прибл. 1469–1481 рр.; кам?нь; д?аметр: 3 м; музей Темпло майор (Мех?ко)
• 
  Посудина з зображенням Тлалока (ацтеки); прибл. 1440–1469 рр.; розписний глиняний посуд; висота: 35 см; музей Темпло Майор

Колумб?я

Под?бно до Месоамерики, сучасна територ?я Колумб?я ? рег?оном, де розвивалися численн? культури до приходу ?спанських колон?затор?в. Тут виготовлялися прикраси для т?ла, багато з яких були золотими, але також численн? ?нш? з тумбаги, загального сплаву золота ? м?д? названого так ?спанськими конк?стадорами для позначення метал?в, що м?стили ц? елементи та були широко використовуван? в доколумбов?й Месоамериц? в П?вн?чн?й та П?вденн?й Америц?.

• 
  П?дв?ска у вигляд? ф?гури з головою тварини (Йотоко); I–VII стол?ття; золото; висота: 6,35 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  ?мн?сть для вапна (культура К?мбая); V–IX ст.; золото; висота: 23 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Чолов?ча ф?гурка/тунхо (му?ски); Х–середина ХV? ст.; золото; висота: 14,9 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  П?дв?ска (Тайрона); Х–ХV? ст.; золото; висота: 14 см; Музей мистецтва Метропол?тен

Рег?он Анд

Мант?я (культура Паракас); 50–100 рр. н. е.; вишита вовна; висота: 1,01 м; Музей витончених мистецтв (Бостон, США)

Стародавн? цив?л?зац?? Перу та Бол?в?? плекали ун?кальн? мистецьк? традиц??, у тому числ? одну з найб?льш естетично вражаючих у св?т? традиц?й волоконного мистецтва. Дв? з перших важливих культур цього рег?ону — культура Чав?н ? культура Паракас.

Культура Паракас на п?вденному узбережж? Перу найб?льш в?дома сво?ми складними в?зерунчастими текстилями, зокрема мант?ями. Моче контролювали р?чков? долини п?вн?чного узбережжя, тод? як Наска панували на п?вдн? Перу вздовж прибережних пустель ? прилеглих г?р. Наска найб?льш в?дом? завдяки знаменитим геогл?фам Наска, груп? геогл?ф?в у пустел? на п?вдн? Перу. Вони також виробляли пол?хромну керам?ку та текстиль п?д впливом культури Паракас, а також використовували пал?тру щонайменше з 10 кольор?в для сво?? керам?ки. Розкв?т обох культур припав приблизно на 100—800 роки нашо? ери. Керам?ка Моче ? одн??ю з найр?зноман?тн?ших у св?т?. На п?вноч? ?мпер?я Уар? (або Хуар?) в?дзнача?ться сво?ми досягненнями в кам'ян?й арх?тектур? та скульптур?.

Чиму передував простий керам?чний стиль, в?домий як С?кан (700—900 роки н. е.). Ч?му створювали чудов? портрети та декоративн? вироби з металу, зокрема ?з золота, але переважно з? ср?бла. П?зн?ше ?мпер?я ?нк?в (1100—1533) простягалася через Анди. Вони виготовляли ф?гурки з дорогоц?нних метал?в ?, як ? ?нш? цив?л?зац?? цього рег?ону, складн? текстильн? вироби. Лами були важливими тваринами завдяки сво?й вовн? та здатност? переносити вантаж?.

• 
  Кол?бр?, один з геогл?ф?в Наска (культура Наска); прибл. 200 р. до н.е.—600 р. н.е.; камен?, грав?й ? грунт; довжина: 50 м; пров?нц?? Наска ? Пальпа (Перу)
• 
  Пляшка з портретом голови (культура Моче); III–VI стол?ття; розписна керам?ка; загальн? розм?ри: 26,35 x 16,21 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Моза?чна статуетка знатно? людини (Уар?); VII–IX стол?ття; дерево, мушля, кам?нь ? ср?бло; висота: 10,2 см; Музей мистецтв К?мбелл (Форт-Ворт, Техас, США)
• 
  Церемон?альний н?ж/тум? (С?кан); X–XIII стол?ття; золото, б?рюза, зелений кам?нь ? мушля; висота: 33 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Корол?вська тун?ка (?нки); 1476–1534; верблюже волокно ? бавовна; висота: 91 см; Дамбартон Оукс (Вашингтон, США)

Аз?я

Сх?дна цив?л?зац?я загалом охоплю? Аз?ю, а також включа? складну традиц?ю створення мистецтва. Один ?з п?дход?в до ?стор?? сх?дного мистецтва под?ля? цю сферу за кра?нами, зосереджуючись на ?нд?йському, китайському, та японському мистецтв?. Завдяки величезному розм?ру континенту можна ч?тко побачити р?зницю м?ж Сх?дною та П?вденною Аз??ю в контекст? мистецтва. У б?льш?й частин? Аз?? керам?ка була поширеною формою мистецтва. Вона часто прикрашалася геометричними в?зерунками або абстрактними зображеннями тварин, людей чи рослин. ?ншими дуже поширеними формами мистецтва були й залишаються скульптура та живопис.

Центральна Аз?я

Мистецтво Центрально? Аз?? розвивалося в районах Центрально? Аз??, що в?дпов?дають сучасним Киргизстану, Казахстану, Узбекистану, Туркмен?стану, Азербайджану, Таджикистану, Афган?стану, Пакистану та частин? сучасних Монгол??, Китаю та Рос??. Мистецтво стародавньо? та середньов?чно? Центрально? Аз?? в?добража? багату ?стор?ю цього обширного рег?ону, що був дом?вкою для велико? розма?тост? народ?в, рел?г?й та способ?в життя. Художн? пам'ятки цього рег?ону демонструють разючу сум?ш вплив?в, що яскраво ?люстру? мультикультурний характер центральноаз?йського сусп?льства. Передача мистецтва Шовковим шляхом, ск?фське мистецтво, греко-буддистське мистецтво, сер?нд?йське мистецтво а також п?зн?ше перська культура — усе це ? частиною ц??? складно? ?стор??. Центральна Аз?я завжди була перехрестям культурного обм?ну, центром так званого Шовкового шляху — складно? системи торговельних шлях?в, що простягалися в?д Китаю до Середземномор'я. Вже п?д час бронзово? доби (III—II тисячол?ття до н. е.) зростаюч? поселення були частиною розгалужено? торговельно? мереж?, що пов'язувала Центральну Аз?ю з долиною ?нду, Месопотам??ю та ?гиптом

• 
  Сидяча ф?гурка (Бактр?я); III–II тис. до н.е.; хлорит ? вапняк; висота: 9 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Пряжка ременя; III–I стол?ття до н.е.; золото; висота: 7,9 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Келих ?з зображенням викрадення ?вропи та Ган?меда, частина скарбу з Баграму; ? ст. н.е.; розписане скло; висота: 16 см, д?аметр: 10 см; Нац?ональний музей сх?дних мистецтв ??ме (Париж)
• 
  Богиня ? небесний музикант (будд?йське мистецтво); VII стол?ття; п?гменти на штукатурц?; висота: 2,03 м; Музей аз?атського мистецтва (Берл?н, Н?меччина)
• 
  Мавзолей Гур-Ем?р (Самарканд, Узбекистан), XV ст

?нд?я

Ранн? буддисти в ?нд?? створили символи, пов'язан? з Буддою. Основн? збережен? зразки будд?йського мистецтва належать до пер?оду п?сля Маур'?в — Кушанське царство П?вн?чно? ?нд??, греко-буддистське мистецтво Гандхари а також ?класичний? пер?од мистецтва Гупт?в. Кр?м того, ?снувала школа Андхра, яка з'явилася ран?ше за школу Гандхари й була розташована в П?вденн?й ?нд??. Збереглася велика к?льк?сть скульптур з деяких ключових м?сць, таких як Санч?, Бхархут та Амарават?, деяк? з яких залишаються на м?сц?, а ?нш? збер?гаються в музеях ?нд?? чи по всьому св?ту. Ступи були оточен? ритуальними огорожами з чотирма щедро оздобленими торанами або декоративними воротами, що були ор??нтован? на сторони св?ту. Ц? споруди виконан? з каменю, хоча очевидно насл?дують форми, розроблен? з дерева. Вони, як ? ст?ни само? ступи, можуть бути щедро прикрашен? рель?фами, що здеб?льшого зображують сцени з життя Будди. Поступово почали створювати ф?гури у натуральну величину — спочатку у глибокому рель?ф?, а згодом як окрем?, об'?мн? скульптури. Мистецтво Матхури було найважлив?шим осередком цього розвитку, який стосувався не лише будд?йського, а й ?нду?стського та джайнського мистецтва. Фасади та ?нтер'?ри вис?чених у скелях молитовних зал?в чайтья та монастирських в?гар збереглися краще, н?ж под?бн? окремо збудован? споруди в ?нших м?сцях, як? тривалий час переважно виготовлялися з дерева. Печери в Аджант?, Карл?, Бхадж? та в ?нших м?сцях м?стять ранню скульптуру, яка часто поступа?ться за к?льк?стю п?зн?шим творам, таким як ?конограф?чн? зображення Будди та бодг?саттв, як? не з'являються принаймн? до 100 року нашо? ери.

• 
  Велика ступа храму Санч? (Мадг'я-Прадеш, ?нд?я), III ст. до н.е.-прибл. 100 р. до н.е.
• 
  Левова кап?тель Ашоки; прибл. 250 р. до н.е.; пол?рований п?сковик; висота: 2,2 м; Музей Сарнатха (?нд?я)
• 
  Сидячий Будда; прибл. 475 р.; п?сковик; висота: 1,6 м; Музей Сарнатха
• 
  Бодг?саттва Падмапан?; прибл. 450–490 рр.; барвник на камен?; висота: прибл. 1,2 м; печери Аджанта (?нд?я)
• 
  Шива як володар танцю; прибл. XI стол?ття; бронза; висота: 96 см; Музей ??ме (Париж)
• 
  Храм Кандар?я Махадева (Кхаджураго, ?нд?я), прибл.1030 р.
• 
  Дур?а, що вбива? буйвола-демона; прибл.1150 р.; арг?л?т; висота: 13,5 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  ?анеша; прибл. XIV-XV стол?ття; слонова к?стка; висота: 18,4 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Басаван Акбарнама; прибл. 1590 р.; акварель на папер?; 33 x 20 см; Музей В?ктор?? та Альберта (Лондон)
• 
  Тадж Махал (Агра, ?нд?я), культовий зразок арх?тектури Великих Могол?в, 1632-1648 рр.

Китай

У Сх?дн?й Аз?? живопис походить в?д практики кал?граф??, ? портрети та пейзаж? малювали на шовков?й тканин?. Б?льш?сть картин представляють собою пейзаж? або портрети. Найб?льш вражаючими скульптурами ? ритуальн? бронзов? та бронзов? скульптури з Саньс?ндуя. Дуже в?домим прикладом китайського мистецтва ? теракотова арм?я, що зображу? арм?? Ц?нь Ши Хуан-д?, першого ?мператора Китаю. Це форма похоронного мистецтва, похованого разом з ?мператором у 210—209 рр. до н. е., метою якого було захистити ?мператора в його загробному житт?.

Китайське мистецтво ? одним ?з найдавн?ших безперервних традиц?йних мистецтв у св?т? та вир?зня?ться незвичайною посл?довн?стю в межах традиц?? та усв?домлення ц??? традиц??, не маючи екв?валента зах?дного колапсу та поступового в?дновлення класичних стил?в. Засоби вираження, як? зазвичай класиф?куються на Заход? з епохи В?дродження як декоративне мистецтво, надзвичайно важлив? для китайського мистецтва, ? багато найкращих роб?т було створено у великих майстернях або на мануфактурах переважно нев?домими художниками, особливо в галуз? китайсько? керам?ки. Р?зноман?ття та як?сть предмет?в, якими прикрашали китайськ? палаци, дом?вки та ?хн?х мешканц?в, вража?. Матер?али надходили з ус??? територ?? Китаю й далеко за його межами: золото ? ср?бло, перламутр, слонова к?стка та р?г носорога, деревина ? лак, нефрит ? стеатит, шовк та пап?р.

• 
  Пагода Будди (монастир Фогун, ?нсянь, Китай), 1056
• 
  ?Журавл?, що в?щують добро?, намальована ?мператором Хуейцзуном, зображу? р?дк?сну сцену над м?ською брамою 16 с?чня 1112 року.
• 
  Рання ос?нь, Цянь Сюань, зразок китайського живопису в жанр? птахи ? кв?ти (XIII стол?ття)
• 
  Фрагмент в?домого сувою Дев'ять дракон?в, завершеного у 1244 роц? н.е.
• 
  Сн?жний пейзаж Ма Юань (прибл.1160–1225 рр.), Тайбей, Нац?ональний палац-музей
• 
  Танц? та сп?ви (селяни повертаються з роботи) прибл. 1200 р.
• 
  Картина в стил? ?унб?, створена ?мператором Хуейцзуном
• 
  Натюрморт також у стил? ?унб? час?в династ?? Сун
• 
  Птахи в заростях бамбука та сливи, XII ст.
• 
  Л? Бо на прогулянц?, авторства Лян Кай (прибл. 1140 - прибл. 1210), в?домого сво?ми м?н?мал?стичними творами, що вт?люють будд?йську чесноту усв?домленост?.
• 
  Квочка з курчатами, династ?я Сун. Високий контраст, спричинений чорним фоном, ? дуже р?дк?сним явищем у китайському живопис?.
• 
  Каченя час?в династ?? Сун у стил? ?унб?
• 
  ?Птах на г?лц?? Л? Аньчжуна, п?зня П?вн?чна Сун, прибл. 1130 р.
• 
  Хуанхе зм?ню? русло, династ?я Сун
• 
  Фрагмент ?Восьми кра?вид?в Сяосян?, уявно? подорож? Сяосяном, автор Л? Ш?; XII стол?ття. Ток?йський нац?ональний музей
• 
  ?Витончен? скел? й поодинок? дерева?, автор Чжао Менфу (1254–1322)
• 
  Рання весна; автор Го С?; 1072 р.; вертикальний сув?й, туш на шовку; 1,58 x 1,08 м; Нац?ональний палац-музей (Тайбей, Тайвань)
• 
  Статуя аргата Тамрабхадри, одного з групи глазурованих керам?чних аргат?в ?з ?сяня; X–XIII стол?ття; глазурована теракота; висота: 123 см; Музей ??ме (Париж).
• 
  ?уань?нь п?вденних мор?в; XI-XII стол?ття; розписне ? позолочене дерево; висота: 2,41 м; музей мистецтв Нельсона-Атк?нса (Канзас-С?т?, М?ссур?, США)
• 
  Дами готують шовк; картина династ?? Тан, автор Чжан Сюань; скоп?йована та в?дтворена в династ?? Сун; туш ? фарби на шовку; 0,37 х 1,47 м; Музей витончених мистецтв (Бостон, US)
• 
  Декоративна коробка з п?вденно? династ?? Сун, прибл. XIII стол?ття
• 
  Кубок; початок XVII ст.; р?г носорога; висота: 10,2 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Династ?я М?н, 1403-24.
• 
  Скринька в техн?ц? клуазонне; XVIII стол?ття; емал? клуазоне на м?дному корпус? з позолоченою бронзою; 20,5 × 19,8 см; Художн?й музей Волтерс (Балтимор, Мер?ленд, США)

Япон?я

Японське мистецтво охоплю? широкий спектр стил?в ? вид?в, зокрема старовинну керам?ку, скульптуру, живопис тушшю та кал?граф?ю на шовку й папер?, картини ук?йо-е та гравюри на дерев?, керам?ку, оригам?, а також б?льш сучасне мистецтво ман?и — сучасн? японськ? мультипл?кац?я та ком?кси — разом ?з безл?ччю ?нших форм.

Першими поселенцями Япон?? були люди пер?оду Дзьомон (прибл.?11 000–300 до н. е.). Вони виготовляли щедро прикрашен? глинян? посудини, глинян? статуетки, як? називалися до?у. Япон?я зазнавала раптових вторгнень нових ?дей, за якими сл?дували тривал? пер?оди м?н?мальних контакт?в ?з зовн?шн?м св?том. З часом у японц?в виробилася здатн?сть поглинати, насл?дувати ?, зрештою, засвоювати т? елементи чужо? культури, як? доповнювали ?хн? естетичн? уподобання. Найдавн?ше складне мистецтво в Япон?? було створене у VII—VIII стол?ттях у зв'язку з буддизмом. У IX стол?тт?, коли японц? почали в?двертатися в?д Китаю та розвивати м?сцев? форми вираження, св?тське мистецтво ставало все б?льш важливим; до к?нця XV стол?ття процв?тало як рел?г?йне, так ? св?тське мистецтво. П?сля в?йни Он?н (1467—1477), Япон?я вступила в пер?од пол?тичних, соц?альних та економ?чних потряс?нь, який тривав понад стол?ття. У держав?, яка виникла п?д кер?вництвом сьо?унату Едо, орган?зована рел?г?я в?д?гравала значно меншу роль у житт? людей, а збережен? мистецьк? форми були переважно св?тського характеру.

• 
  Храм Золотого Пав?льйону (К?таяма, К?ото), дзен-буддистський храм у К?ото, 1398 р.
• 
  Ж?ноча ф?гура; прибл. 1670–1690 рр.; порцеляна з росписом пол?хромними емалями по глазурован?й поверхн?; висота: 39,7 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Костюм для театру Но; 1750–1800 рр.; шовкова вишивка та золота фольга на шовковому атлас?; довжина: 1,66 м; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Велика хвиля в Кана?ав?, автор Кацус?ка Хокусай; прибл. 1830–1832 рр.; повнокольоровий друк на ксилограф??; 25,7 x 37,9 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Сливовий парк у Камейдо; автор Ута?ава Х?рос??е; 1857 р.; повнокольоровий друк на ксилограф??; 36,4 x 24,4 см; Державний музей (Амстердам, Н?дерланди)

Африка на п?вдень в?д Сахари

Мистецтво Африки на п?вдень в?д Сахари включа? як скульптуру, характерною рисою яко? ? латунне лиття народу Бен?ну, ?гбо-Укву та корол?вства ?фе, а також теракоти з Дженне-Дженно, ?фе, та давн?шо? культури Нок, так ? народне мистецтво. Одночасно з ?вропейським Середньов?ччям в одинадцятому стол?тт? нашо? ери у Великому З?мбабве була заснована нац?я, яка створювала гранд?озну арх?тектуру, золот? скульптури та складн? прикраси. У той же час представники народу йоруба в?дливали з латун? вражаюч? скульптури на територ?? сучасно? Н?гер??. У корол?вств? Бен?н, що також розташовувалося на п?вдн? Н?гер?? ? виникло приблизно в той самий час, створювали витончен? жертовн? бивн?, бронзов? голови, бронзов? таблички та палацову арх?тектуру. Корол?вство Бен?н було л?кв?довано британцями у 1897 роц?, ? нин? в Н?гер?? збереглося лише незначне надбання мистецтва ц??? культури. Сьогодн? найважлив?шим мистецьким майданчиком Африки ? Йоганнесбурзьке б??нале.

Африка на п?вдень в?д Сахари характеризу?ться високою щ?льн?стю культур. Серед найв?дом?ших — народ догони з Мал?; народи едо, йоруба, ?гбо та культура Нок ?з Н?гер??; народи куба й луба з Центрально? Африки; ашант? з Гани; зулуси з П?вденно? Африки; народ фан? з Екватор?ально? Гв?не? (85 % населення), Камеруну та Габону; представники цив?л?зац?? Сао з Чаду; а також народ квеле з? сх?дного Габону, Республ?ки Конго та Камеруну.

Безл?ч форм африканського мистецтва ? складовими одних ?з найяскрав?ших ? найдинам?чн?ших художн?х традиц?й у св?т? та нев?д'?мною частиною життя африканських народ?в. Створен? для конкретних ц?лей, твори мистецтва можуть св?дчити про свою пост?йну значущ?сть через ф?зичн? трансформац??, як? п?дсилюють як ?хн?й зовн?шн?й вигляд, так ? силу впливу. Багато традиц?йних форм африканського мистецтва створюються як посередники з? св?том дух?в ? зм?нюють св?й вигляд у м?ру додавання матер?ал?в, що п?дсилюють ?хню красу та силу. Чим част?ше тв?р використову?ться та освячу?ться, тим абстрактн?шим в?н ста? через накопичення жертвенного матер?алу та поступове стирання початкових деталей.

• 
  Сидяча ф?гура; створена митцями культури Нок; V ст. до н.е. — V ст. н.е.; теракота (центральна Н?гер?я); висота: 38 см; Музей на набережн?й Бранл?, Париж
• 
  Горщик; з ?гбо-Укву (Н?гер?я); IX стол?ття; бронза; розм?ри нев?дом?; Нац?ональний музей Н?гер??, Лагос
• 
  Бронзова скульптура голови Он? Обалуфона, прибл. XII стол?ття, виявлена у священному м?ст? йоруба ?ле-?фе; Нац?ональний музей Н?гер??, Лагос
• 
  Голова царя або вельмож?; створена митцями народу йоруба; XII–XV стол?ття; теракота; 19 см; виявлена в ?фе (Н?гер?я); Етнолог?чний музей Берл?на, Н?меччина
• 
  Сидяча ф?гура; створена митцями культури Дженне-Дженно (Мал?); XIII ст.; керам?ка; ширина: 29,9 см; Музей мистецтва Метропол?тен, Нью-Йорк
• 
  П?дв?сна маска; створена митцями народу едо (Н?гер?я); XVI стол?ття (?); слонова к?стка та зал?зо; висота: 24,5 см; Британський музей, Лондон
• 
  Ндоп, король М?ше м?Шяанг маМбул; створено митцями корол?вства Куба (Демократична Республ?ка Конго); XVIII стол?ття; дерево; 49,5 см; Брукл?нський музей, Нью-Йорк
• 
  Манду ?ну (трон Нсангу); створено митцями корол?вства Бамун; прибл.1870 р.; дерево, намистини з? скла, порцеляни та мушл?; висота: 1,75 м; Етнолог?чний музей Берл?на
• 
  Корол?вська маска; створено митцями народу Бамум (Камерун); до 1880 р.; дерев'ян?, м?дн?, склян? намистини, раф?я та мушл?; висота: 66 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Маска Нгаад-А-Мваш; створена митцями народу Куба; к?нець XIX — початок XX стол?ття; дерево, мушл?, склян? намистини, раф?я та п?гмент; висота: 82 см; Детройтський ?нститут мистецтв, Детройт, М?чиган, США
• 
  П?дгол?вник; створено митцями народу Луба; XIX ст.; деревина; висота: 18,5 см; Музей на набережн?й Бранл? (Париж)

Океан?я

Мистецтво Океан?? охоплю? так? географ?чн? рег?они, як М?кронез?я, Пол?нез?я, Австрал?я, Нова Зеланд?я та Меланез?я. Один ?з п?дход?в розгляда? цей рег?он тематично, зосереджуючись на таких аспектах, як родов?д, бойов? д??, т?ло, гендер, торг?вля, рел?г?я та туризм. На жаль, ?з давнього мистецтва Океан?? збереглося дуже мало. Досл?дники вважають, що це, ймов?рно, пов'язано з тим, що митц? використовували нетривк? матер?али, так? як дерево та п?р'я, як? не збереглися в троп?чному кл?мат?, а також ?з в?дсутн?стю ?сторичних запис?в, до яких можна було б звернутися щодо б?льшост? цих матер?ал?в. Розум?ння мистецьких культур Океан??, таким чином, почина?ться з ?х документування зах?дними досл?дниками, зокрема кап?таном Джеймсом Куком, у XVIII стол?тт?. На рубеж? XX стол?ття французький художник Поль Гоген пров?в значну частину часу на Та?т?, живучи серед м?сцевого населення та створюючи модерне мистецтво — факт, який ? донин? т?сно переплетений ?з в?зуальною культурою Та?т?^{[джерело?]}. Мистецтво кор?нного населення Австрал?? часто вигляда? як абстрактне сучасне мистецтво, але воно ма? глибоке кор?ння в м?сцев?й культур?.

Мистецтво Океан?? ? останньою великою художньою традиц??ю, яку було визнано св?том. Незважаючи на те, що це одна з найдовших безперервних традиц?й мистецтва у св?т?, яка нарахову? щонайменше п'ятдесят тисячол?ть, вона залишалася в?дносно нев?домою до друго? половини XX стол?ття.

Часто нетривк? матер?али мистецтва кор?нного населення Австрал?? ускладнюють визначення давнини б?льшост? форм мистецтва, як? практикуються сьогодн?. Найдовгов?чн?шими формами ? численн? наскельн? гравюри та наскельн? розписи, як? можна знайти по всьому континенту. Св?дчення вказують на те, що у район? скельного уступа Арнем-Ленд розписи створювалися п'ятдесят тисяч рок?в тому, тобто ран?ше за палеол?тичн? наскельн? малюнки в Альтам?р? та Ласко в ?вроп?.

• 
  Хоа Хаканана'а, зразок моа?; прибл. 1200 р.; застигла лава; висота: 242 см; Британський музей (Лондон)
• 
  Статуя А'а з Руруту; ймов?рно XVIII ст.; деревина; висота: 117 см; Британський музей
• 
  Таурапа (корма каное маор?); к?нець XVIII — початок XIX стол?ття; дерево ? мушля; висота: 148 см; Музей на набережн?й Бранл? (Париж)
• 
  Австрал?йське зображення тотемного предка кенгуру; прибл. 1915 р.; розпис по кор?; 92,5 × 35,5 см; Музей на набережн?й Бранл?

?вропа

Середньов?ччя

?з занепадом Римсько? ?мпер?? починаючи з прибл.? 300 р. н.е., почина?ться епоха, яку п?зн?ше буде визначено як Середньов?ччя. Вона тривала близько тисячол?ття, до початку епохи В?дродження прибл.? 1400 р. Ранньохристиянське мистецтво ? характерним для початкового етапу цього пер?оду, за яким посл?дували в?зант?йське мистецтво, англо-саксонське мистецтво, мистецтво в?к?нг?в, оттонське мистецтво, романське мистецтво та готичне мистецтво, тод? як ?сламське мистецтво дом?нувало у сх?дному Середземномор'?. Середньов?чне мистецтво виросло з художньо? спадщини Римсько? ?мпер?? та В?зант??, зм?шано? з ?варварською? художньою культурою П?вн?чно? ?вропи.

У в?зант?йському та готичному мистецтв? Середньов?ччя дом?нування церкви призвело до появи велико? к?лькост? рел?г?йного мистецтва. Золото широко використовувалося в живопис?, де ф?гури зображувалися в спрощених формах.

В?зант?я

Соф?йський собор (Стамбул, Туреччина), прибл. 532–537 рр. до н.е., Анфем?й Траллський та ?сидор М?летський

В?зант?йське мистецтво склада?ться з сукупност? християнських грецьких мистецьких твор?в Сх?дно? Римсько? (В?зант?йсько?) ?мпер??, а також нац?й ? держав, як? успадкували культуру ц??? ?мпер??. Хоча сама В?зант?йська ?мпер?я виникла п?сля занепаду Риму та про?снувала до пад?ння Константинополя в 1453 роц?, дата початку в?зант?йського пер?оду ? б?льш ч?ткою в ?стор?? мистецтва, н?ж в пол?тичн?й ?стор??, хоча й дос? ? неточною. Багато держав сх?дно? православно? традиц?? у Сх?дн?й ? Центральн?й ?вроп?, а також певною м?рою мусульманськ? держави сх?дного Середземномор'я, збер?гали багато аспект?в культури та мистецтва ?мпер?? протягом стол?ть.

В?зант?йське мистецтво, що збереглося, переважно рел?г?йне ?, за винятком окремих пер?од?в, ? дуже канон?чним, дотриму?ться традиц?йних зразк?в, як? ретельно перетворюють церковну теолог?ю в художн? форми. Фресковий живопис, ?люм?нован? рукописи та дерев'ян? панел?, а також (особливо в ранн? пер?оди) моза?ка були основними видами мистецтва, тод? як ф?гуративна скульптура зустр?чалася вкрай р?дко, за винятком невеликих р?зьблених вироб?в з слоново? к?стки. Зображення в рукописах збер?гали до самого к?нця певн? елементи класично? реал?стично? традиц??, як? були в?дсутн? в масштабн?ших творах. В?зант?йське мистецтво було дуже престижним ? затребуваним у Зах?дн?й ?вроп?, де воно збер?гало пост?йний вплив на середньов?чне мистецтво майже до к?нця середньов?ччя. Особливо це стосувалося ?тал??, де в?зант?йськ? стил? збер?галися в зм?нен?й форм? до XII стол?ття й стали визначальним впливом на мистецтво ?тал?йського В?дродження. Однак нечисленн? зовн?шн? впливи позначилися на в?зант?йському стил?. З розширенням сх?дно? православно? церкви в?зант?йськ? форми та стил? поширилися по всьому православному св?ту та за його межами. Вплив в?зант?йсько? арх?тектури, особливо в рел?г?йних спорудах, можна знайти в р?зних рег?онах в?д ?гипту та Арав?? до Рос?? та Румун??.

В?зант?йська арх?тектура добре в?дома використанням купол?в. Вона також часто включала мармуров? колони, кесонн? стел? та розк?шне оздоблення, зокрема широке використання моза?ки ?з золотим фоном. Буд?вельним матер?алом, який використовували в?зант?йськ? арх?тектори, вже був не мармур, який так ц?нували стародавн? греки. Для в?кон в?зант?йц? використовували переважно кам?нь ? цеглу, а також тонк? алебастров? листи. Моза?кою покривали цеглян? ст?ни та будь-яку ?ншу поверхню, де фреска не могла довго збер?гатися. Гарними прикладами моза?к протов?зант?йсько? епохи ? т?, що збереглися в собор? Святого Дмитр?я в Салон?ках (Грец?я), базил?ц? Сант-Аполл?наре-Нуово та базил?ц? Сан-В?тале (обидв? — в Равенн?, ?тал?я), а також у Соф?йському собор? в Стамбул?. Греко-римськ? храми ? в?зант?йськ? церкви сутт?во в?др?зняються за сво?м зовн?шн?м ? внутр?шн?м виглядом. У давнину найважлив?шою частиною храму була його зовн?шня сторона, оск?льки до внутр?шнього прим?щення, де м?стилася культова статуя божества, якому був присвячений храм, мав доступ лише жрець. Храмов? церемон?? в давнину в?дбувалися зовн?, ? в?руюч? бачили лише фасад храму, який складався з колон, антаблемента та двох фронтон?в. На в?дм?ну в?д цього, християнськ? л?тург?? в?дбувалися всередин? церков, тому зовн?шн? оздоблення зазвичай було м?н?мальним або взагал? в?дсутн?.

• 
  Христос як добрий пастир; прибл. 425–430 рр.; моза?ка; ширина: прибл. 3 м; Мавзолей Галли Плац?д?? (Равенна, ?тал?я)
• 
  Нагодування п'яти тисяч; прибл.520 р.; моза?ка; розм?ри нев?дом?; базил?ка Сант-Аполл?наре-Нуово, Равенна, ?тал?я
• 
  Базил?ка Сант-Аполл?наре-?н-Классе, Равенна, нев?домий арх?тектор, прибл.530 р.
• 
  Стулка диптиха ?з зображенням в?зант?йсько? ?мператриц?; VI стол?ття; слонова к?стка з? сл?дами позолоти та листя; висота: 26,5 см; Музей ?стор?? мистецтв (В?день, Австр?я)
• 
  Коль?; к?нець VI – VII стол?ття; золото, смарагд, сапф?р, аметисти та перлини; д?аметр: 23 см; з константинопольсько? майстерн?; Берл?нське античне з?брання (Берл?н, Н?меччина)
• 
  Стор?нка ?вангел?я з коментарями: портрет Марка; 1000–1100 рр.; чорнило, темпера, золото, велень ? шк?ряна пал?турка; аркуш: 28 × 23 см; Кл?влендський музей мистецтв (Кл?вленд, Огайо, США)
• 
  Сходи Божественного Сходження; к?нець XII ст.; темпера та сухозл?тне золото на панел?; 41 x 29,5 см; Монастир свято? Катерини (Синайський п?востр?в, ?гипет)
• 
  Мадонна з немовлям на вигнутому трон?; прибл.1280 р.; темпера на панел?; 81,5 x 49 см; Нац?ональна галерея мистецтва, Вашингтон, округ Колумб?я

Карол?нзьке та Оттонське мистецтво

?вангел?? з Аахена, прибл. 820 р. Золотий кодекс святого Еммерама, 870 р. Ессенський хрест ?з великими емалями оздоблений дорогоц?нним кам?нням ? великими емалями в техн?ц? зенксмельц, прибл.? 1000 р. Апофеоз Оттона III, ?вангел?? Л?утара, прибл.? 1000 р.

Карол?нзьке мистецтво (VIII—IX ст.) виникло за правл?ння Карла Великого, по?днавши римськ?, ранньохристиянськ? та германськ? впливи, створивши особливий стиль. Воно ознаменувало Карол?нзьке в?дродження, зосереджене на в?дновленн? класичних римських художн?х традиц?й ?з включенням м?сцевих германських елемент?в. Ключовими рисами були ?люм?нован? рукописи, як-от ?вангел?? з Аахена, рел?г?йна ?конограф?я, вишукан? металев? вироби та арх?тектура. Серед визначних твор?в — палацова капела Карла Великого в Аахен?. Карол?нзьке мистецтво наголошувало на християнськ?й тематиц? з детальними зображеннями святих, б?бл?йних сцен ? класичних мотив?в, заклавши основу для п?зн?шого середньов?чного мистецтва в Зах?дн?й ?вроп?.

Оттонське мистецтво — це стиль у дороманському мистецтв? Н?меччини, який також охоплю? деяк? твори з Нижн?х кра?н, П?вн?чно? ?тал?? та Сх?дно? Франц??. Його назвав ?сторик мистецтва Губерт Ян?чек на честь династ?? Оттон?в, яка правила Н?меччиною та п?вн?чною ?тал??ю м?ж 919 ? 1024 роками за корол?в Генр?ха I, Оттона I, Оттона II, Оттона III та Генр?ха II. Разом з оттонською арх?тектурою в?н ? ключовим елементом оттонського в?дродження (прибл. 951—1024 рр.). Однак початок ? к?нець стилю не зб?гаються точно з початком ? к?нцем правл?ння династ??. В?н виник через к?лька десятил?ть п?сля початку ?хнього правл?ння ? тривав ? п?сля Оттонських ?мператор?в — аж до пер?оду ранньо? Сал?чно? династ??, яка не ма? власного художнього ?стильового? визначення. В устален?й пер?одизац?? ?стор?? мистецтва оттонське мистецтво йде за карол?нзьким мистецтвом ? переду? романському, хоча переходи на обох к?нцях цього пер?оду ? поступовими, а не раптовими. Под?бно до першого ? на в?дм?ну в?д останнього, це був стиль, який переважно обмежувався к?лькома невеликими м?стами того пер?оду, важливими монастирями, а також придворними колами ?мператора та його найвпливов?ших васал?в.

П?сля занепаду Карол?нзько? ?мпер?? у IX стол?тт? Священна Римська ?мпер?я була в?дновлена п?д кер?вництвом саксонсько? династ?? Оттон?в. З цього постала оновлена в?ра в ?дею ?мпер?? та реформовану Церкву, що започаткувало пер?од ?нтенсивного культурного й мистецького розвитку. У ц?й атмосфер? були створен? шедеври, як? по?днали традиц??, з яких черпали натхнення оттонськ? митц?: модел? п?знього античного, карол?нзького та в?зант?йського походження. Оттонське мистецтво, що збереглося, ? переважно рел?г?йним у форм? ?люм?нованих рукопис?в та металевих вироб?в. Воно створювалося у невелик?й к?лькост? центр?в для обмеженого кола замовник?в з ?мператорського двору, а також для визначних представник?в церкви. Однак значна частина цього мистецтва була створена для показу ширш?й публ?ц?, особливо паломникам.

Стиль загалом вир?зня?ться величн?стю й масивн?стю, подекуди — аж до надм?рност?, ? спочатку був менш витонченим, н?ж карол?нзьк? зразки: з менш прямим впливом в?зант?йського мистецтва та меншою об?знан?стю з його класичними зразками. Однак близько 1000 року в багатьох творах з'явля?ться разюча ?нтенсивн?сть ? експресивн?сть, коли ?урочиста монументальн?сть по?дну?ться з живою внутр?шн?стю, ?ншим, вид?нням сповненим характером — з пильною увагою до реальност?, в?зерунковими л?н?ями та яскравими барвами — з пристрасною емоц?йн?стю?.

Романське мистецтво

Романський стиль, перший загально?вропейський стиль, що виник п?сля Римсько? ?мпер??, охоплював пер?од в?д середини X до XIII стол?ття. Цей час ознаменувався в?дродженням монументальних кам'яних споруд з? складними арх?тектурними програмами.

Романськ? церкви вир?зняються ч?ткою структурою та геометричною ясн?стю, по?днаними в ?диний об'?мний ансамбль. Арх?тектура стримана, але оживлена декоративною р?зьбою кап?телей ? портал?в, а також розписаними фресками ?нтер'?рами. Геометричн? та рослинн? орнаменти поступово поступаються м?сцем усе б?льш об'?мн?й ф?гуративн?й скульптур?.

Церкву святого Миха?ла в Г?льдесгайм?, Н?меччина, 1001—1030 рр., ?нод? розглядають як пророманську церкву^{[джерело?]}.

В?д середини XI до початку XIII стол?ття романськ? розписи були двовим?рними, вир?знялися см?ливими л?н?йними контурами та геометричн?стю, особливо в обробц? драп?рувань; художники надавали перевагу симетр?? та фронтальност?. Практично вс? зах?дн? церкви були розписан?, але, ймов?рно, лише деяк? художники були ченцями; натом?сть б?льшу частину ц??? роботи виконували мандр?вн? художники. Первинне нанесення основних форм зображення виконували по волог?й штукатурц? земляними фарбами. Обмежена пал?тра, в як?й переважали б?лий, червоний, жовт? охри та лазуровий, використовувалася для досягнення максимального в?зуального ефекту; насичене забарвлення створювало тло у вигляд? смуг — прийом, що походить ?з п?зньо? класично? доби як спроба розмежувати землю й небо.

У друг?й половин? XI та у XII стол?ттях — у пер?од розкв?ту зах?дного монашества — ?вропа зазнала безпрецедентних економ?чних, соц?альних ? пол?тичних зм?н, що призвело до зростання добробуту землевласник?в, зокрема монастир?в. Зб?льшувався попит на книги, а економ?чне п?днесення сприяло створенню вишуканих ?люм?нованих рукопис?в.

Одним ?з видатних артефакт?в епохи ? 70-метровий гобелен з Байо. В?н зображу? под??, що привели до норманського завоювання Англ?? з головними д?йовими особами — В?льгельмом, герцогом Норманд??, ? Гарольдом, графом Вессекським, який згодом став королем Англ??, кульм?нац??ю яких стала битва при Гаст?нгс? 1066 року. Вважа?ться, що в?н дату?ться XI стол?ттям. В?н розпов?да? ?стор?ю з точки зору завойовник?в-норман?в, але нин? загальновизнано, що його було створено в Англ?? — най?мов?рн?ше, ж?нками, хоча автор дизайну залиша?ться нев?домим. В?н збер?га?ться у Франц??.

• 
  'Святе Обличчя'; 904–1018 рр.; дерево з пол?хром??ю; висота: 2,9 м; кафедральний собор Сансеполькро (Сансеполькро, ?тал?я)
• 
  Шпа?рський собор (Шпа?р, Н?меччина), 1030-1106 рр.
• 
  Абатство Мар?? Лаах (Рейнланд-Пфальц, Н?меччина), 1093-1230 рр.
• 
  Голова папи Олександра; 1145 р.; дерево, ср?бло, позолочена бронза, коштовне кам?ння, перлини та емаль шамплеве; висота: прибл. 45 см; Музей мистецтва та ?стор?? (Брюссельський столичний рег?он, Бельг?я)
• 
  Побиття кам?нням святого Стефана; 1160-т? роки; фреска; висота: 1,3 м; Монастир Святого ?оанна (Валь-Мюштайр, Граубюнден, Швейцар?я)

Готичне мистецтво

Готичне мистецтво виникло в П?вн?чн?й Франц?? з романського в XII стол?тт? н. е. п?д впливом одночасного розвитку готично? арх?тектури. Воно поширилося на всю Зах?дну ?вропу, а також значну частину П?вденно? та Центрально? ?вропи, хоча й н?коли повн?стю не вит?снило б?льш класичн? стил? в ?тал??. Наприк?нц? XIV стол?ття сформувався витончений придворний стиль м?жнародно? готики, який продовжував розвиватися до к?нця XV стол?ття.

Цегляна готика була особливим стилем готично? арх?тектури, поширеним у П?вн?чно-Сх?дн?й ? Центральн?й ?вроп?, особливо в рег?онах навколо Балт?йського моря, де в?дсутн? поклади природного каменю. Буд?вл? зводилися переважно з цегли.

Величн? готичн? собори з ?хн?ми скульптурними програмами та в?тражами ? вт?ленням готичного стилю. В?н в?др?зня?ться в?д романського стилю сво?ми склеп?ннями у форм? ребер ? використанням стр?лчастих арок. Зам?сть масивних романських ст?н готичн? буд?вл? тонк? й висок?. Гвинтов? сходи в баштах ? характерною особлив?стю готично? арх?тектури.

Готичний живопис, б?льша частина якого виконана темперою ?, п?зн?ше, ол??ю на панел?, а також фреска, ? з дедал? ширшою пал?трою вторинних кольор?в, зазвичай розгляда?ться як б?льш ?натурал?стичний?, н?ж романський. П?дкреслювалася гуманн?сть рел?г?йно? опов?д?, ?ндив?дуал?зувався емоц?йний стан геро?в. Зростання урбан?зованост? середньов?чно? економ?ки та п?днесення духовного й св?тського меценатства спричинили зм?ну характеру ринку мистецтва, що простежу?ться в розвитку готичного мистецтва книжково? м?н?атюри. У майстернях працювали спец?ал?сти, в?дпов?дальн? за р?зн? елементи стор?нки, наприклад, за ф?гури або орнаменти з виноградно? лози на полях.

• 
  В?кна п?вн?чного трансепту; прибл. 1230–1235 рр.; в?траж; д?аметр (в?кно-троянда): 10,2 м; Шартрський собор (Шартр, Франц?я)
• 
  Сент-Шапель (Париж), 1243–1248 рр., автор — П'?р де Монтрей
• 
  Еккегард ? Ута; припису?ться Майстров? з Наумбурга; 1245–1260 рр.; вапняк ? пол?хром?я; висота: прибл. 1,9 м; Наумбурзький собор (Наумбург, Н?меччина)
• 
  Арешт Христа ? Благов?щення Д?в?; автор — Жан Пюсель; 1324–1328 рр.; гризайль ? темпера на пергамент?; 8,9 × 12,4 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  The У?лтонський диптих; прибл. 1395–1459 рр.; темпера ? золото на дерев'ян?й панел?; 53 × 37 см; Нац?ональна галерея (Лондон)
• 
  Церква Свято? Мар??, 1265-1352 рр., Любек, Н?меччина
• 
  Ратуша та церква святого Миколая в Штральзунд?, приблизно 1250–1400 рр., Н?меччина
• 
  Цегляний готичний стиль з деяким оздобленням каменем, Старий госп?таль святого ?оанна, XIII-XV ст., Брюгге, Бельг?я

Мистецтво В?дродження

Охоплюючи Ранн?, П?вн?чне та Високе В?дродження, терм?н В?дродження опису? ?в?дродження? ?нтересу в ?вроп? до класично? античност?. Вперше з час?в античност? мистецтво стало переконливо житт?вим. Окр?м античного минулого, митц? В?дродження також вивчали природу, п?знаючи будову людського т?ла, тварин, рослин, простору, перспективи та властивост? св?тла. Найпоширен?шими були рел?г?йн? сюжети, проте створювалися також зображення м?фолог?чних ?стор?й. Кр?м того, не ?снувало ?диного стилю В?дродження — кожен митець розробляв власну в?зуальну мову, зазнаючи впливу попередник?в ? сучасник?в.

Ранн? В?дродження було пер?одом велико? творчо? та ?нтелектуально? активност?, коли митц? повн?стю в?д?йшли в?д рамок в?зант?йського мистецтва. Загальновизнано, що В?дродження почалося у Флоренц?? на територ?? сучасно? ?тал?? на початку XV стол?ття. Йому властивий сплеск ?нтересу до класично? л?тератури, ф?лософ?? та мистецтва, розвиток торг?вл?, в?дкриття нових континент?в ? нов? винаходи. В?дродився ?нтерес до мистецтва та л?тератури Стародавнього Риму, а вивчення давньогрецьких ? латинських текст?в породило концепц?? ?ндив?дуал?зму та розуму, як? стали в?дом? п?д назвою гуман?зм. Гуман?сти зосереджувалися на житт? в тепер?шньому й наголошували на важливост? ?ндив?дуального мислення, що вплинуло на п?дходи митц?в.

Попри т?сний зв'язок ?з ?тал??ю, особливо з Флоренц??ю, Римом та Венец??ю, ?нш? рег?они Зах?дно? ?вропи також брали участь у В?дродженн?. П?вн?чне В?дродження в?дбувалося в ?вроп? на п?вн?ч в?д Альп з початку XV стол?ття, п?сля пер?оду художнього вза?мозбагачення м?ж п?вн?ччю ? п?вднем, в?домого як ??нтернац?ональна готика?. М?ж П?вн?чним та ?тал?йським В?дродженням була велика р?зниця. П?вн?чн? митц? не прагнули в?дродити ц?нност? Давньо? Грец?? та Риму, як це робили ?тал?йц?, тод? як на п?вдн? ?тал?йськ? художники та меценати були вражен? емп?ричним вивченням природи й людського сусп?льства, а також глибиною кольор?в, яко? п?вн?чн? митц? досягали завдяки новостворен?й техн?ц? ол?йного живопису. Реформац?я посилила ?нтерес п?вноч? до св?тського живопису, наприклад портрет?в чи пейзаж?в. Двома ключовими митцями П?вноч? ? ??рон?м Босх, в?домий сво?ми сюрреал?стичними картинами, наповненими г?бридними ?стотами, як-от Сад земних насолод, та Альбрехт Дюрер, який п?дн?с нове мистецтво гравюри на новий р?вень.

Високе В?дродження в?дбулося наприк?нц? XV — на початку XVI стол?ть ? було зумовлене, зокрема, стаб?л?зац??ю папсько? влади в Рим?: к?лька пап замовляли витвори мистецтва та арх?тектури, прагнучи в?дновити колишню велич м?ста. Рафаель ? М?келанджело створювали масштабн? й гранд?озн? про?кти для пап. Найв?дом?шим твором цього пер?оду В?дродження, ймов?рно, ? стеля С?кстинсько? капели.

Мань?ризм в?д?йшов в?д ?деал?в гармон?? та рац?онального п?дходу до мистецтва, притаманних Високому В?дродженню, на користь переб?льшених форм, видовжених пропорц?й ? яскрав?ших кольор?в. В?н виник в ?тал?? м?ж 1510 ? 1520 роками серед митц?в, як? понад усе ц?нували ориг?нальн?сть. Назва цього напряму походить в?д ?тал?йського слова maniera, що означа? ?стиль? або ?манера?. Спочатку ця назва описувала р?вень досконалост?, досягнутий у пер?од Високого В?дродження, якому надал? мало б в?дпов?дати все мистецтво. Проте на практиц? це призвело до стил?зац?? й створення мистецтва ?заради мистецтва?, що ?нод? мало великий усп?х — прикладом може слугувати учень Рафаеля Джул?о Романо. Терм?н ?мань?ризм? також ужива?ться у ширшому сенс? для позначення пер?оду м?ж В?дродженням ? бароко.

• 
  Флорент?йський собор (Флоренц?я, ?тал?я), 1294–1436 рр., Арнольфо д? Камб?о, Ф?л?ппо Брунеллеск? та Ем?л?о Де Фабр?с
• 
  Розп'яття; Джотто д? Бондоне; прибл. 1300 р.; темпера на панел?; 5,78 х 4,06 м; Собор Санта-Мар?я Новелла (Флоренц?я, ?тал?я)
• 
  Портрет подружжя Арнольф?н?; Ян ван Ейк; 1434 р.; ол?я на панел?; 82,2 × 60 см; Нац?ональна галерея (Лондон)
• 
  Давид; Донателло; прибл. 1460-т? роки; бронза; висота: 1,6 м; Барджелло (Флоренц?я)
• 
  Святий Георг?й ? Дракон; Паоло Учелло; прибл. 1470 р.; ол?я на полотн?; 55,6 х 74,2 см; Нац?ональна галерея (Лондон)
• 
  Весна; Сандро Ботт?челл?; прибл. 1478 р.; темпера на панел?; 2 х 3,1 м; Галерея Уфф?ц? (Флоренц?я)
• 
  Темп'?тто (Сан-П'?тро-?н-Монтор?о, Рим), 1502 р., Донато Браманте
• 
  Мона Л?за; Леонардо да В?нч?; прибл.1503-1519 рр.; ол?я на тополев?й панел?; 77 × 53 см; Лувр
• 
  Сад земних насолод; ??рон?м Босх; прибл. 1504 р.; ол?я на панел?; 2,2 х 1,95 м; Нац?ональний музей Прадо (Мадрид, ?спан?я)
• 
  Стеля С?кстинсько? капели; М?келанджело; 1508–1512 рр.; фреска; 13,7 х 39 м; С?кстинська капела (Ватикан)
• 
  Аф?нська школа; Рафаель; 1509–1510 рр.; фреска; 5,8 х 8,2 м; Апостольський палац (Ватикан)
• 
  Носор?г; Альбрехт Дюрер; 1515 р.; ксилограф?я; 23,5 × 29,8 см; Нац?ональна галерея мистецтва (Вашингтон, США)
• 
  Замок Азе-ле-Ридо (Луара, Франц?я), 1518-1527 рр.
• 
  Вав?лонська вежа; П?тер Брейгель Старший; 1563 р.; ол?я на панел?; 1,14 x 1,55 м; Музей ?стор?? мистецтв (В?день, Австр?я)
• 
  Шафа; прибл. 1580 р.; гор?х ? дуб, частково позолочена та розписана; висота: 2,06 м, ширина: 1,50 м; Лувр
• 
  Аугсбурзька ратуша (Аугсбург, Н?меччина), 1615–1624 рр., Ел?ас Холл

Бароко

Версальський палац (Версаль, Франц?я), одна з найб?льш знакових буд?вель Бароко, прибл.?1660 – 1715 рр., Лу? Лево та Жуль Ардуен-Мансар

Мармуровий дв?р

Салон Геркулеса

Корол?вська каплиця

Дзеркальна зала

Сади Версаля

XVII стол?ття було пер?одом стр?мких зм?н — як у науц?, завдяки винаходам ? в?дкриттям, таким як телескоп ? м?кроскоп, так ? в рел?г??, оск?льки Католицька Контрреформац?я протистояла зростаюч?й популярност? протестантсько? в?ри. Католицька церква в?дпов?ла на протестантську Реформац?ю Контрреформац??ю, постановивши, що мистецтво повинно надихати глядач?в пристрасними рел?г?йними темами.

Бароко, яке прийшло на зм?ну мань?ризму, виникло наприк?нц? XVI стол?ття внасл?док рел?г?йно? напруги в ?вроп?. Назва, ймов?рно, походить в?д португальського слова ?barocco?, що означа? ?деформована перлина?, ? характеризу? мистецтво, яке по?днувало емоц?йн?сть, динам?зм ? драматизм ?з потужним колоритом, реал?змом ? сильними тональними контрастами. М?ж 1545 ? 1563 роками на Тридентському собор?, було вир?шено, що рел?г?йне мистецтво повинно надихати на побожн?сть, бути реал?стичним ? точним, а також — завдяки залученню уваги й сп?впереживання глядача — прославляти Католицьку Церкву та зм?цнювати образ католицизму. У наступному стол?тт? радикально нов? стил? бароко як насл?дували, так ? розвивали модел? Високого В?дродження, ? водночас прокладали нов? шляхи як у рел?г?йному мистецтв?, так ? в нових видах св?тського мистецтва — насамперед у пейзаж?. Бароко та його п?зн?й р?зновид рококо стали першими справд? глобальними стилями в мистецтв?, дом?нуючи впродовж б?льш н?ж двох стол?ть у сфер? мистецтва та арх?тектури в ?вроп?, Латинськ?й Америц? та за ?? межами — приблизно з 1580 по 1750 р?к. Бароко зародилося в живописних майстернях Болонь? та Риму в 1580–1590-х роках, а також у римських скульптурних ? арх?тектурних майстернях у другому й третьому десятил?ттях XVII стол?ття, п?сля чого стр?мко поширилося по вс?й ?тал??, ?спан?? та Португал??, Фландр??, Франц??, Н?дерландах, Англ??, Скандинав?? та Рос??, а також у центральних ? сх?дно?вропейських центрах — в?д Мюнхена (Н?меччина) до В?льнюса (Литва). Португальська, ?спанська та французька ?мпер??, а також голландська торгова мережа в?д?грали пров?дну роль у поширенн? обох стил?в до Америки, колон?ально? Африки та Аз??, зокрема в так? м?сця, як Л?ма, Мозамб?к, Гоа та Ф?л?пп?ни.

Так само, як ? живопис та скульптура, собори бароко й палаци також вир?зняються використанням ?люз?? та драми. Вони часто застосовують драматичн? ефекти св?тла й т?н? та мають розк?шн?, надзвичайно декорован? ?нтер'?ри, як? розмивають меж? м?ж арх?тектурою, живописом ? скульптурою. Ще одн??ю важливою рисою арх?тектури бароко ? динам?зм, вт?лений за допомогою кривих л?н?й, соломонових колон ? овальних форм. У Франц?? бароко асоц?ю?ться з правл?нням Людов?ка XIV (1643—1715), оск?льки саме в цей час у Париж?, Версал? та ?нших частинах кра?ни було зведено багато монументальних споруд, зокрема Версальський палац, палац Мезон-Лаф?т, Шато де Во-ле-В?конт, колонаду Лувру та купол ?нвал?д?в. Важливу роль в?д?гравала не лише сама буд?вля, а й прост?р, у якому вона розташовувалася. Споруди бароко прагнули привернути увагу глядач?в ? дом?нувати над оточенням — як у невеликому масштаб?, наприклад, церква Сан-Карло-алле-Кваттро-Фонтане в Рим?, так ? в гранд?озному — як новий фасад собору Сантьяго-де-Компостела, спро?ктований так, аби п?дноситися над м?стом. У цей пер?од також процв?тало прикладне мистецтво. Мебл? бароко могли бути такими ж помпезними, як ? прим?щення, як? вони мали прикрашати, а ?хн? мотиви та техн?ки ретельно узгоджувалися ?з загальним декоративним задумом арх?тектора. Одним ?з найв?дом?ших майстр?в мебл?в був Андре-Шарль Буль, в?домий сво?ю техн?кою маркетр?, створенням в?зерунк?в шляхом наклеювання пластин черепахового панцира й латун?, як? вир?зали у форм? певного дизайну. Його вироби також прикрашалися позолоченими бронзовими накладками. Складн? гобелени зображали сцени, натхнен? античн?стю, а мануфактура Савоннер? виробляла велик?, дуже детал?зован? килими для Лувру. Ц? килими, як правило, мали чорне або жовте тло з центральним мотивом або медальйоном. Китайська та делфтська порцеляна ? дзеркала, виготовлен? в Сен-Гобен? (Франц?я), швидко поширилися в ус?х княжих палацах ? аристократичних резиденц?ях Франц??. За час?в правл?ння Людовика XIV над кам?нними полицями розм?щували велик? дзеркала, ? ця тенденц?я збер?галася ще довго п?сля завершення епохи бароко.

• 
  Чотири континенти; П?тер Пауль Рубенс; прибл.1615 р.; ол?я на полотн?; 209 x 284 см; Музей ?стор?? мистецтв (В?день, Австр?я)
• 
  Палац Мезон-Лаф?т (Франц?я), Франсуа Мансар, 1630-1651 рр.
• 
  Викрадення саб?нянок; Н?кола Пуссен; 1634–1635 рр.; ол?я на полотн?; 1,55 × 2,1 м; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Н?чна варта; Рембрандт ван Рейн; 1642 р.; ол?я на полотн?; 3,63 × 4,37 м; Державний музей (Амстердам, the Н?дерланди)
• 
  Екстаз свято? Терези; Лоренцо Берн?н?; 1647–1652 рр.; мармур; висота: 3,5 м; Санта-Мар?я-делла-В?ттор?а (Рим)
• 
  Фрейл?ни; Д??го Веласкес; 1656 р.; ол?я на полотн?; 318 см × 2,76 м; Нац?ональний музей Прадо (Мадрид, ?спан?я)
• 
  Натюрморт у стил? ван?тас; Мар?я ван Остервейк; 1668 р.; ол?я на полотн?; 73 x 88,5 см; Музей ?стор?? мистецтв
• 
  Килим слави та ст?йкост?; виробництво мануфактури Савоннер?; 1668–1685 рр.; вовняний ворс, зав'язаний та стрижений, з щ?льн?стю близько 90 вузл?в на квадратний дюйм; 909,3 x 459,7 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Купол ?нвал?д?в (Париж), 1677–1706 рр., Жуль Ардуен-Мансар
• 
  Комод; Андре-Шарль Буль; прибл. 1710–1732 рр.; гор?хове дерево, фанероване чорним деревом ? маркетр? з гравовано? латун? та панцира черепахи, позолочен? бронзов? кр?плення, верх ?з античного мармуру; 87,6 x 128,3 x 62,9 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Частина чайно-шоколадного серв?зу з майсенсько? порцеляни, прибл. 1725 р., подарованого В?ктору Амадею II, королю Сардин?? (1666–1732) Августом Сильним, власником Майсенсько? мануфактури
• 
  Фрауенк?рхе, Дрезден, 1726-1743 рр., Джордж Бер

Рококо

Coiffure à l'Indépendance ou Le Triomphe de la Liberté (зач?ска ?До Незалежност?? або ?Тр?умф Свободи?), 1778 р., зображу? модну аристократку, яка завершу? сво? туалетн? приготування

Стиль рококо, що виник прибл. 1720 року в Париж?, характеризу?ться природними мотивами, м'якими кольорами, вигнутими л?н?ями, асиметр??ю та темами, такими як кохання, природа ? безтурботн? розваги. Його ?деалами були витончен?сть, житт?рад?сн?сть, юн?сть ? чутт?в?сть.

Зародившись у Франц?? як реакц?я на важку барокову пишн?сть двору Людовика XIV у Версальському палац?, рух рококо став асоц?юватися, зокрема, з впливовою марк?зою де Помпадур (1721—1764), фавориткою нового короля Людов?ка XV (1710—1774). Через це стиль також отримав назву ?помпадур?. Назва руху походить в?д французького слова 'rocaille' (?галька?) ? стосу?ться кам?нц?в та мушель, якими прикрашали ?нтер'?ри печер, адже под?бн? форми мушель стали типовими елементами в дизайн? рококо. Спершу рококо виникло як стиль дизайну та декоративного мистецтва вир?зняючись витонченими плавними формами. Згодом стиль поширився на арх?тектуру, а пот?м — на живопис ? скульптуру. Французький художник, з яким найчаст?ше асоц?ю?ться терм?н рококо — Антуан Ватто, чи? пасторальн? сцени, або fêtes galantes, дом?нують на початку XVIII стол?ття.

Хоча деяк? важлив? баварськ? церкви виконан? в цьому стил?, зокрема паломницька церква у В?с?, рококо найчаст?ше асоц?ю?ться з? св?тськими буд?влями, головним чином великими палацами та салонами, де осв?чена ел?та зустр?чалася для обговорення л?тературних та ф?лософських ?дей. У Париж? його популярн?сть зб?глася з появою салон?в як нового типу св?тських з?брань, прим?щення для яких часто оформлювали в стил? рококо. Серед найхарактерн?ших приклад?в витонченост? та елегантност? ? Овальний салон принцеси в особняку Суб?з, одного ?з найкрасив?ших особняк?в XVIII стол?ття в Париж?. Рококо також спричинило радикальн? зм?ни в меблях ел?ти: перевага надавалася компактним виробам ?з вузькими, гнучкими каркасами та витонченим, часто асиметричним декором, який нер?дко м?стив елементи шинуазр?. Захоплення предметами мистецтва Далекого Сходу (переважно Китаю) призвело до використання китайських розписаних ? лакованих панелей у меблевому виробництв?.

Рух швидко поширився по вс?й ?вроп?, а також д?стався Османсько? Туреччини та Китаю завдяки орнаментальним альбомам ?з зображеннями картуш?в, арабесок, мушельних мотив?в, а також про?ктами наст?нних панелей ? кам?н?в. Найпопулярн?шими були роботи Жюста-Ореля Мессонь? (1695—1750), Жака-Франсуа Блонделя (1705—1774), П'?ра-Едме Бабеля (1720—1775) та Франсуа де Кюв?ль? (1695—1768).

• 
  В?дплиття на остр?в К?феру; Антуан Ватто; 1718 р.; ол?я на полотн?; 1,29 x 1,94 м; Палац Шарлоттенбург
• 
  Цв?нгер, Дрезден, Н?меччина, Маттеус Пеппельманн, 1719 р.
• 
  Овальний салон принцеси в особняку Суб?з (Париж), 1737–1739 рр., Жермен Бофран, Шарль-Жозеф Натоар ? Жан-Батист Лемуан
• 
  Канделябр; Жан Жозеф де Сен-Жермен; прибл.1750 р.; позолочена бронза; загальн? розм?ри: 72,4 x 49,3 x 39,7 см; Кл?влендський музей мистецтв (Кл?вленд, Огайо, США)
• 
  Вогонь; Жан-П'?р Дефранс; прибл.1750-1760 рр.; вапняк; висота: 223 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Паломницька церква у В?с?, Штайнгаден, Germany, by Дом?н?кус та Йоганн Бапт?ст Циммерманн, 1754 р.
• 
  Журнальний столик (commode en console); Бернард II ван Р?самбург; прибл.1755-1760 рр.; японський лак, бронзов? позолочен? накладки та ст?льниця з сарранкол?нського мармуру; висота: 90,2 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Марк?за де Помпадур; автор — Франсуа Буше; 1756 р.; ол?я на полотн?; 2,01 x 1,57 м; Стара п?накотека (Мюнхен, Н?меччина)
• 
  Кавник; 1757 р?к; ср?бло; висота: 29,5 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Терина з кришкою (terrine du roi); Севрська порцелянова мануфактура, 1756 р.; м’яка порцеляна з емалевим ? позолоченим декором; загальн? розм?ри: 24,2 см; Кл?влендський музей мистецтв
• 
  Гойдалка; Жан-Оноре Фра?онар; 1767 р.; ол?я на полотн?; 81 x 64 си; З?брання Воллеса (Лондон)
• 
  Мар?я-Антуанетта з трояндою; Ел?забет В?же-Лебрен; 1783; ол?я на полотн?; 130 x 87 см; Версальський палац (Версаль, Франц?я)

Неокласицизм

Присяга Горац??в, Жак-Лу? Дав?д, 1784 р., ол?я на полотн?, Лувр

Натхненний розкопками давньоримських м?ст Помпе? та Геркуланума починаючи з 1748 року, в?дродився ?нтерес до мистецтва античност?. Неокласицизм дом?нував у зах?дному мистецтв? починаючи з друго? половини XVIII стол?ття до 1830-х рок?в. Ут?люючи прагнення до порядку та стриманост?, в?н розвинувся як реакц?я на сприйману легковажн?сть, гедон?зм ? декаданс рококо, ставши вт?ленням рац?онального мислення епохи Просв?тництва (також в?домо? як ?Епоха розуму?). Спочатку цей рух розвивали не художники, а ф?лософи епохи Просв?тництва. Вони закликали зам?нити рококо мистецтвом, яке було б рац?ональним, моральним ? присвяченим душ?. Це добре в?дпов?дало уявленню про античне мистецтво як вт?лення реал?зму, стриманост? й порядку. Натхненний давньогрецьким ? давньоримським мистецтвом, класичними ?сторичними полотнами французького художника Н?коля Пуссена (1594—1665), ?деями н?мецького письменника Антона Рафаеля Менгса (1728—1779) та н?мецького археолога й ?сторика мистецтва Йоганна Йоах?ма В?нкельмана (1717—1768), неокласицизм зародився в Рим?, але незабаром поширився по вс?й ?вроп?. До середини XVIII стол?ття Рим став головною метою Гранд-туру ? аристократичн? мандр?вники вирушали туди у пошуках класичних вражень, як? вони прагнули в?дтворити у сво?х зам?ських ма?тках, таким чином поширюючи стиль по ?вроп?, особливо в Англ?? та Франц??. Гранд-тур також давав можлив?сть колекц?онувати античн? старожитност?. Неокласичн? живописн? твори зазвичай м?стили ф?гури, що позували як античн? стату? або рель?фи, на тл? пейзаж?в ?з великою к?льк?стю археолог?чних деталей. Стиль надавав перевагу грецькому мистецтву над римським, вважаючи його чист?шим ? б?льш автентичним у сво?х естетичних прагненнях.

У 1789 роц? Франц?я опинилася на пороз? сво?? першо? революц??, ? неокласицизм прагнув виразити патр?отичн? настро? того часу. У цей пер?од пол?тика й мистецтво були т?сно переплетен?. Представники напрямку вважали, що мистецтво ма? бути серйозним, надаючи перевагу рисунку перед живописом; ?деалом були ч?тк? контури та гладке письмо без пом?тних мазк?в пензля. ? живопис, ? скульптура випром?нювали спок?й ? стриман?сть, зосереджуючись на геро?чних темах ? вт?люючи шляхетн? ?де?, так? як самопожертва та нац?онал?зм.

Цей рух проклав шлях до романтизму, що виник, коли революц?йний ?деал?зм почав згасати, а наполеон?вський пер?од завершився на початку XIX стол?ття. Проте не сл?д сприймати неокласицизм як протилежн?сть романтизму — в певному сенс? в?н став його ранн?м проявом.

• 
  Уявний кра?вид ?з Пантеоном та ?ншими пам’ятками Стародавнього Риму, Джованн? Паоло Пан?н?, 1737, ол?я на полотн?, Музей витончених мистецтв, Х?юстон, США
• 
  Стародавн?й Кап?тол?й, до якого ведуть приблизно сто сходинок . . ., Джованн? Батт?ста П?ранез?, прибл.1750 р., офорт, Музей мистецтва Метропол?тен, Нью-Йорк
• 
  Палац Мар?н, Париж, Анж Жак ?абр?ель, 1761–1770 рр.
• 
  Малий Тр?анон, Версальський палац, Франц?я, Анж Жак ?абр?ель, 1764 р.
• 
  Ф?лософ, що чита? лекц?ю про планетар?й, Джозеф Райт, прибл.1766 р., ол?я на полотн?, Музей ? художня галерея Дерб?, Дерб?, Англ?я
• 
  Зала, Остерл?-Парк, Лондон, Роберт Адам, 1767 р.
• 
  Художниця з? сво?ю донькою, Ел?забет В?же-Лебрен, прибл.1785 р., ол?я на полотн?, Лувр
• 
  Бранденбурзьк? ворота в Берл?н? (1788–1791 рр.), Карл Готтард Лан?ганс
• 
  Умивальник (athénienne або lavabo), 1800–1814 рр., н?жки, основа й полиця з тисового дерева, позолочен? бронзов? кр?плення, зал?зна пластина п?д полицею, Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Портрет Шарлотти дю Валь д'Онь, Мар?-Ден?з В?ль?, 1801 р., ол?я на полотн?, Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Три грац??, Антон?о Канова, 1813–1816 рр., мармур, Ерм?таж, Санкт-Петербург, Рос?я
• 
  Старий музей у Берл?н? (1825–1830 рр.), Карл Фр?др?х Шинкель

Зах?дне мистецтво п?сля 1770 року

Привид блохи; В?льям Блейк; 1819 р.; темпера ?з золотом на панел? (21,4 × 16,2 см); Тейт Бр?тен, Лондон

Багато ?сторик?в мистецтва в?дносять витоки сучасного мистецтва до к?нця XVIII стол?ття, ?нш? — до середини XIX. ?сторик мистецтва Х. Гарвард Арнасон зазначив: ?протягом ста рок?в в?дбувалося поступове перетворення?. Так? под??, як доба Просв?тництва, революц?? й утвердження демократ?? в Америц? та Франц??, а також Промислова революц?я, мали далекосяжний вплив на зах?дну культуру. Люди, товари, ?де? й ?нформац?я почали пересуватися м?ж кра?нами та континентами з небаченою ран?ше швидк?стю ? ц? зм?ни в?добразилися у мистецтв?. Винах?д фотограф?? у 1830-х роках ще б?льше зм?нив окрем? аспекти мистецтва, зокрема живопис. На початку XIX стол?ття завершився тривалий ? поступовий зсув парадигми: в?д готики, коли художник?в сприймали як рем?сник?в на служб? в церкви та монарх?й, до ?де? мистецтва заради мистецтва, коли ?де? й бачення окремого митця почали ц?нуватися надзвичайно високо. Меценатами ставали дедал? грамотн?ш?, заможн?ш? й урбан?зован? середн? та вищ? класи, що формувалися впродовж двох стол?ть (особливо в Париж? й Лондон?). ?з к?нця XVIII стол?ття виника? дихотом?я м?ж неокласицизмом ? романтизмом, яка надал? пронизу? майже вс? нов? теч?? сучасного мистецтва: ?Поширюючись, наче хвил?, ц? ?изми“ не знають нац?ональних, етн?чних чи хронолог?чних меж; вони н?коли не дом?нують надовго, змагаючись або по?днуючись один з одним у безперервно м?нливих в?зерунках?.

Сучасне мистецтво посл?довно рухалося в напрямку м?жнародних вплив?в ? обм?н?в, в?д екзотично? зац?кавленост? ор??нтал?змом, глибшого впливу япон?зму, до мистецтва Океан??, Африки та Америк. Водночас сучасне мистецтво дедал? б?льше виходило за меж? Зах?дно? ?вропи. Наприк?нц? XIX стол?ття мистецтво в Рос?йськ?й ?мпер?? та Сполучених Штатах розвинулося до р?вня, який м?г зр?внятися з р?внем пров?дних ?вропейських кра?н. Багато ключових мистецьких напрям?в з'явилися також у Латинськ?й Америц?, Австрал?? та Аз??, а географ?я й нац?ональн?сть з кожним десятил?ттям ставали дедал? менш значущими. До XX стол?ття по всьому св?ту з'являлися важлив? та впливов? митц?, зокрема: Цу?ухару Фудз?та (Япон?я), Аршиль Горк? (В?рмен?я), Д??го Р?вера ? Фр?да Кало (Мексика), В?фредо Лам (Куба), Едвард Мунк (Норвег?я), Роберто Матта (Чил?), Марк Ротко (американський художник родом з Латв??), Фернандо Ботеро (Колумб?я), Констант?н Бранкуз? та В?ктор Браунер (Румун?я).

• 
  Кенотаф Ньютона, зовн?шн?й вигляд уноч?; Еть?н Лу? Булле; 1784 р.; iтуш ? акварель, 40,2 × 63,3 см; Нац?ональна б?бл?отека Франц??
• 
  Собака; Франс?ско де Гойя; прибл. 1819–1823 рр.; ол?йний наст?нний розпис, перенесений на полотно, 131,5 × 79,3 см; Нац?ональний музей Прадо
• 
  Смерть на бл?дому кон?; В?льям Тернер; прибл. 1830 р.; ол?я на полотн?, 60 × 76 см; Тейт-Британ?я
• 
  Беззубий чолов?к, що см??ться, Шарль Ф?л?пон ?з сер?? Célébrités du Juste milieu; Оноре Дом'?; 1832–33 рр.; розфарбована глина, 16,4 x 13 x 10,6 см; Музей д'Орсе
• 
  Натюрморт ?з стату?ю Юп?тера Громовержця; Лу? Дагер; прибл. 1839 р.; дагеротип

XIX стол?ття

Романтизм (прибл. 1790—1880)

Англ?йський ландшафтний сад у Стаургед? (Велика Британ?я), 1740-? роки, автор Генр? Гоар

Мандр?вник над морем туману, 1818 р., автор Каспар Давид Фр?др?х

Романтизм виник наприк?нц? XVIII стол?ття з н?мецького руху Буря ? натиск ? процв?тав у перш?й половин? XIX стол?ття, здобувши пом?тну м?жнародну присутн?сть у музиц?, л?тератур?, арх?тектур?, а також у в?зуальному мистецтв?. В?н вир?с ?з розчарування в рац?онал?зм? Просв?тництва XVIII стол?ття. Попри те, що його часто розглядають як протилежн?сть неокласицизму, обидва напрями мали певну стил?стичну сп?льн?сть, ? багато художник?в-романтик?в захоплювалися класицизмом. Романтизм зосереджувався на сильних емоц?ях, уяв? та вражаюч?й сил? природи, б?льш?й та могутн?ш?й, н?ж людська, спроможно? спричинити руйн?вн? под??. ?Неокласицизм — це нове в?дродження античност?… тод? як романтизм стосу?ться не конкретного стилю, а способу мислення, що може виявлятися у найр?зноман?тн?ших формах?.

Одним ?з перших прояв?в романтизму був англ?йський пейзажний сад, ретельно спланований, щоб виглядати природно, ? який р?зко контрастував ?з формальними садами того часу. Концепц?ю ?природного? англ?йського саду було прийнято по вс?й ?вроп? та Америц? протягом наступних десятил?ть. В арх?тектур? представники романтизму часто зверталися до альтернативних джерел, в?дм?нних в?д грецьких ? римських зразк?в, якими захоплювалися представники неокласицизму. Романтична арх?тектура часто в?дроджувала готичн? форми та ?нш? стил?, зокрема екзотичн? сх?дн? модел?. Прикладом романтично? арх?тектури, що також назива?ться неоготикою, ? Вестм?нстерський палац (будинок парламенту) в Лондон?. У живопис? романтизм вт?люють картини Франс?ско Гой? в ?спан??, Ежена Делакруа та Теодора Жер?ко у Франц??, В?льяма Блейка, Генр? Фюзел?, Семюеля Палмера та В?льяма Тернера в Англ??, Каспара Давида Фр?др?ха та Ф?л?па Отто Рунге в Н?меччин?, Франческо Ай?ца в ?тал??, Югана Кр?ст?ана Клауссена Даля в Норвег?? та Томаса Коула в Америц?. Серед скульптор?в романтично? доби варто згадати Антуана-Лу? Бар?, Жана-Батиста Карпо, Антуана-Огюстена Прео ? Франсуа Рюда. ?з завершенням епохи романтизму деяк? його риси еволюц?онували у символ?зм.

• 
  Елог?м створю? Адама; В?льям Блейк; 1795 р.; кольоровий друк, доопрацьований чорнилом ? аквареллю на папер?; 43,1 × 53,6 см; Тейт-Британ?я (Лондон)
• 
  Ранок, Ф?л?пп Отто Рунге, 1808 р.
• 
  Трет? травня 1808 в Мадрид?; Франс?ско-Хосе де Гоя; 1814 р.; ол?я на полотн?; 2,68 × 3,47 м; Нац?ональний музей Прадо (Мадрид, ?спан?я)
• 
  Пл?т Медузи; Теодор Жер?ко; 1819 р.; ол?я на полотн?; 4,91 × 7,16 м; Лувр
• 
  Смерть Сарданапала; Ежен Делакруа; 1827 р.; ол?я на полотн?; 3,92 × 4,96 м; Лувр
• 
  Вестм?нстерський палац (Лондон), 1840–1870 рр., Чарльз Барр? та Огастес П'юджин
• 
  Швер?нський замок, Швер?н, Мекленбург — Передня Померан?я, Н?меччина, 1845-1857 рр., Готфр?д Земпер, Фр?др?х Август Штюлер, Георг Адольф Деммлер та Ернст Фр?др?х Цв?рнер

Академ?зм

Академ?зм — це кодиф?кац?я мистецтва у вигляд? правил, яких можна навчитися в художн?х академ?ях. В?н пропагу? класичн? ?деали краси й художньо? досконалост?. ?снувала також дуже сувора ??рарх?я сюжет?в. На вершин? ??рарх?? були картини, що зображували ?сторичн? под??, включно з б?бл?йними та античними, дал? йшли портрет ? пейзаж. На нижчому щабл? ??рарх?? знаходилися натюрморт ? жанрове малярство. Найвизначн?шу роль у розвитку академ?зму в?д?грали твори та теор?? Н?кола Пуссена. Ц?нност? академ?зму були в центр? просв?тницького про?кту в?дкриття базових принцип?в та ?деал?в мистецтва.

Упродовж XVIII стол?ття по вс?й ?вроп? було засновано багато академ?й, як? згодом дом?нуватимуть у мистецтв? XIX стол?ття. Щоб навчатися в художн?й академ??, молод? митц? мали скласти вступний ?спит, а п?сля зарахування навчалися там протягом к?лькох рок?в. Б?льш?сть французьких мистецьких напрям?в XIX стол?ття були зовн?шн?ми щодо академ?зму або нав?ть протистояли його ц?нностям.

Деяк? з найважлив?ших художник?в французько? академ?? — В?льям-Адольф Бугро (1825—1905), Жан-Леон Жером (1824—1904), Александр Кабанель (1823—1889) ? Тома Кутюр (1815—1879). Академ?чне мистецтво т?сно пов'язане з арх?тектурою у стил? боз-ар, яка виникла в тому ж середовищ? й дотриму?ться под?бного ?деалу, що в?дсила? до класики. Стиль ?боз-ар? отримав свою назву в?д Паризько? школи витончених мистецтв де в?н сформувався ? де навчалися багато його пров?дних представник?в.

• 
  Опера Гарнь? (Париж), 1860–1875 рр., Шарль Гарнь?
• 
  Pollice Verso (Палець донизу); Жан-Леон Жером; 1872 р.; ол?я на полотн?; висота: 96,5 см; Художн?й музей Ф?н?кса (Ф?н?кс, Ар?зона, США)
• 
  Народження Венери; В?льям-Адольф Бугро; 1879 р.; ол?я на полотн?; 300 x 215 см; Музей д'Орсе (Париж)
• 
  Федра; Александр Кабанель; 1880 р.; ол?я на полотн?; 194 × 286 см; Музей Фабра (Монпель?, Франц?я)
• 
  Троянди Гел?огабала; Лоуренс Альма-Тадема; 1888 р.; ол?я на полотн?; 1,3 x 2,1 м; приватна колекц?я Хуана Антон?о Переса С?мона

Рев?вал?зм ? еклектизм

Коли йдеться про арх?тектуру та прикладне мистецтво, XIX стол?ття найб?льш в?доме як стол?ття рев?вал?зму. Одним ?з найв?дом?ших стил?в рев?вал?зму ? неоготика або готичне в?дродження, який з'явився вперше в середин? XVIII стол?ття в к?лькох будинках в Англ??, зокрема у Strawberry Hill House у Лондон?. Однак ц? буд?вл? були поодинокими випадками, адже початок XIX стол?ття переважно перебував п?д впливом неокласицизму. П?зн?ше, м?ж 1830 ? 1840 роками, п?д впливом романтизму виник смак до ностальг?? та повторного в?дкриття стил?в минулого — в?д середньов?ччя до XVIII стол?ття. Приблизно до Першо? св?тово? в?йни у св?т? арх?тектури та прикладного мистецтва дом?нували переосмислення минулого. З'явилися асоц?ац?? м?ж стилями та типами буд?вель, наприклад: ?гипетський стиль для в'язниць, готичний — для церков, неоренесанс — для банк?в ? б?рж. Цей виб?р був результатом ?нших асоц?ац?й: фараони — з? смертю та в?чн?стю, середньов?ччя — з християнством, а родина Мед?ч? — з розвитком банк?всько? справи та сучасно? торг?вл?. ?нод? ц? стил? також розглядалися в нац?онал?стичному ключ?, виходячи з ?де?, що арх?тектура може уособлювати славу нац??. Деяк? з них вважалися ?нац?ональними стилями?, як-от неоготика у Велик?й Британ?? та н?мецьких державах, або румунське в?дродження в Румун??. Огастес П'юджин називав готичний стиль ?абсолютним обов'язком? англ?йського арх?тектора, попри те, що сам стиль ма? французьке походження. Таким чином, арх?тектура та прикладне мистецтво використовувалися для надання аури високо ?деал?зованого славного минулого. Деяк? арх?тектори та дизайнери пов'язували ?сторичн? стил?, особливо середньов?чн?, з ?деал?зованим фантастичним орган?чним життям, яке вони пор?внювали з реальн?стю свого часу.

Попри те, що рев?вал?зм був надзвичайно поширеним, це не означа?, що в цих творах не було ориг?нальност?. Арх?тектори, столяри (фр. ébénistes) та ?нш? майстри, особливо в друг?й половин? XIX стол?ття, створювали по?днання стил?в, виокремлюючи та ?нтерпретуючи елементи, характерн? для певних епох ? рег?он?в. Така практика в?дома як еклектизм. Цей стил?стичний розвиток в?дбувався в пер?од, коли конкуренц?я Всесв?тн?х виставок спонукала багато кра?н винаходити нов? промислов? методи творчост?.

• 
  ?гипетське в?дродження - шафа для монет; 1809–1819 рр.; махагон? (ймов?рно Swietenia mahagoni), з накладним ? ?нкрустованим ср?блом; 90,2 x 50,2 x 37,5 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Неоготика - пара ваз; виготовлен? у 1832 роц?, декорован? у 1844 роц?; тверда порцеляна; 36,4 x 32,7 x 20 см; Музей мистецтва Метропол?тен
• 
  Еклектика - церква Сент-Огюстен, 1860–1868 рр., В?ктор Бальтар
• 
  Неоренесанс - буфет; автори — Анр?-О?юст Фурд?нуа, Н?в?ль?, Пар?, Гю? Прота, Пр?мо та Ме?ре?; 1867 р.; гор?х, маркетр? з яшми та лазуриту, ?нтер'?р ?нкрустований слоновою к?сткою та ср?блом; розм?ри нев?дом?; Музей декоративного мистецтва (Париж)
• 
  Неорококо - будинок № 8 на вулиц? М?ромесн?ль (Париж), 1900 р., П. Лоброт

Реал?зм (прибл. 1830—1890)

Реал?зм виник у середин? XIX стол?ття, близько 1840 року, ? мав аналоги у скульптур?, л?тератур? та драматург??, як? в л?тератур? часто називають натурал?змом. У живопис? XIX стол?ття терм?н ?реал?зм? б?льше стосу?ться тематики зображуваного, н?ж стилю чи техн?ки. Реал?стичн? картини зазвичай зображують звичайн? м?сця та людей, зайнятих повсякденними справами, на в?дм?ну в?д величних, ?деал?зованих пейзаж?в, м?фолог?чних бог?в, б?бл?йних сюжет?в ? ?сторичних постатей та под?й, як? часто дом?нували у зах?дному живопис?. Курбе казав: ?Я не можу намалювати ангела, бо н?коли його не бачив?.

Реал?зм частково був реакц??ю на часто драматичн?, екзотичн? та емоц?йно насичен? твори романтизму. Терм?н ?реал?зм? застосову?ться в?дносно до ?деал?зованих зображень неокласицизму та романтизованих образ?в романтизму. Так? художники, як Жан-Бат?ст-Кам?ль Коро та Оноре Дом'?, мали слабкий зв'язок ?з реал?змом, як ? представники Барб?зонсько? школи, зокрема Жан-Франсуа М?лле, однак, можливо, саме Гюстав Курбе був центральною постаттю цього напряму — в?н ототожнював себе з реал?змом, виступав його прихильником ? вплинув на молодших художник?в, таких як Едуар Мане. Важливим аспектом реал?зму була практика малювання пейзаж?в на пленер? та ?? подальший вплив на ?мпрес?он?зм.

Окр?м Франц??, реал?зм представлений такими художниками, як В?льгельм Лейбл у Н?меччин?, Форд Медокс Браун в Англ?? та В?нслоу Гомер у Сполучених Штатах. ?сторик мистецтва Х. Г. Арнасон писав: ?Хронолог?чна посл?довн?сть неокласицизму, романтизму ? реал?зму, звичайно, ? лише зручним под?лом на шари рух?в або тенденц?й, наст?льки нев?д'?мно пов'язаних м?ж собою та з попередн?ми теч?ями, що неможливо сказати, де зак?нчу?ться один ? почина?ться ?нший?, ? це ста? ще актуальн?шим ? складн?шим, якщо простежити вс? мистецьк? рухи та ??зми? аж до к?нця XIX ? початку XX стол?ть.

• 
  Майстерня художника; Гюстав Курбе; 1854–1855 рр.; ол?я на полотн?; 3,59 x 5,98 м; Музей д'Орсе (Париж)
• 
  Збирачки колоск?в; Жан-Франсуа М?лле; 1857 р.; ол?я на полотн?; 0,84 x 1,12 м; Музей д'Орсе
• 
  Вагон третього класу; Оноре Дом'?; прибл.1862–1864 рр.; ол?я на полотн?; 65,4 x 90,2 см; Музей мистецтва Метропол?тен (Нью-Йорк)
• 
  Прокатний цех; Адольф фон Менцель; 1875 р.; ол?я на полотн?; 153 x 253 см; Стара нац?ональна галерея (Берл?н, Н?меччина)
• 
  Б?дняки, як? збирають шматки вуг?лля; Микола Касатк?н; 1894 р.; ол?я на полотн?; 80 x 107 см; Державний Рос?йський музей (Санкт-Петербург, Рос?я)

?мпрес?он?зм (прибл. 1865—1885)

Враження. Сх?д сонця; Клод Моне; 1872 р.; ол?я на полотн?; 48,1 x 62,8 см; Музей Мармоттан-Моне (Париж)

?мпрес?он?зм виник у Франц?? п?д впливом реал?зму, барб?зонсько? школи та художник?в-пленер?в, таких як Ежен Буден, Жан-Бат?ст-Кам?ль Коро, Шарль Франсуа Доб?нь? та Йоган Бартольд Йонк?нд. Починаючи з к?нця 1850-х рок?в, к?лька ?мпрес?он?ст?в зав'язали знайомства та дружбу ще студентами в Париж?, зокрема в Академ?? Сю?сс ? студ?? Шарля Глейра. ?хн? прогресивн? роботи часто в?дхилялися консервативними жур? престижних салон?в Академ?? вишуканих мистецтв, форуму, куди зверталися багато художник?в щоб здобути визнання, ? чимало молодих художник?в були представлен? у широко висв?тлюваному, але глузливо сприйнятому Салон в?дхилених у 1863 роц?. У 1874 роц? вони створили незалежне в?д академ?? ?Анон?мне кооперативне товариство художник?в-живописц?в, скульптор?в, гравер?в? ? орган?зували першу з к?лькох виставок ?мпрес?он?ст?в у Париж?, як? тривали до 1886 року, коли в?дбулася восьма й остання виставка. Важливими постатями руху були Жан Фредер?к Базиль, Гюстав Кайботт, Мер? Кассат, Поль Сезанн, Ед?ар Де?а, Арман Г?йомен, Едуар Мане, Клод Моне, Берта Мор?зо, Кам?ль П?ссарро, П'?р-Огюст Ренуар та Альфред С?слей. Хоча ?мпрес?он?зм був переважно рухом живописц?в, Де?а й Ренуар також створювали скульптури, а так? митц?, як Огюст Роден ? Медардо Россо, ?нод? також асоц?юються з ?мпрес?он?змом. До 1885 року ?мпрес?он?зм досяг певного визнання, однак уже нове покол?ння митц?в почало виходити за його меж?. Художники з Рос??, Австрал??, Америки та Латинсько? Америки швидко перейняли ?мпрес?он?стичн? стил?. Деяк? з перших ?мпрес?он?ст?в продовжували створювати значущ? твори аж до 1910–1920-х рок?в.

Хоча це й не було безпрецедентним, багато використовуваних техн?к контрастували з традиц?йними методами. Картини часто створювалися за години або дн?, причому фарба наносилася по волог?й фарб? (на в?дм?ну в?д методу ?мокрим по сухому?, коли робота тривала тижнями чи м?сяцями). Зам?сть того, щоб наносити глазур? та зм?шан? кольори, чист? кольори часто накладалися поруч товстими, непрозорими мазками (?мпасто); вони зливалися в очах глядача на певн?й в?дстан?. Чорний кол?р застосовували дуже р?дко або взагал? не використовували, а контури визначалися тонкими переходами кольору, як? формували предмети, обриси й форми. ?сторик мистецтва Г. В. Янсон зазначив: ?Зам?сть того, щоб посилювати ?люз?ю реального простору, це зм?цню? ?дн?сть фактично намальовано? поверхн??. ?мпрес?он?стичн? картини зазвичай зображують пейзаж?, портрети, натюрморти, побутов? сцени, повсякденне дозв?лля та н?чне життя, ? все це переда?ться в реал?стичн?й манер?. Композиц?? часто ?рунтувалися на незвичних ракурсах, що створювали ефект спонтанност? та невимушеност?. У живопис? майже не було дидактичного, символ?чного чи метафоричного зм?сту, ? р?дко порушувалися б?бл?йн?, м?фолог?чн? чи ?сторичн? теми, яким надавали велико? ваги в академ?чному мистецтв?, або похмур? й психолог?чн? мотиви, як у символ?ст?в. Вивчалися нюанси св?тла, т?н?, атмосфери й в?дбиття кольору з поверхонь, ?нод? з акцентом на зм?ну цих елемент?в у час?. Сам живопис ставав темою живопису. Це було ?мистецтво для мистецтва?, ?дея, що вже к?лька десятил?ть витала в пов?тр?, але, ймов?рно, саме в ?мпрес?он?зм? досягла нового р?вня й посл?довност?.

• 
  На перегонах у с?льськ?й м?сцевост?; Ед?ар Де?а; 1869 р.; ол?я на полотн?; 36,5 x 56 см; Музей витончених мистецтв (Бостон, США)
• 
  Бульвар Капуцин?в; Клод Моне; 1873 р.; ол?я на полотн?; 80,5 x 60,2 см; Музей мистецтв Нельсона-Атк?нса (Канзас-С?т?, М?ссур?, США)
• 
  ?н?й: Стара дорога на Еннер?, Понтуаз; Кам?ль П?ссарро; 1873 р.; ол?я на полотн?; 64,7 x 92,6 см; Музей д'Орсе (Париж)
• 
  Береги Сени поблизу Буживаля; Альфред С?слей; 1873 р.; ол?я на полотн?; 46,2 x 62,1 см; Монреальський музей красних мистецтв (Монреаль, Канада)
• 
  Ложа; П'?р-Огюст Ренуар; 1874 р.; ол?я на полотн?; 80 x 63,4 см; Галерея Курто (Лондон)
• 
  Паркетчики; Гюстав Кайботт; 1875 р.; ол?я на полотн?; 1 x 1,54 м; Музей д'Орсе
• 
  Вулиця Парижа в дощову погоду; Гюстав Кайботт; 1877 р.; ол?я на полотн?; 212,2 × 276,2 см; Чиказький художн?й ?нститут
• 
  Л?тн?й день; Берта Мор?зо; 1879 р.; ол?я на полотн?; 45,7 см × 75,2 см; Нац?ональна портретна галерея (Лондон)
• 
  Бар ?Фол?-Бержер?; Едуар Мане; 1881–1882 рр.; ол?я на полотн?; 96 см × 130 см; ?нститут Курто (Лондон)
• 
  В?з, запряжений волами; Н?кола? Григореску; 1899 р.; ол?я на полотн?; 66 x 81 см; Нац?ональний музей мистецтв Румун?? (Бухарест, Румун?я)

Символ?зм (прибл. 1860—1915)

Символ?зм виник у Франц?? та Бельг?? в трет?й чверт? XIX стол?ття й поширився по вс?й ?вроп? у 1870-х роках, а згодом, меншою м?рою, ? в Америц?. В?н розвинувся з романтизму без ч?тко? чи визначально? точки розмежування, хоча поез?я, л?тература й, зокрема, публ?кац?я зб?рки Шарля Бодлера Кв?ти зла (Les Fleurs du mal) у 1857 роц? в?д?грали важливу роль у становленн? символ?зму. Цей напрям набув м?жнародного вираження в поез??, л?тератур?, драм? та музиц?. В арх?тектур?, прикладному й декоративному мистецтв? символ?зм т?сно перепл?тався з? стилем модерн. Символ?зм часто нерозривно пов'язаний з ?ншими сучасними мистецькими напрямками, проявляючись та знаходячи вираз у стилях, таких як пост?мпрес?он?зм, наб?, декадентство, fin de siècle, модерн, мюнхенська сецес?я, в?денська сецес?я, експрес?он?зм ? нав?ть прерафаел?ти, як? виникли ран?ше та також вплинули на розвиток символ?зму. Так? р?зноман?тн? митц?, як Джеймс В?стлер, Ежен Кар'?р, Фердинанд Годлер, Фернан Кнопфф, Джованн? Сегант?н?, Люсь?н Лев?-Дюрмер, Жан Дельв?ль ? Джеймс Енсор у т?й чи ?нш?й м?р? були пов'язан? ?з символ?змом. ?сторик мистецтва Робер Л. Делевуа писав: ?Символ?зм був радше атмосферою епохи, ан?ж школою?. Цей напрям швидко почав занепадати з появою фов?зму, куб?зму та футуризму й значною м?рою зник ?з початком Першо? св?тово? в?йни. Вт?м, в?н знайшов певний подальший розвиток ? актуальн?сть у школ? метаф?зичного живопису, яка, сво?ю чергою, глибоко вплинула на сюрреал?зм.

Сюжети, теми та значення символ?стського мистецтва часто завуальован? й неясн?, однак у сво?х найкращих виявах воно все ж здатне глибоко в?дгукуватися на психолог?чному чи емоц?йному р?вн?. Сюжети часто представлен? як метафори або алегор?? з метою викликати у глядача глибоко суб'?ктивн?, особист?, ?нтроспективн? емоц?? та думки, без ч?ткого окреслення чи прямого означення предмета. Поет Стефан Малларме писав: ?Зображуйте не предмет, а а враження, яке в?н справля?? ? ?Назвати предмет означа? позбавити поез?ю трьох чвертей ?? чар?вност?, бо вона покликана розкриватися поступово?. Англ?йський художник Джордж Фредер?к Воттс зазначав: ?Я малюю ?де?, а не реч??.

• 
  Фрак?йська д?вчина з головою Орфея на його л?р?;; Гюстав Моро; 1865 р.; ол?я; 154 × 99,5 см; Музей д'Орсе (Париж)
• 
  Вид?ння п?сля пропов?д? (Як?в бореться з ангелом); 1888 р.; ол?я на полотн?; 73 x 92 см; Нац?ональна галерея Шотланд?? (Единбург, Шотланд?я)
• 
  Крик; Едвард Мунк; 1893 р.; темпера та крейда на картон?; 91 x 73,5 см; Нац?ональна галерея Норвег?? (Осло, Норвег?я)
• 
  Зелена смерть; Од?лон Редон; прибл.1905 р.; ол?я на полотн?; 54,9 x 46,3 см; Музей сучасного мистецтва
• 
  Циклопи; Од?лон Редон; прибл.1914 р.; ол?я на картон? на панел?; 64 x 51 см; Музей Креллер-Мюллер (Оттерло, Н?дерланди)

Пост?мпрес?он?зм (прибл. 1885—1910)

Нед?льний день на остров? Гранд?Жатт; Жорж Сера; 1884—1886 рр.; ол?я на полотн?; 2,08×3,08 м; Чиказький художн?й ?нститут

Пост?мпрес?он?зм — це досить неточний терм?н, що застосову?ться до р?знор?дного покол?ння художник?в. У найточн?шому розум?нн? в?н стосу?ться чотирьох надзвичайно впливових митц?в: Поля Сезанна, Поля Гогена, Жоржа Сера та В?нсента ван Гога. Кожен ?з них пройшов через етап ?мпрес?он?зму, проте зрештою сформував св?й власний, ориг?нальний, хоча й в?дм?нний в?д ?нших стиль. Разом ?хня творч?сть передбачила та часто безпосередньо вплинула на б?льш?сть авангардного мистецтва, що з'явилося перед Першою св?товою в?йною, включно з фов?змом, куб?змом, експрес?он?змом та ранньою абстракц??ю. Сезанн (який особливо вплинув на куб?зм) ? Ван Гог працювали у в?дносн?й ?золяц??, далеко в?д Парижа у вир?шальн? моменти сво?? кар'?ри, тод? як Сера й Гоген працювали в групах, б?льш колективно, на ключових етапах свого становлення. Ще одним важливим художником цього пер?оду ? Тулуз-Лотрек, впливовий живописець ? художник-граф?к. У ширшому сенс? пост?мпрес?он?зм включа? покол?ння переважно французьких ? бельг?йських митц?в, як? працювали в р?зних стилях та групах. Б?льш?сть ?з них певною м?рою зазнала впливу ?мпрес?он?зму, однак ще з середини 1880-х рок?в вони почали розвивати сво? мистецтво поза його межами, ?нод? як лог?чний розвиток ?мпрес?он?зму, а ?нод? як реакц?ю проти нього. Пост?мпрес?он?сти зазвичай зображали теми, притаманн? ?мпрес?он?зму, але ?хн? твори, зокрема в напрям? синтетизму, часто м?стили символ?зм, сп?ритуал?зм та похмуру атмосферу, що р?дко зустр?чалися в ?мпрес?он?зм?. Неприродн? кольори, в?зерунки, пласк? площини, незвичн? ракурси та доведен? до крайнощ?в точки зору — усе це зрушило фокус модерн?зму на крок ближче до абстракц??, задаючи новий стандарт експериментування.

Нео?мпрес?он?зм (див?з?он?зм або пуантил?зм, прибл. 1884—1894 рр.) досл?джував св?тло ? кол?р на основ? наукових теор?й кольору, створюючи моза?ки мазк?в чистих кольор?в, ?нод? викладених у ритм?чних в?зерунках ?з л?н?ями п?д впливом стилю модерн. Пров?дними художниками були Жорж Сера та Поль С?ньяк, серед ?нших — Анр?-Едмон Крос, Максим?ль?н Люс, Альбер Дюбуа-П?лле, а певний час також П?ссарро ? Ван Гог. Нео?мпрес?он?зм вплинув на фов?зм, а елементи цього стилю з'явилися в експрес?он?зм?, куб?зм? та ранн?й абстракц??. Синтетизм (Клуазон?зм прибл. 1888—1903 рр.) був задуманий Ем?лем Бернаром ? майже одразу п?дхоплений та розвинений Полем Гогеном та ?ншими художниками в колон?? митц?в у Понт-Авен? (Бретань, Франц?я). Стиль нагадував клуазонне або в?траж?, з плоскими, яскравими кольорами, окресленими чорним або темним контуром. Синтетизм, прикладом якого ? роботи Гогена та Поля Серюзь?, ? дещо ширшим терм?ном з меншим акцентом на темних контурах ? властивостях, схожих на клуазонне. Серед ?нших художник?в — Куно Ам??, Лу? Анкетен, Шарль Ф?л?же, Якоб Мей?р де Хаан, Шарль Лаваль ? Арман Сеген. ?хня творч?сть сутт?во вплинула на фов?зм ? експрес?он?зм. Наб? (прибл. 1890—1905 рр.: з ?вриту — ?пророки? або ?просв?тлен??) — ширший рух у Франц?? та Бельг??, що еклектично по?днував прогресивн? елементи синтетизму, нео?мпрес?он?зму, символ?зму та модерну. Ймов?рно, ще б?льший вплив, н?ж саме мистецтво, мали численн? теор??, ман?фести та захоплюючий ентуз?азм щодо авангарду, як? задали тон подальшому поширенню мистецьких теч?й та ?-?зм?в? у перш?й чверт? XX стол?ття. Журнал Ревю Бланш часто публ?кував твори в стил? Наб? ? символ?стськ? матер?али. Роботи Едуара Вюйяра та П'?ра Боннара, (прибл. 1890—1910 рр.) ? прикладами стиля Наб?, хоча обидва згодом зм?нили стиль ? створювали вагом? твори аж до 1940-х рок?в. Серед ?нших художник?в — Мор?с Ден?, Максим Детомас, Мей?р де Хаан, Анр?-Габр??ль ?бельс, Жорж Лакомб, Ар?стид Майоль, Поль Рансон, Кер-Ксав'? Руссель, Арман Сеген, Поль Серюзь?, Фел?кс Валлотон, Ян Веркаде та ?нш?.

• 
  Зоряна н?ч; В?нсент ван Гог; 1889 р.; ол?я на полотн?; висота: 73,7 см; Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)
• 
  Фел?кс Фенеон; Поль С?ньяк; 1890 р.; ол?я на полотн?; 73,5 x 92,5 см; Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)
• 
  О, в тебе ревнощ?? (Aha Oe Feii?); Поль Гоген; 1892 р.; ол?я на полотн?; 68 x 92 см; Державний музей образотворчих мистецтв ?мен? О. С. Пушк?на (Москва, Рос?я)
• 
  У Мулен Руж; Анр? Тулуз-Лотрек; 1892/1895 рр.; ол?я на полотн?, 1,23 × 1,41 м; Чиказький художн?й ?нститут
• 
  Купальниц?; Поль Сезанн; 1898–1905 рр.; ол?я на полотн?; 210,5 см × 250,8 см; Музей мистецтв Ф?ладельф?? (Ф?ладельф?я, США)

Початок XX стол?ття

?стор?я мистецтва XX стол?ття — це розпов?дь про неск?нченн? можливост? та пошуки нових стандарт?в, кожен ?з яких посл?довно руйнувався наступним. Мистецьк? напрями — фов?зм, експрес?он?зм, куб?зм, абстракц?он?зм, дада?зм ? сюрреал?зм — сприяли подальшим пошукам нових творчих стил?в ? способ?в вираження. Зростання глобально? вза?мод?? в цей пер?од призвело до аналог?чного впливу ?нших культур на зах?дне мистецтво, наприклад Пабло П?кассо зазнав впливу ?бер?йсько? ? африкансько? скульптури та прим?тив?зму. Япон?зм ? японськ? гравюри на дерев? (як?, сво?ю чергою, зазнали впливу зах?дного живопису епохи В?дродження) мали величезний вплив на ?мпрес?он?зм ? подальший розвиток мистецтва. Впливовий приклад зац?кавлення Поля Гогена океан?чним мистецтвом та раптова популярн?сть серед знавц?в мистецтва початку ХХ стол?ття в Париж? нещодавно в?дкритих африканських фетишних скульптур та ?нших твор?в не?вропейських культур були п?дхоплен? П?кассо, Анр? Мат?ссом та багатьма ?хн?ми колегами. П?зн?ше у ХХ стол?тт? набули популярност? попарт ? абстрактний експрес?он?зм.

Модерн (прибл. 1890—1914)

Станц?я метро Порт-Доф?н (Париж), Ектор ??мар, 1900 р.

Будинок Ернста Людв?га в колон?? митц?в в Дармштадт?, Н?меччина, Йозеф Ольбр?х (1900 р.)

Модерн (фр. new art) був м?жнародним ? широко поширеним напрямом у мистецтв? та дизайн?, який виник у останн?х десятил?ттях XIX стол?ття й тривав до Першо? св?тово? в?йни 1914 року. М?жнародну популярн?сть йому принесла Всесв?тня виставка 1900 року в Париж?. Розвиваючись майже одночасно в деяких рег?онах ?вропи та США, модерн був спробою створити ун?кальну та сучасну форму вираження, що в?дображала дух нового стол?ття. В?н знаходив сво? в?дображення у живопис?, ?люстрац??, скульптур?, ювел?рних виробах, металообробц?, скл?, керам?ц?, текстил?, граф?чному дизайн?, меблях, арх?тектур?, дизайн? костюм?в та мод?. Художники стилю модерн прагнули п?дняти статус ремесла та дизайну до р?вня образотворчого мистецтва.

Цей мистецький напрям т?сно асоц?ю?ться з звивистими орган?чними формами, такими як кв?ти, виноградна лоза та листя, а також ?з зображенням комах ? тварин у творчост? таких митц?в, як Альфонс Муха, В?ктор Орта, Ектор ??мар, Антон?о Гауд?, Рене Лал?к, Отто Екманн та Ем?ль Галле. Дизайн й арх?тектура в стил? модерн часто можуть бути асиметричними. Попри наявн?сть характерних ознак, цей стиль також демонстру? багато рег?ональних ? нац?ональних вар?ац?й.

Попри те, що стиль модерн про?снував недовго як модна теч?я, в?н проклав шлях до модерно? арх?тектури та дизайну XX стол?ття. Це був перший арх?тектурний стиль без ?сторичних прецедент?в, тод? як XIX стол?ття в?дзначалося практикою, в?домою як ?сторицизм — використанням в?зуальних стил?в, що св?домо в?дтворювали естетику попередн?х художн?х епох. Приблизно м?ж 1870 та 1900 роками сталась криза ?сторицизму, п?д час яко? культура, що ?рунтувалася на ?сторичних стилях, зазнала критики; одн??ю з таких критичних постатей був Фр?др?х Н?цше, який у 1874 роц? назвав ?злояк?сне ?сторичне захоплення? одним ?з руйн?вних симптом?в сучасно? культури, обтяжено? археолог?чними досл?дженнями та в?рою в закони ?сторичного прогресу. Водночас на модерн значно вплинули стил? минулого, зокрема кельтське, готичне мистецтво, рококо, а також рух мистецтв ? ремесел, естетизм, символ?зм ?, особливо японське мистецтво.

Фов?зм (прибл. 1898—1909)

Фов?зм виник на основ? пост?мпрес?он?зму, поступово перетворившись на перший великий художн?й напрям XX стол?ття. Його зародження дату?ться 1895 роком, коли Анр? Мат?сс, найстарший ? центральний представник руху, вступив до майстерн? Густава Моро в школ? красних мистецтв. Там в?н познайомився з Жоржем Руо, Шарлем Камуаном, Анр? Мангеном та Альбером Марке. Марке згадував: ?Ще у 1898 роц? ми з Мат?ссом працювали в стил?, який згодом назвуть фов?стською манерою. Перш? виставки в Салон? незалежних, де ми, зда?ться, були ?диними, хто писав чистими тонами, в?дносяться до 1901 року?. До 1902—1903 рок?в коло митц?в-однодумц?в розширилося — до нього долучилися Жорж Брак, Андре Дерен, Рауль Дюф?, Отон Фр?з, Жан Метсенже, Жан Пю?, Лу? Вальта, Кес ван Донген, та Мор?с де Влам?нк. У цей пер?од у Париж? в?дбулися к?лька знакових ретроспективних виставок: Сера (1900, 1905), Ван Гога (1901, 1905), Тулуз-Лотрека (1902), Гогена (1906), Сезанна (1907), ус? вони були в?дносно нев?дом? публ?ц? на той час. Мат?сс ? Дерен колекц?онували африканськ? р?зьблен? скульптури, що на той час стало новою, але зростаючою зац?кавлен?стю. Ул?тку 1904 року Мат?сс пров?в час у Сен-Тропе, пишучи картини разом ?з нео?мпрес?он?стами Полем С?ньяком ? Анр?-Едмоном Кросом; у 1905 роц? до них при?дналися Камуан, Манген ? Марке. Роботи митц?в регулярно виставлялися у Товариств? незалежних художник?в та Ос?нньому салон? м?ж 1903 ? 1908 роками, а у 1905 роц? ?хн? роботи викликали сенсац?ю та скандал. Мат?сс згадував: ?Наш? роботи виставлялися в Ос?нньому салон?, роботи Дерена, Мангена, Марке, Пю? та к?лькох ?нших демонструвалися разом у велик?й галере?. У центр? залу скульптор Марк виставив бюст дитини, дуже схожий на ?тал?йський стиль. Восель [критик пер?одичного видання Gil Blas] зайшов до зали й вигукнув: ?О! Донателло серед диких зв?р?в!“ [Donatello chez les fauves]?. Хоча громадськ?сть ще не сприймала це як окремий рух, п?сля публ?кац?? назва закр?пилася. На в?дм?ну в?д ?мпрес?он?ст?в ? ?хньо? тривало? боротьби за визнання, авангард на початку ХХ стол?ття вже мав зац?кавлену аудитор?ю до 1906—1907 рок?в, а фов?сти почали привертати увагу колекц?онер?в в?д Америки до Рос??. Однак уже в 1908 роц? фов?зм значною м?рою розпався з появою куб?зму — б?льш?сть митц?в почали шукати ?нш? художн? напрямки. Лише Мат?сс ? Дюф? продовжували розвивати фов?зм аж до 1950-х рок?в.

Фов?сти малювали пейзаж? на пленер?, ?нтер'?ри, ф?гури та натюрморти, насл?дуючи приклади реал?зму, ?мпрес?он?зму та пост?мпрес?он?зму. Вони наносили фарбу в?льними мазками, товстим шаром, використовуючи неприродн?, часто контрастн?, яскрав? кольори, ?нод? просто з тюбика. Вплив Гогена — з його досл?дженням виразних властивостей ? просторових аспект?в орнаментальност? за допомогою пласких, чистих кольор?в, а також його ?нтерес до прим?тив?зму — був значним, як ? нео?мпрес?он?зм. Мат?сс пояснював: протягом тривалого часу кол?р слугував доповненням до композиц??, художники епохи В?дродження будували картину за допомогою л?н??, а пот?м додавали локальний кол?р. В?н писав: ?В?д Делакруа до Ван Гога ? насамперед до Гогена, через ?мпрес?он?ст?в, як? створили п?д?рунття, ? Сезанна, який дав останн?й поштовх ? запровадив кольоров? об'?ми, ми можемо простежити цю реаб?л?тац?ю рол? кольору, в?дновлення його емоц?йно? сили?. Фов?зм став кульм?нац??ю зсуву в живопис? — в?д малюнка ? л?н?? як фундаментальних основ композиц?? до кольору, ? фов?сти зображували сво? сюжети на меж? абстракц??

• 
  Ж?нка в капелюс?; Анр? Мат?сс; 1905 р.; ол?я на полотн?; 80,7 x 59,7 см; Музей сучасного мистецтва (Сан-Франциско, США)
• 
  Фовистський пейзаж; Лу? Вальта; 1905–1906 рр.; ол?я на полотн?; Художн?й музей Сп?да (Лу?в?лл, Кентакк?, США)
• 
  М?ст Чаринг-Крос, Лондон; Андре Дерен; 1906 р.; ол?я на полотн?, 80,3 × 100,3 см; Нац?ональна галерея мистецтва (Вашингтон, округ Колумб?я, США)
• 
  Ла-Сьйота; Отон Фр?з; 1907 р.; ол?я на полотн?, 65,7 × 81 см; колекц?я нев?дома

Експрес?он?зм (прибл. 1905—1930)

Вулиця, Берл?н; Ернст Людв?г К?рхнер; 1913 р.; ол?я на полотн?; 1,21×0,91 м; Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)

Експрес?он?зм був м?жнародним рухом у живопис?, скульптур?, граф?чному мистецтв?, поез??, л?тератур?, театр?, к?но та арх?тектур?. Дехто пов'язу? з експрес?он?змом також Другу в?денську школу та ?ншу музику цього пер?оду. Б?льш?сть ?сторик?в датують початок експрес?он?зму 1905 роком, коли в Дрезден? (Н?меччина) було засновано гурт М?ст (н?м. Die Brücke). Однак приблизно у 1885—1905 роках низка митц?в створювали впливов? твори в дус? експрес?он?зму, зокрема Лов?с Кор?нт, Джеймс Енсор, Кете Колльв?ц, Паула Модерзон-Беккер, Едвард Мунк, Ем?ль Нольде та Кр?ст?ан Рольфс. Багато з цих митц?в п?зн?ше виставлялися та сп?впрацювали з р?зними експрес?он?стськими групами. Живопис експрес?он?ст?в характеризу?ться в?льною, спонтанною, часто густою техн?кою нанесення фарби ?мпасто. В?н зазвичай виража? не зовн?шню схож?сть ?з об'?ктом, а в?дчуття самого художника, ставлячи ?нту?ц?ю, емоц?? та внутр?шн?й стан вище за реал?зм чи мистецьк? теор??. Експрес?он?зм часто пронизаний тривогою або рад?стю, т?сно пов'язаний ?з сучасним життям ? соц?альними питаннями, чого зазвичай не вистачало фов?зму, ор??нтованому на дизайн ? кол?р у нейтральних темах. Особливе значення в експрес?он?зм? мала ксилограф?я (гравюра на дерев?). Експрес?он?зм ?нод? може перетинатися та ?нтегруватися з ?ншими стилями та рухами, такими як символ?зм, фов?зм, куб?зм, футуризм, абстракц?я та дада?зм. У р?зний час ? в р?зних м?сцях з'являлися численн? групи та фракц?? експрес?он?ст?в.

Артгурт М?ст (н?м. Die Brücke: 1905—1913 рр.) прагнув об'?днати ?вс? революц?йн? та збурен? елементи?. Його заснували четверо студент?в-арх?тектор?в — Ернст Людв?г К?рхнер, Ер?х Геккель, Карл Шм?дт-Ротлуф, та Фр?ц Блейль. Працюючи разом у студ?? в Дрезден?, вони створювали картини, гравюри, скульптури та орган?зовували виставки, а вл?тку роз'?жджалися, щоб працювати самост?йно. ?хня перша виставка в?дбулася в 1905 роц?, п?зн?ше до них при?дналися Ем?ль Нольде та Макс Пехштейн у 1906 роц?, а також Отто Мюллер у 1910 роц? та ?нш?. На художник?в гурту вплинули готичне мистецтво, прим?тив?зм, модерн та розвиток мистецтва в Париж?, зокрема В?нсент ван Гог ? фов?зм. У 1911 роц? гурт пере?хав до Берл?на, а в 1913-му розпався. Об'?днання Син?й вершник (Der Blaue Reiter: 1911—1914 рр.), засноване Василем Кандинським ? Францем Марком, було в?дносно неформальною групою, що орган?зовувала виставки мистецтва з Парижа, ?вропи, а поряд з ними — ? власне мистецтво. Це була одна ?з ряду дедал? прогресивн?ших груп, що в?докремилися в?д Мюнхенсько? художньо? академ??: Мюнхенська сецес?я у 1892 роц? (реал?сти та ?мпрес?он?сти), Фалангс у 1901 роц? (пост?мпрес?он?сти), Нове об'?днання художник?в у 1909 роц? та ?Син?й вершник? у 1911 роц?. До останн?х двох груп належали брати Бурлюки, Генр?х Кампендонк, Олекс?й фон Явленський, Пауль Клее, Август Маке, Габр?ель Мюнтер та Мар?анна Верьовк?на. У 1912 роц? було опубл?ковано милозвучний альманах ?Син?й вершник?, зб?рку впливових есе?в, а також працю Кандинського ?Про духовне в мистецтв?? з його ?деями про безпредметне мистецтво. Д?яльн?сть ?Синього вершника? припинилася з початком Першо? св?тово? в?йни, в як?й загинули Маке ? Марк.

?нш? художники, так? як Оскар Кокошка, Е?он Ш?ле та Р?хард Герстль з'явилися в Австр??. Французьк? митц? Жорж Руо та Хайм Сут?н мали сп?льн? риси з цим рухом. Серед скульптор?в — Ернст Барлах, В?льгельм Лембрук, ?ергард Маркс ? В?льгельм Вауер. Арх?текторами, пов'язаними з експрес?он?змом, були Макс Бер?, Герман Ф?нстерл?н, Йоганн Фр?др?х Хьо?ер, М?шель де Клерк, Ер?х Мендельсон, Ганс Пельц?г, Ганс Шарун, Рудольф Штайнер ? Бруно Таут. Штурм (н?м. Der Sturm: 1910—1932) — журнал з переважно експрес?он?стським зм?стом, заснований Гервартом Вальденом, з пов'язаною галере?ю в Берл?н? (в?дкрита 1912 року) та театральною трупою та школою (в?дкрит? 1918 року). До експрес?он?стських ф?льм?в, деяк? з яких вважаються класикою, належать Каб?нет доктора Кал?гар? (Роберт В?не, 1920), Носферату. Симфон?я жаху (Фр?др?х В?льгельм Мурнау, 1922) та Метропол?с (Фр?ц Ланг, 1927).

П?сля Першо? св?тово? в?йни багато митц?в почали в?дходити в?д авангарду, що можна побачити у творчост? перших фов?ст?в у 1920-х роках, неокласичних пер?одах П?кассо та Страв?нського, а також у п?зн?х роботах де К?р?ко. Ця тенденц?я отримала назву Нова об'?ктивн?сть (прибл. 1919—1933) у Н?меччин?, ? на в?дм?ну в?д ностальг?чного характеру под?бно? творчост? в ?нших кра?нах, вона в?дзначалася розчаруванням ? безкомпром?сною соц?альною критикою. Художники Ново? об'?ктивност? переважно вийшли з експрес?он?стських ? дада?стських к?л, серед них — Отто Д?кс, Кр?ст?ан Шад, Рудольф Шл?хтер, Георг Шольц ? Жанна Маммен. Макс Бекманн ? ?еор? ?росс теж певний час були пов'язан? з Новою об'?ктивн?стю. Хоча школа Баугауз (н?м. Staatliches Bauhaus — ?Державна буд?вельна школа?: 1919—1933) не була за сво?ю суттю експрес?он?стською, вона стала впливовим н?мецьким навчальним закладом, який по?днував ремесла, декоративне та образотворче мистецтво. Пере?жджаючи з Веймара до Дессау, а пот?м до Берл?на, школа зм?нювала ? розвивала св?й напрям. ?? директорами були арх?тектори Вальтер ?роп?ус (1919—1928), Ганнес Ма?р (1928—1930) ? Людв?г М?с ван дер Рое (1930—1933). У р?зн? пер?оди серед викладач?в були Йозеф Альберс, Тео ван Дусбург, Лайонел Файн?н?ер, Йоганнес ?ттен, Пауль Клее, Василь Кандинський, Лазар Лисицький, ?ергард Маркс, Ласло Могой-Надь, Оскар Шлеммер. Арх?тектори Баугаузу справили значний вплив на формування ?нтернац?онального стилю, який вир?знявся спрощеними формами, в?дсутн?стю оздоблення, по?днанням дизайну та функц?ональност?, а також ?де?ю, що масове виробництво може бути сум?сним з особистим художн?м баченням. ?з приходом до влади нацистсько? парт?? модерне мистецтво було оголошене ?Дегенеративне мистецтво?, ? Баугауз було закрито у 1933 роц?, що на к?лька рок?в загальмувало розвиток модерн?зму в Н?меччин?.

• 
  Крик; Едвард Мунк; 1893 р.; темпера та крейда на картон?; 91 x 73,5 см; Нац?ональна галерея Норвег?? (Осло)
• 
  Вежа син?х коней; Франц Марк; 1912 р.; туш ? гуаш на картон?; 14,3 x 9,4 см; Баварськ? державн? колекц?? картин (Мюнхен, Н?меччина)
• 
  Композиц?я VII; Василь Кандинський; 1913 р.; ол?я на полотн?; 2 x 3 м; Третьяковська галерея (Москва, Рос?я)
• 
  Вежа Ейнштейна (Потсдам, поблизу Берл?на, Н?меччина), 1920–1924 рр., Ер?х Мендельсон
• 
  Маска актора; Пауль Клее; 1924 р.; ол?я на полотн?, накле?ному на картон; 36,7 x 33,8 см; Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)

Куб?зм (прибл. 1907—1914)

Куб?зм полягав у в?дмов? в?д перспективи, що призвело до ново? орган?зац?? простору, де точки зору множаться, спричиняючи фрагментац?ю об'?кта, що виразно демонстру? перевагу форми над зм?стом зображення. Пабло П?кассо, Жорж Брак та ?нш? художники-куб?сти надихалися скульптурами з ?бер??, Африки та Океан??, як? експонувалися в Лувр? та етнограф?чному музе? в Трокадеро, а також продавалися на блошиних ринках ? на аукц?онах.

?П?кассо вивча? об'?кт так, як х?рург розтина? труп?, — писав критик ? поет Г?йом Аполл?нер у 1913 роц?. П'ятьма роками ран?ше Пабло П?кассо та Жорж Брак — друз?, колеги й суперники — почали в?дмовлятися в?д перспективного реал?зму на користь сво?р?дного художнього розтину: абсолютно революц?йного стилю живопису, який зазира? всередину й охоплю? об'?кти з ус?х бок?в, подаючи ?х анал?тично, об'?ктивно та абсолютно безособово.

• 
  Ейфелева вежа; Робер Делоне; 1911 р.; ол?я на полотн?; 2,02 x 1,38 м; Музей Соломона ?у??енгайма (Нью-Йорк)
• 
  Сн?данок; Хуан ?р?с; 1914 р.; гуаш, ол?я та воскова крейда на накле?ному друкованому папер? на полотн?; 80,9 x 59,7 см; Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)

Ар-деко (прибл. 1920—1940)

Арт деко з'явився у Франц?? як стиль розкош? та модерност?. Незабаром в?н стр?мко поширився по всьому св?ту, особливо яскраво — в Америц?, набуваючи форм стримлайну протягом 1930-х рок?в. Стиль отримав свою назву в?д М?жнародно? виставки сучасного декоративного та промислового мистецтва, що в?дбулася в Париж? у 1925 роц?. Його розк?ш ? фантаз?йн?сть вт?лювали дух ?шалених двадцятих? ? слугували втечею в?д реал?й Велико? депрес?? 1930-х рок?в. На арт деко вплинули давньогрецьке, римське, африканське, ацтекське та японське мистецтво, а також футуризм, куб?зм ? Баугауз. ?нод? стиль по?днувався з ??гипетським в?дродженням? через в?дкриття в 1922 роц? гробниц? Тутанхамона та викликану ним ?гиптоман?ю. Двома прикладами цього ? к?нотеатр ?Le Louxor? у Париж? (1919—1921), арх?тектор Анр? З?пс?, та ?гипетський театр у м?ст? Де-Калб (?лл?нойс, США), 1929—1930, арх?тектор Елмер Ф. Бернс. У декоративному мистецтв?, зокрема в арх?тектур?, використовували рель?фн? орнаменти низького проф?лю та кутаст? в?зерунки й форми. Серед основних матер?ал?в — хром, латунь, пол?рована сталь ? алюм?н?й, ?нкрустоване дерево, кам?нь та в?траж?.

Серед найвизначн?ших митц?в арт деко — польська художниця Тамара Лемпицька, французький художник плакат?в укра?нського походження Адольф Жан-Мар? Мурон, в?домий п?д псевдон?мом Касандр, а також французький дизайнер мебл?в та ?нтер'?р?в Ем?ль-Жак Рюльман.

Сюрреал?зм (прибл. 1924—1966)

Сюрреал?зм виник як в?дгалуження дада?зму, оф?ц?йно заявивши про себе у 1924 роц? з публ?кац??ю Ман?фесту сюрреал?зму Андре Бретона. Спочатку це була л?тературна група поет?в ? письменник?в у Париж?, яка згодом перетворилася на м?жнародний рух, що охопив також живописц?в, скульптор?в, фотограф?в ? к?нематограф?ст?в. У 1929 роц? був опубл?кований Другий ман?фест сюрреал?зму. Сюрреал?зм не знайшов значного вираження в прикладному чи декоративному мистецтв?, арх?тектур? або музиц?, хоча можна вид?лити к?лька окремих приклад?в (наприклад, шахов? набори, мебл? та Лас-Посас). Невелика й короткочасна школа метаф?зичного живопису (прибл. 1910—1921), центральною ф?гурою яко? був Джорджо де К?р?ко, мала великий вплив на сюрреал?зм. Сюрреал?сти досл?джували безл?ч новаторських техн?к, частина з них була розроблена ран?ше в куб?зм? та дада?зм?, ?нш? були зовс?м новими. Серед них: колаж, використання знайдених предмет?в, асамбляж, випадков?сть, райограми (фотограми), живопис по п?ску, розбризкування й накапування фарби, декалькоман?я, фротаж, фюмаж, та раклаж. У сюрреал?стичному мистецтв? переважають два головн? п?дходи. У перш? роки переважав автоматизм — його можна побачити у творах таких художник?в, як Андре Массон ? Жуан М?ро. ?нш? митц?, натхненн? творч?стю Джорджо де К?р?ко, використовували б?льш традиц?йн? методи й техн?ки для зображення неф?льтрованих думок ? абсурдних по?днань, зокрема Сальвадор Дал? та Рене Магр?тт. Серед визначних митц?в сюрреал?зму: Ганс Арп, Ганс Беллмер, В?ктор Браунер, Лу?с Бунюель, Джозеф Корнелл, Оскар Дом?нгес, Макс Ернст, В?фредо Лам, ?в Танг?, Ман Рей, Альберто Джакометт?, Мерет Оппенгейм та Роберто Матта. До ?нших важливих художник?в, що неформально асоц?ювалися ?з сюрреал?змом, належать Марсель Дюшан, Пабло П?кассо ? Фр?да Кало. Сюрреал?стичн? ?де? та теор?? обговорювалися в посл?довн?й сер?? журнал?в: La Révolution Surréaliste (1924—1929), Le Surrealisme au service de la revolution (1930—1933), Minotaure (1933—1939), VVV (1942—1944). Живопис, виконаний у техн?ц? сюррелистичного автоматизму Андре Массона ? Жоана М?ро, а також п?зн? представники сюрреал?зму, як-от Роберто Матта й Аршиль Горк? мали значний вплив на абстрактний експрес?он?зм у друг?й половин? 1940-х рок?в.

З певною м?рою дада?стсько? зневаги та презирства до традиц?йних пол?тичних, рел?г?йних та буржуазних ц?нностей зах?дно? культури, як?, на ?хню думку, призвели св?т до Першо? св?тово? в?йни (Бретон та ?нш? засновники руху були ?? ветеранами), сюрреал?сти звернулися до можливостей, в?дкритих Зигмундом Фройдом щодо п?дсв?домост?: ?Чистий псих?чний автоматизм, за допомогою якого людина ма? нам?р виразити усно, письмово чи будь-яким ?ншим методом — реальне функц?онування розуму. Диктування думки за в?дсутност? будь-якого контролю з боку розуму, поза естетичними чи моральними м?ркуваннями?. Сюрреал?зм прагнув виражати чисту думку — неф?льтровану й нецензуровану жодними пол?тичними, рел?г?йними, моральними чи рац?ональними принципами.

Середина та к?нець XX стол?ття

У той час, як ?вропа намагалася оговтатися в?д Друго? св?тово? в?йни, Сполучен? Штати зайняли пров?дн? позиц?? в пол?тичн?й, економ?чн?й та культурн?й сферах. У 1940-х ? 1950-х роках з'явився абстрактний експрес?он?зм — перший суто американський художн?й рух, який мав м?жнародний вплив. Унасл?док цього центр уваги мистецького св?ту зм?стився з ?вропи до Нью-Йорка. Абстрактн? експрес?он?сти були невеликою групою художник?в, як? не були т?сно пов'язан? м?ж собою, под?ляли схож? погляди, але мали р?зн? п?дходи до творчост?. Вони перебували п?д впливом сюрреал?зму та в?рили в спонтанн?сть, свободу вираження ? в?дмову в?д тем американського повсякдення, як? дом?нували в нац?ональному мистецтв? попередн?х десятил?ть. Одним ?з найв?дом?ших представник?в цього напрямку був Джексон Поллок, в?домий сво?ми картинами, створеними шляхом наливання, розбризкування й капання фарби на величезн? полотна, розташован? на п?длоз?. Серед ?нших художник?в — В?ллем де Кун?нг, Франц Клайн, Роберт Матервелл, Барнетт Ньюман, Марк Ротко та Кл?ффорд Ст?лл.

П?сля Друго? св?тово? в?йни в?дбулося стр?мке зростання споживання та масово? ?нформац??, ? внасл?док цього як у Лондон?, так ? в Нью-Йорку почав формуватися попарт. На лондонськ?й виставц? 1956 року слово ?Поп? (англ. Pop) було використано в колаж?, створеному Р?чардом Гам?льтоном (1922—2011) з американських журнал?в. Попарт виник як реакц?я на абстрактний експрес?он?зм ? ?нтерпретував ?де? поп-культури. В?дзначаючи й водночас коментуючи сусп?льство споживання, поп-артисти, як ?х стали називати, створювали яскрав? образи, натхненн? рекламою, ЗМ? та повсякденним споживанням. ?хн? роботи зображували к?ноз?рок, ком?кси, прапори, упаковку та ?жу — усе те, з чим могла себе ототожнити широка публ?ка, а не лише вузьке коло ?нтелектуал?в.

Терм?н ?м?н?мал?зм? не був новим, але набув широкого вжитку у 1960-х роках, коли ним почали позначати художн?й стиль, що вир?зня?ться в?дстороненою стриман?стю. Цей напрям виник у Нью-Йорку як реакц?я на абстрактний експрес?он?зм, хоча водночас сприйняв ?де? конструктив?зму щодо використання сучасних матер?ал?в у мистецтв?. Таким чином, митц?-м?н?мал?сти, насамперед скульптори, часто використовували нетрадиц?йн? матер?али та методи виробництва, часто наймаючи промислових або спец?ал?зованих виробник?в для створення роб?т за власними вимогами. Терм?н найчаст?ше вживався щодо групи американських скульптор?в, як? переосмислювали прост?р навколо себе, прагнучи кинути виклик усталеним уявленням ? показати знайом? об'?кти в новому св?тл?. ?хн? твори не м?стять символ?зму чи прихованого зм?сту, натом?сть намагаються спонукати глядача переосмислити саме мистецтво й прост?р довкола форми. На в?дм?ну в?д ф?гурально? скульптури, на як?й глядач зосереджу?ться, ?гноруючи навколишн? середовище, м?н?мал?стичне мистецтво злива?ться з простором. Зосереджуючись на вплив? контексту та театральност? сприйняття, м?н?мал?зм мав непрямий, але потужний вплив на п?зн?ший розвиток концептуального мистецтва та перформансу, а також створив контрастний фон для виникнення постмодерн?зму.

Незважаючи на те, що концептуальне мистецтво розвивалося майже 50 рок?в п?сля ?дей Марселя Дюшана воно показало, що мистецтво не завжди потр?бно оц?нювати за естетичними критер?ями. Воно н?коли не було ?диним, ц?л?сним рухом, а загальним терм?ном, який зараз охоплю? к?лька вид?в мистецтва, що з'явилися приблизно одночасно в Америц? та ?вроп?, а вперше був визначений у Нью-Йорку. Концептуальн? митц? акцентують увагу на мистецтв? ?дей або концепц?й, стверджуючи, що в сучасному св?т? вони можуть бути важлив?шими за техн?чну майстерн?сть чи естетику. Незалежно в?д обраного художнього засобу, тв?р розгляда?ться лише як зас?б для передач? ?де?. У сво?х найрадикальн?ших проявах концептуальне мистецтво повн?стю в?дмовля?ться в?д ф?зичного об'?кта, передаючи задум за допомогою усного або письмового пов?домлення.

Традиц?йно багато творчих занять, таких як шиття, ткацтво ? п?дбивання, вважалися ж?ночою працею, ?х в?дносили до ремесел ? позбавляли престижу та сусп?льного визнання, характерного для так званого високого або витонченого мистецтва, таких як скульптура та живопис. Багато сучасних художниць кинули виклик ц?й ??рарх??, розширюючи меж? витонченого мистецтва, зокрема скульптури, створюючи м'як? скульптури з використанням нетрадиц?йних матер?ал?в ? практик, або ж переосмислюючи й в?двойовуючи методи та матер?али так званого рем?сничого мистецтва. Вони виставляють сво? роботи в музеях ? галереях, п?дносячи статус декоративного й прикладного мистецтва. До художниць ХХ ? ХХ? стол?ть, як? зд?йснили цей радикальний зсув, належать Мар?я Март?нес, Анн? Альберс, Люс? Р?, Ленор Тон?, Лу?за Буржуа, М?р?ам Шап?ро, Фейт Р?нгголд, Ма?далена Абаканович, Шейла Г?кс, Марва Л? П?тчфорд-Джолл?, Джуд? Чикаго та Д?ндга МакКеннон.

• 
  IKB 191; ?в Кляйн; 1962 р.
• 
  Боксери; К?т Гар?н?; 1987 р.
• 
  Барселонська голова; Рой Л?хтенштейн; 1991–1992 рр.

Див. також

• ?стор?я ан?мац??
• ?стор?я аз?йського мистецтва
• ?стор?я к?но
• ?стор?я л?тератури
• ?стор?я музики
• ?стор?я оголено? натури в мистецтв?
• ?стор?я живопису
• ?стор?я фотограф??
• ?стор?я поез??
• ?стор?я театру
• ?стор?я в?део?гор
• Список мистецьких напрямк?в
• Список французьких мистецьких рух?в
• Пер?оди в ?стор?? зах?дного мистецтва
• Хронолог?я винаход?в у мистецтв?
• Хронолог?я мистецтва
• Ж?нки-мисткин?

Джерела

• Вёльфлин Г. Основные понятия истории искусств. — ISBN 978-5-94232-062-1.
• Виппер Б. Введение в историческое изучение искусства. — ISBN 5-94232-029-2.
• Alexandrian, Sarane (1980). Seurat (англ.). New York: Crown. ISBN 0-517-54106-8.
• Azcárate, José María de (1983). Historia del arte (?сп.). Madrid: Anaya. ISBN 84-207-1408-9.
• Arnason, H. H. (1977). History of Modern Art: Painting, Sculpture, Architecture (англ.) (вид. 2d ed., rev. and enl.). Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. ISBN 0-13-390351-6. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Bailey, Gauvin Alexander (2012). Baroque & Rococo (англ.). Phaidon. ISBN 978-0-7148-5742-8.
• Bergdoll, Barry (2000). European Architecture 1750–1890 (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-284222-0.
• Blunden, Maria (1976). Impressionists and impressionism (англ.). Geneva: Skira. ISBN 0-8478-0047-4.
• Masterpieces of the British Museum (англ.). p. 166: The British Museum. 2014. ISBN 978-0-7141-5105-2.
• Breton, André (1924), Manifeste du Surrealism: Poissòn Soluble [Manifesto of Surrealism: Poissòn Soluble] (фр.), т. 1st, Paris: Aux du Sagittaire, арх?в ориг?налу за 27 кв?тня 2021, процитовано 30 кв?тня 2021
• Breton, André (15 грудня 1929) [1930]. Kra, Simon (ред.). Second Manifeste du Surréalisme [Second manifesto of surrealism] (PDF). La Révolution surréaliste (фр.). Paris: éditions Kra. 2 (12). Арх?в (PDF) ориг?налу за 8 березня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Bris, Michel Le (1981). Romantics and Romanticism by Michel Le Bris (англ.). MacMillan. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Brunt, Peter William; Thomas, Nicholas; Salmond, Anne; Kasarherou, Emmanuel; Mel, Michael A. (2018). Oceania (англ.). Royal Academy of Arts. ISBN 978-1-910350-49-2. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Cassou, Jean (1979). The concise encyclopedia of symbolism (англ.). Secaucus, N.J.: Chartwell Books. ISBN 0-89009-706-2.
• Cavarnos, Constantine; Michelis, P. A. (1956) [1946]. An Aesthetic Approach to Byzantine Art. The Journal of Aesthetics and Art Criticism. 14 (4). doi:10.2307/426006. JSTOR 426006. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Caviness, Madeline Harrison (2001). Reframing Medieval Art: Difference, Margins, Boundaries (англ.). Medford, MA: Tufts University. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Clay, Jean (1973). Impressionism (англ.). Secaucus: Chartwell Books Inc. ISBN 0-399-11039-9.
• Clay, Jean, ред. (1978). From Impressionism to Modern Art 1890–1918 (англ.). Secaucus, New Jersey: Chartwell Books Inc. ISBN 0-89009-544-2.
• Clay, Jean (1981). Romanticism (англ.). New Jersey: Chartwell Books, Inc. Secaucus.
• Cooper, Douglas (1966). Henri de Toulouse-Lautrec (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-0512-4. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Courthion, Pierre (1979). Impressionism (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-0202-8.
• Courthion, Pierre (1988). Georges Seurat (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-1519-7. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Croke, Brian (2003). Latin Historiography and the Barbarian Kingdoms. Greek and Roman Historiography in Late Antiquity: Fourth to Sixth Century A.D. (англ.). Leiden: Brill. ISBN 90-04-11275-8.
• Daval, Jean Luc (1979). Modern art: The decisive years 1884–1914 (фр.). Переклад: Harrison, Helga. Geneva: Skira. ISBN 0-8478-0212-4. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Daval, Jean-Luc (1980). Avant-garde art, 1914–1939. Geneva: Skira. ISBN 0-8478-0334-1. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Delevoy, Robert L. (1978). Symbolists and Symbolism (англ.). New York: Skira. ISBN 0-8478-0141-1.
• Delogu, Paolo (2002). Introduction to Medieval History (англ.). Bristol: Bristol Classical Press. ISBN 978-0715630792.
• Dempsey, Amy (2018). Modern Art (англ.). Thames & Hudson. ISBN 978-0-500-29322-5.
• Dube, Wolf Dieter (1983). Expressionists and expressionism (англ.). Geneva: Skira. ISBN 978-0-8478-0494-8. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Estienne, Charles (1953a). Gauguin: Biographical and Critical Studies: The Taste of Our Time (англ.). Т. 1. Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Estienne, Charles (1953b). Van Gogh: Critical Study: The Taste of Our Time (фр.). Т. 2. Geneva: Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Evans, Helen C. (2004). Byzantium, Faith and Power (1261–1557) (англ.). New York, NY: Metropolitan Museum of Art/Yale University Press. ISBN 978-1-58839-114-8.
• Faunce, Sarah (1993). Gustave Courbet (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-3182-6.
• Fermigier, André (1969). Pierre Bonnard: The Library of Great Painters (англ.) (вид. 1st). New York: Harry N. Abrams. ISBN 0-8109-0041-6.
• Fortenberry, Diane (2017). The Art Museum (англ.) (вид. Revised). London: Phaidon Press. ISBN 978-0-7148-7502-6. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Goldwater, Robert (1972). Paul Gauguin: The Library of Great Painters (англ.). Harry N. Abrams. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Graur, Neaga (1970). Stiluri ?n arta decorativ? (рум.). Cerces.
• Harle, J. C. (1994). The art and architecture of the Indian subcontinent (англ.) (вид. 2nd). New Haven: Yale University Press. ISBN 0-300-06217-6.
• Hodge, Susie (2017). The Short Story of Art (англ.). Laurence King Publishing. ISBN 978-1-78067-968-6.
• Hodge, Susie (2019). The Short Story of Architecture (англ.). Laurence King Publishing. ISBN 978-1-7862-7370-3.
• Hopkins, Owen (2014). Architectural Styles: A Visual Guide (англ.). Laurence King. ISBN 978-178067-163-5.
• Irving, Mark (2019). 1001 Buildings You Must See Before You Die (англ.). Cassell Illustrated. ISBN 978-1-78840-176-0.
• Janson, Anthony F. (1977). History of art, second edition, H.W. Janson. Instructor's manual (англ.). Englewood Cliffs, N.J.: Prentice-Hall. ISBN 0-13-389304-9. OCLC 17656707. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Jean, Marcel (1980). The Autobiography of Surrealism (англ.). New York: Viking Press. ISBN 0-670-14235-2.
• Jones, Denna, ред. (2014). Architecture The Whole Story (англ.). Thames & Hudson. ISBN 978-0-500-29148-1.
• Keiko, Yamada (2010). Origin and Historical Evolution of the Identity of Modern Telugus (англ.). Economic and Political Weekly.
• Keyser, Eugénie de (1965). The Romantic West, 1789–1850 (англ.). World Publishing Company, Cleveland. ISBN 978-0-320-06349-7. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Kitzinger, Ernst (1977). Byzantine Art in the Making: Main Lines of Stylistic Development in Mediterranean Art, 3rd?7th Century (англ.). Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0571111541.
• Koslin, Desirée (1990). Turning Time in the Bayeux Embroidery. Textile & Text (англ.). 13.
• Kulikowski, Michael (2012). The Western Kingdoms. У Fitzgerald Johnson, Scott (ред.). The Oxford Handbook of Late Antiquity (англ.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0195336931.
• Lassaigne, James (1950). Lautrec: Biographical and Critical Studies, The Taste of Our Time (англ.). Т. 3. Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Lassaigne, Jacques (1959). Matisse: Biographical and Critical Study (англ.). Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Leymarie, Jean (1955). Impressionism, Vols. 11 & 12: The Taste of Our Time (англ.). Т. 11—12. Geneva: Skira.
• Leymarie, Jean (1959). Fauvism: Biographical and Critical Study. Translated by James Emmons (англ.). Т. 28. Geneva: Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Leymarie, Jean (1962). French Painting: The Nineteenth Century (англ.). Geneva: Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Musset, Lucien; Bertrand, Simone (1966). La tapisserie de Bayeux: ?uvre d'art et document historique [The Bayeux tapestry: work of art and historical document] (фр.). La Pierre-qui-Vire: Zodiaque. ISBN 978-2-7369-0170-7. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021. et combien pauvre alors ce nom de broderie nous appara?t-il! [and how poor then this name of embroidery appears to us!]
• Passeron, René (1975). The Concise Encyclopedia of Surrealism (англ.). Secaucus, N.J.: Chartwell. ISBN 0-89009-664-3.
• Picon, Ga?tan (1977). Surrealists and Surrealism, 1919-1939 (англ.). New York: Rizzoli International. ISBN 0-8478-0041-5.
• Ponente, Nello (1965). The Structures of the Modern World, 1850-1900 (англ.). Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Preston, Stuart (1974). édouard Vuillard (англ.). Harry N. Abrams, Inc.
• Raynal, Maurice (1953). Modern Painting: Painting, Color, History (фр.). Переклад: Gilbert, Stuart. Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Raynal, Maurice (1954). Cézanne: Biographical and Critical Study: The Taste of Our Time (англ.). Т. 8. Geneva: Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Rice, David Talbot (1968). Byzantine Art (англ.) (вид. 3rd). Harmondsworth: Penguin Books Limited.
• Richard, Lionel (1978). The Concise Encyclopedia of Expressionism (англ.). Secaucus, N.J.: Chartwell. ISBN 0-89009-665-1. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Rogers, Richard; Gumuchdjian, Philip; Jones, Denna (2014). Architecture The Whole Story (англ.). Thames & Hudson. ISBN 978-0-500-29148-1.
• Rubin, William (1968). Dada and surrealist art (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-0060-2.
• Schneede, Uwe M. (1974). Surrealism (англ.). New York: H.N. Abrams. ISBN 0-8109-0499-3.
• Schapiro, Meyer (1950). Vincent van Gogh: The Library of Great Painters (англ.). Abrams. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Schapiro, Meyer (1962). Paul Cézanne (англ.). Abrams. ISBN 978-0-8109-0052-3. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Starobinski, Jean (1964). The invention of liberty: 1700–1789 (?сп.). Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Terrasse, Antoine (1964). Bonnard: Biographical and Critical Study, The Taste of Our Time (англ.). Т. 42. Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Toman, Rolf (2000). Neoclassicism and Romanticism: Architecture, Sculpture, Painting, Drawings, 1750–1848 (англ.). Cologne: K?nemann. ISBN 3-8290-1575-5. OCLC 45588077. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Toynbee, J. M. C. (December 1971). Roman Art. The Classical Review (англ.). pp. 439–442. 21 (3). doi:10.1017/S0009840X00221331. JSTOR 708631. S2CID 163488573.
• Waldberg, Patrick (1962). Surrealismus (англ.). Т. 37. Skira. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Warnod, Jeanine (1989). E. Vuillard (англ.). New York: Crown Publishers. ISBN 0-517-57277-X.
• Weitzmann, Kurt (1981). Classical heritage in Byzantine and Near Eastern art (англ.). London: Variorum Reprints. ISBN 0-86078-087-2.
• Weitzmann, Kurt (1982). The Icon (англ.). London: Evans Brothers. ISBN 978-0-237-45645-0.

Додаткова л?тература

• 30,000 Years of Art: The Story of Human Creativity Across Time & Space (англ.) (вид. 2nd). London: Phaidon Press. 2015.
• Adams, Laurie (2007). Art across Time (вид. 3rd). Boston: McGraw-Hill.
• Andrew, Graham-Dixon (2018). Art : the definitive visual guide (англ.). Dorling Kindersley Limited. ISBN 978-0-241-25710-4.
• Bar-Yosef, Ofer (2016). The Archaeological Framework of the Upper Paleolithic Revolution. Diogenes (англ.). pp. 3–18. 54 (2). doi:10.1177/0392192107076869. ISSN 0392-1921. S2CID 145584993.
• Belfer-Cohen, Anna; Bar-Yosef, Ofer (1981). The Aurignacian at Hayonim Cave. Paléorient (англ.). pp. 19–42. 7 (2). doi:10.3406/paleo.1981.4296. Арх?в ориг?налу за 5 травня 2019. Процитовано 5 травня 2019.
• Bell, Julian (2010). Mirror of the World: A New History of Art (англ.) (вид. 2nd). London: Thames & Hudson. ISBN 978-0-500-28754-5.
• Benson, Elizabeth P. (1996). 110. Votive Axe. У Elizabeth P. Benson; Beatriz de la Fuente (ред.). Olmec Art of Ancient Mexico (англ.) (вид. To accompany an exhibition at the National Gallery of Art, Washington, 30 June to 20 October 1996). Washington, D.C.: National Gallery of Art. ISBN 0-89468-250-4.
• Blundell, Geoffrey (2006). Origins: The Story of the Emergence of Humans and Humanity in Africa (англ.). Juta and Company Ltd. ISBN 9781770130401. Арх?в ориг?налу за 24 с?чня 2020. Процитовано 11 травня 2019.
• Boardman, John; Johnston, Alan; Smith, R. R. R.; Pollitt, Jerome Jordan; Huskinson, Janet (1993). The Oxford History of Classical Art (англ.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-814386-9. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 20 серпня 2019.
• Bouillon, Jean-Paul (1985). Journal de l'art nouveau : 1870–1914 [Journal of Art Nouveau: 1870-1914]. Genèva: Skira. ISBN 2-605-00069-9. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Branan, Nicole (2010). Neandertal Symbolism: Evidence Suggests a Biological Basis for Symbolic Thought. Scientific American Mind (англ.). 21 (2). doi:10.1038/scientificamericanmind0510-7c. ISSN 1555-2284. Арх?в ориг?налу за 14 червня 2018. Процитовано 13 травня 2019.
• Croke, Brian (2003). Latin Historiography and the Barbarian Kingdoms. Greek and Roman Historiography in Late Antiquity: Fourth to Sixth Century A.D. (англ.). Leiden: Brill. ISBN 90-04-11275-8.
• Delogu, Paolo (2002). Introduction to Medieval History (англ.). Bristol: Bristol Classical Press. ISBN 978-0715630792.
• Dissanayake, Ellen (1974). A Hypothesis of the Evolution of Art from Play. Leonardo (англ.). pp. 211–217. 7 (3). doi:10.2307/1572893. ISSN 0024-094X. JSTOR 1572893. S2CID 49569697.
• Drimba, Ovidiu (1985). Istoria Culturii ?i Civiliza?iei [History of Culture and Civilization]. Editura ?tiin?ific? ?i Enciclopedic?. ISBN 973-44-0118-1. OCLC 20934624. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Gombrich, E.H. (1990). The Story of Art (англ.) (вид. 15th). Englewood Cliffs, NJ: Prentice-Hall.
• Grau, Oliver, ред. (2007). MediaArtHistories (англ.). Cambridge, MA: MIT-Press.
• Haidle, M.N. (2014). Examining the evolution of artistic capacities: searching for mushrooms?. У Sütterlin, Christa; Schiefenh?vel, Wulf; Lehmann, Christian; Forster, Johanna; Apfelauer, Gerhard (ред.). Art as behaviour. An ethological approach to visual and verbal art, music and architecture (англ.). Oldenburg: Bis-Verlag der Carl von Ossietzky Universit?t Oldenburg. с. 237—251. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 22 лютого 2021.
• Hitti, Philip K. (2002). History of The Arabs (англ.) (вид. 10th). Basingstoke: Palgrave Macmillan. ISBN 978-1-137-03982-8. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Honour, Hugh; Fleming, John (2002). A World History of Art (англ.) (вид. Fifth). London: Laurence King. ISBN 978-1-85669-314-1. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Honour, H.; Fleming, J. (2005). A World History of Art (англ.). Laurence King. ISBN 978-1-85669-451-3. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
• Janson, H.W.; Davies, Penelope J.E. (2007). Janson's History of Art: The Western Tradition (англ.) (вид. 7th). Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall.
• Joordens, Josephine C. A.; d'Errico, Francesco; Wesselingh, Frank P.; Munro, Stephen; de Vos, John; Wallinga, Jakob; Ankj?rgaard, Christina; Reimann, Tony; Wijbrans, Jan R.; Kuiper, Klaudia F.; Mücher, Herman J. (2015). Homo erectus at Trinil on Java used shells for tool production and engraving. Nature (англ.). 518 (7538): 228—231. Bibcode:2015Natur.518..228J. doi:10.1038/nature13962. ISSN 1476-4687. PMID 25470048. S2CID 4461751. Арх?в ориг?налу за 2 березня 2021. Процитовано 17 кв?тня 2021.
• Keay, John (2000). India: A History (англ.) (вид. 1st). New York: Grove Press. ISBN 0-87113-800-X. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Kulikowski, Michael (2012). The Western Kingdoms. У Fitzgerald Johnson, Scott (ред.). The Oxford Handbook of Late Antiquity (англ.). Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0195336931.
• La Plante, John D. (1992). Asian Art (англ.) (вид. 3rd). Dubuque, IA: Wm. C. Brown.
• Laing, Lloyd Robert (2001). The Picts and the Scots (англ.) (вид. Rev. pbk.). Stroud: Sutton Pub. ISBN 0-7509-2873-5. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• Lamberg-Karlovsky, C. C. (2002). Archaeology and Language: The Indo-Iranians. Current Anthropology (англ.). 43 (1). doi:10.1086/324130. hdl:1808/21124. ISSN 0011-3204. S2CID 162536112. Арх?в ориг?налу за 30 кв?тня 2021. Процитовано 30 кв?тня 2021.
• Lipiński, Edward; Lerberghe, Karel van (1995). Immigration and Emigration Within the Ancient Near East: Festschrift E. Lipiński (англ.). Leuven: Peeters Publishers. ISBN 978-90-6831-727-5. Арх?в ориг?налу за 13 вересня 2021. Процитовано 4 вересня 2020.
• MacKenzie, Andrew (1986). Archaeology in Romania: The Mystery of the Roman Occupation (англ.). London: Hale. ISBN 0-7090-2724-9.
• Marshall, John (1931). Mohenjo-Daro and the Indus Civilisation: Being an Official Account of Archaeological Excavations at Mohenjo-Daro Carried Out by the Government of India Between the Years 1922 and 1927 (англ.). Arthur Probsthain.
• Mattinson, Lindsay (2019). Understanding Architecture: A Guide To Architectural Styles (англ.). London: Amber Books. ISBN 978-1-78274-748-2.
• Megaw, M. Ruth (2001). Celtic art: From Its Beginnings to the Book of Kells (англ.) (вид. Rev. and expanded). New York: Thames & Hudson. ISBN 0-500-28265-X. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 23 кв?тня 2021.
• McCoid, Catherine Hodge; McDermott, Leroy D. (1996). Toward Decolonizing Gender: Female Vision in the Upper Paleolithic. American Anthropologist (англ.). 98 (2): 319—326. doi:10.1525/aa.1996.98.2.02a00080. JSTOR 682890.
• McIntosh, Jane (2008). The Ancient Indus Valley: New Perspectives (англ.). ABC-CLIO. ISBN 978-1-57607-907-2.
• Miller, Mary Ellen (2006). The Art of Mesoamerica: From Olmec to Aztec. World of Art (англ.) (вид. 4th). London: Thames & Hudson.
• Molina, Antonio Luis Ramos. La magia de la química fotográfica: El quimigrama. Conceptos, técnicas y procedimientos del quimigrama en la expresión artística, In: Tesis Doctoral, Universidad de Granada 2018.
• Morriss-Kay, Gillian M. (2010). The evolution of human artistic creativity. Journal of Anatomy (англ.). 216 (2): 158—176. doi:10.1111/j.1469-7580.2009.01160.x. ISSN 0021-8782. PMC 2815939. PMID 19900185.
• Mountain, Harry (1998). The Celtic encyclopedia (англ.) (вид. 1). Parkland, Fla.: Universal Publishers. ISBN 1-58112-889-4.
• Mura, Andrea (2012). The Symbolic Function of Transmodernity (PDF). Language and Psychoanalysis (англ.). 1 (1): 68—87. Арх?в ориг?налу (PDF) за 8 жовтня 2015.
• Onians, John (2004). Atlas of World Art (англ.). London: Laurence King Publishing. ISBN 978-1-85669-377-6.
• Petrie, Milton; Rose, Frederick; Tisch, Laurence A.; Grant, Eugene M.; Zuckerman, Mortimer B. (1986). O'Neill, John Patrick; Howard, Kathleen (ред.). Treasures of the Holy Land: Ancient Art from the Israel Museum (англ.). New York: Metropolitan Museum of Art. ISBN 978-0-87099-470-8. Арх?в ориг?налу за 23 кв?тня 2021. Процитовано 5 травня 2019.
• Pevsner, Nikolaus (2005). Pioneers of Modern Design: From William Morris to Walter Gropius (англ.) (вид. 4th). New Haven, Connecticut: Yale University Press. ISBN 0-300-10571-1.
• Pierce, James Smith; Janson, H.W. (2004). From Abacus to Zeus: A Handbook of Art History (англ.) (вид. 7th). Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Prentice Hall.
• Piper, David, ред. (1981). The Random House Library of Painting and Sculpture: Vol. 2, The History of Art: I - From the Beginnings to the Late 18th Century / Vol. 3, The History of Art II - From the French Revolution to the Present (англ.). New York: Random House. ISBN 978-0394500928.
• Pohl, Frances K. (2002). Framing America: A Social History of American Art (англ.). New York: Thames & Hudson.
• Stokstad, Marilyn (2008). Art History (англ.) (вид. 3rd). Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Education.
• Thomas, Nicholas (1995). Oceanic Art. World of Art. New York: Thames and Hudson.
• Thuillier, Jacques (2002). Histoire de l'art (англ.). Paris: Flammarion. ISBN 2-08-012535-4.
• Wilkins, David G.; Schultz, Bernard; Linduff, Katheryn M. (2008). Art Past, Art Present (англ.) (вид. 6th). Upper Saddle River, New Jersey: Pearson Education.

Посилання

• История искусства всех времён и народов Карла Вёрмана [Арх?вовано 14 кв?тня 2022 у Wayback Machine.], электронная версия классического труда по искусству конца XIX века
• ?Art: The history of ideas in literature and the arts in aesthetic theory and literary criticism? – The Dictionary of the History of Ideas
• Art History resources
• Ars Summum Project

Хронолог??

• Timeline of Art History, Музей мистецтва Метропол?тен