ios10.3.2beta3描述文件在哪儿下 描述文件下载地

Санч?
Sanchi
Св?това спадщина
23°28′50″ пн. ш. 77°44′11″ сх. д.
Кра?на	Санч?, Райсен, Мадг'я-Прадеш  ?нд?я
Тип	Культурний
Критер??	i, ii, iii, iv, vi
Об'?кт №	524
Рег?он	Аз?я ? Океан?я
Заре?стровано:	1984 (8 сес?я)
Розташування на карт? ?нд??
Санч? у В?к?сховищ?

百度 【环球网综合报道】据英国《每日邮报》3月21日报道，英国德比郡斯沃德林科特的25岁女子莎拉·温特曼倾尽全力追星，目前已与500多位一线明星合影，并时常在社交媒体上晒出与明星们的合影，例如：奥普拉、卡拉·德文恩、马克·沃尔伯格、卡拉·迪文格、爱玛·斯通等。

Санч? — буддистський комплекс, в?домий як Велика ступа на гор? б?ля м?ста Санч? в ?нд??.

Велика ступа в Санч? — це одна з найстар?ших кам'яних споруд в ?нд?? ? важлива пам'ятка ?нд?йсько? арх?тектури. Створений на замовлення ?мператора Маур'?в Ашоки Великого у 3 стол?тт? до нашо? ери. Його центром була проста нап?всферична цегляна споруда, побудована над мощами Будди. В?н був ув?нчаний чатрою?, схожою на парасольку спорудою, що символ?зу? високий ранг. Початковими буд?вельними роботами ц??? ступи керував Ашока, чия дружина Дев?, яка була дочкою купця з сус?днього В?д?ш?. Санч? також був м?сцем ?? народження, а також м?сцем вес?лля ?? та Ашоки. У 1 стол?тт? до нашо? ери було додано чотири вир?зьблених торани (орнаментальна брама) ? балюстраду, що оточу? всю конструкц?ю. Ступа Санч?, побудована в пер?од Маур'?в, була зведена з цегли.

У межах дек?лькох миль в?д Санч? ? ряд визначних буддистських пам'яток, включаючи Сатдгару (за 9 км на зах?д в?д Санч?, там були виявлен? 40 ступ, рел?кв?? Шарипутри ? Магамо??аллана, що нин? збер?гаються в нов?й В?гар?), Бгоджпур (укр?плена вершина пагорба ?з 60 ступами) ? Андгер (в?дпов?дно за 11 км ? 17 км на п?вн?чний зах?д в?д Санч?), а також Сонари (за 10 км на п?вн?чний зах?д в?д Санч?). Дал? на п?вдень, приблизно за 100 км, розташоване Сару Мару. Бгаргут розташований за 300 км на п?вн?чний сх?д.

Ступа Санч? зображена на зворотному боц? [[?нд?йська банкнота У 200 руп?й| ?нд?йсько? валюти в 200]] руп?й, щоб п?дкреслити ?? важлив?сть для ?нд?йсько? культурно? спадщини.

Огляд

План пам'яток пагорба Санч?, пронумерованих в?д 1 до 50

Пам'ятки в Санч? сьогодн? це — сер?я будд?йських споруд, починаючи з пер?оду ?мпер?? Маур'?в (3 стол?ття до н. е.), та ?мпер?? Гупт?в (5 стол?ття н. е.) ? зак?нчу?ться приблизно у 12 стол?тт? н. е. Це, мабуть, найб?льш добре збережена група будд?йських пам'яток в ?нд??. Найстар?шою, а також найб?льшою пам'яткою ? велика ступа, також звана ступою № 1, спочатку побудована при маур'ях ? прикрашена одн??ю з Колон Ашоки. У наступн? стол?ття, особливо за Шунг?в ? Сатавахан?в, Велика ступа була розширена ? прикрашена брамами ? поручнями, а також поблизу були побудован? ступи по-менше, Ступа № 2 ? Ступа № 3.

Одночасно були також побудован? р?зн? храмов? споруди. В ц?лому, Санч? охоплю? б?льшу частину еволюц?? давньо?нд?йсько? арх?тектури ? стародавньо? будд?йсько? арх?тектури в ?нд??, в?д ранн?х стад?й буддизму ? його першого художнього вираження до занепаду рел?г?? на субконтинент?.

• 
  Загальний вигляд ступ у Санч? Ф. Ч. Мейз?, 1851 р. (Велика ступа на вершин? пагорба ? Ступа 2 на передньому план?)
• 
  Велика ступа (Ступа №1), побудована у 3 стол?тт? до н. е.
• 
  Ступа №2
• 
  Ступа №3
• 
  Будд?йський храм, №17

Пер?од Маур'?в (3 стол?ття до н. е.)

Колона Ашоки в Санч?

?Велика ступа? в Санч? ? найстар?шою спорудою ? спочатку була побудована на замовлення ?мператора ?мпер?? маур'?в Ашоки Великого у 3 стол?тт? до нашо? ери. Його ядром була нап?всферична цегляна споруда, побудована над мощами Будди, ?з п?днятою терасою, що охоплю? його основу, ? поручнями, кам'яною чатрою, схожою на парасольку спорудою, що символ?зу? високий ранг. Початкова ступа мала лише близько половини д?аметра сьогодн?шньо? ступи, що ? результатом розширення в часи правл?ння Шунга. В?н був покритий цеглою, на в?дм?ну в?д каменю, який зараз покрива? ступу.

Зг?дно з одн??ю з верс?й ?Махавамси?, будд?йсько? хрон?ки Шр?-Ланки, Ашока був т?сно пов'язаний ?з рег?оном Санч?. Коли в?н був очевидним спадко?мцем ? прямував в?це-королем в Удджайн, кажуть, що в?н зупинився в В?д?ш? (10 км в?д Санч?), ? там одружився з дочкою м?сцевого банк?ра. ?? звали Дев?, ? п?зн?ше вона народила в?д Ашоц? двох син?в, Уджен?ю ? Магендру, ? дочку Сан?гам?тту. П?сля сходження на престол Ашоки Магендра очолив будд?йську м?с?ю, яку в?дправили, ймов?рно, п?д заступництвом ?мператора, на Шр?-Ланку, ? що перед в?дправленням на остр?в в?н в?дв?дав свою мат?р в Чет?я??р? поблизу В?д?си, ?мов?рно у Санч?. В?н був поселений там у розк?шн?й в?гар? або монастир?, який, як кажуть, вона сама спорудила

Колона Ашоки

Виявлений кап?тель колони Санч? Ашоки (л?воруч) ? ?м?тац?я перв?сного вигляду (праворуч). В?н дуже схожий на Левову кап?тель Ашоки в Сарнатс?, за винятком абака, прикрашеного тут вогняними пальметами, 250 р. до н. Археолог?чний музей Санч?.

Колона з тонко в?дпол?рованого п?сковика, одна з Колон Ашоки, також була встановлена збоку в?д головних торан. Нижня частина стовпа все ще сто?ть. Верхн? частини колони м?стяться в прилеглому археолог?чному музе? Санч?. Столиця склада?ться з чотирьох лев?в, як?, ймов?рно, п?дтримували Колесо Закону, про що також св?дчать б?льш п?зн? ?люстрац?? серед рель?ф?в Санч?. На колон? ? напис Ашокана (Указ про розкол). Напис Ашока викарбувано ранн?ми ??рогл?фами Брахм?. На жаль, в?н сильно пошкоджений, але припускають що м?стяться в ньому вел?ння, що зб?гаються з тими, що записан? в указах Сарнатха ? Каусамб?, як? разом утворюють три в?домих екземпляри указу про розкол Ашоки.

Колона, коли вона була ц?ла, була заввишки близько 42 фут?в ? складалася з круглого, що злегка звужу?ться, монол?тного стрижня з дзвонопод?бно? кап?теллю, ув?нчаною абаком ? в?нча? орнаментом у вигляд? чотирьох лев?в, поставлених спина до спини, все це було ретельно оброблено ? в?дпол?ровано до блиску зверху донизу. Абаки прикрашен? чотирма вогняними пальметами, в?докремленими одна в?д одно? парами гусей, що можливо, символ?зують стадо учн?в Будди. Леви з вершини, хоча тепер ? сильно пон?вечен?, все ще св?дчать про майстерн?сть скульптор?в.

П?щаник, з якого вио?зьблена колона, був здобутий в кар'?рах Чунара, розташованих за дек?лька сотень миль зв?дси. Це означа?, що буд?вельники змогли перевезти кам'яний блок завдовжки б?льше сорока фут?в ? вагою майже ст?льки ж тонн на таку в?дстань. Ймов?рно, вони користувалися водним транспортом, використовуючи плоти п?д час сезону дощ?в аж до р?чок Ганг, Джамна ? Бетва.

Храм 40

?ншою спорудою, яка дату?ться, принаймн? частково, 3 стол?ттям до н. е., ? так званий Храм 40, один ?з перших зразк?в окремо розташованих храм?в в ?нд??. У храм? 40 збереглися залишки трьох р?зних пер?од?в, найран?ший пер?од в?дноситься до епохи Маур'?в, що, ймов?рно, робить його сучасником створення велико? ступи. Напис нав?ть припуска?, що в?н м?г бути заснований Биндусарою, батьком Ашоки. Ориг?нальний храм 3 стол?ття до н. е. був побудований на висок?й прямокутн?й кам'ян?й платформ? розм?ром 26,52 × 14× 3,35 метра з двома сходовими прольотами на сх?д ? зах?д. Це був апсидальний зал, ймов?рно, побудований ?з дерева. В?н був спалений десь у 2 стол?тт? до нашо? ери.

П?зн?ше платформа була зб?льшена до 41,76×27,74 метр?в ? повторно використана для зведення колонного залу з п'ятдесятьма колонами (5×10), в?д яких залишилися обрубки. На деяких ?з цих колон ? написи 2-го стол?ття до нашо? ери. У 7-му або 8-му стол?тт? в одному кутку платформи було встановлено невелике святилище, в якому були повторно використан? деяк? колони ? встановлен? в ?х нин?шньому положенн?.

Споруди та оздоблення Маур'? в Санч?
(3 ст. до нашо? ери)

Ор??нтовна реконструкц?я Велико? Ступи з колоною Ашоки п?д час ?мпер?? Маур'?в близько 260 до нашо? ери.

Залишки Стовпа Ашока з пол?рованого каменю (праворуч в?д П?вденно? брами), з його едиктом. Едикти Ашоки (деталь попереднього зображення). Залишки стовпа Ашоки б?ля П?вденно? брами. Кап?тель Археолог?чний музей Санч?.

Пер?од Шун?а (2 стол?ття до н. е.)

На п?дстав? Ашокавадани припуска?ться, що ступа, можливо, зазнала вандал?зму у 2 стол?тт? до н. е. Це пов'язують з п?днесенням ?мператора Шун?а Пуш'ям?три Шун?и, який захопив ?мпер?ю Маур'?в. Було висловлено припущення, що Пуш'ям?тра, можливо, зруйнував перв?сну ступу, а його син А?н?м?тра в?дновив ??. Перв?сна цегляна ступа була вкрита каменем в пер?од Шун?а.

Враховуючи досить децентрал?зований ? фрагментарний характер держави Шун?а, коли багато м?ст фактично випускали власн? монети, а також в?дносну неприязнь шун??в до буддизму, деяк? автори стверджують, що споруди того пер?оду в Санч? насправд? не можна асоц?ювати з Шун?а, оск?льки вони не були результатом Корол?вського спонсорства, на в?дм?ну в?д того, що в?дбувалося за час?в Маур'?в, ? б?льш?сть посвячень в Санч? були приватними або колективними.

Стиль оздоблення пер?оду Шун?а в Санч? ма? близьку схож?сть з оздобленням Бхархута, а також з перифер?йними балюстрадами в храм? Магабодг? в Бодг-?а?.

Велика ступа час?в Шун?а. Вони майже вдв?ч? зб?льшили д?аметр перв?сно? ступи, уклавши ?? в кам?нь, ? спорудили навколо не? балюстрада ? поручн?.

Велика ступа (№ 1)

П?д час б?льш п?знього правл?ння Шун?а ступа була розширена кам'яними плитами майже вдв?ч? в пор?внянн? з початковим розм?ром. Купол був плескатий до вершини ? ув?нчаний трьома накладеними один на одного парасольками всередин? квадратного огорож?. З? сво?ми численними ярусами в?н був символом дхарми, Колеса Закону. Купол був встановлений на високому круглому барабан?, призначеному для ритуального обходу, до якого можна було п?днятися подв?йними сходами. Друга кам'яна дор?жка на р?вн? земл? була обгороджена кам'яною балюстрадою. Поручн? навколо ступи 1 не мають художн?х рель?ф?в. Це всього лише плити з деякими написами. Ц? елементи датуються приблизно 150 роком до н. е. або 175—125 роками до н. е.. Хоча поручн? зроблен? з каменю, вони скоп?йован? з дерев'яного прототипу, ?, як зауважив Джон Маршалл, стики м?ж огороджувальними каменями були вир?зан? п?д нахилом, оск?льки дерево р?жеться так, а не вертикально, як сл?д р?зати кам?нь. Кр?м коротких запис?в про жертводавц?в, написаних на поручнях шрифтом брахм?, на поручнях ? дв? п?зн?ш? написи, додан? за час?в Гупт?в. Деяк? рель?фи видно на балюстрад? сход?в, але вони, ймов?рно, трохи п?зн?ше, н?ж на ступ? № 2, ? датуються 125—100 роками до нашо? ери. Деяк? автори вважають, що ц? рель?фи, досить груб? ? без явних будд?йських конотац?й, ? найстар?шими рель?фами з ус?х в Санч?, трохи старше нав?ть рель?ф?в ступи Санч? № 2.

Велика ступа (№ 1). Споруди та прикраси пер?оду Шун?а (2 стол?ття до н. е.)
Велика Ступа (Розширення ступи ? балюстради). Незабарвлен? поручн? датуються приблизно 150 роком до нашо? ери. К?лька рель?ф?в на балюстрад? сход?в.	Балюстрада ? сходи час?в Шун?а. Кам'яна кладка час?в Шун?а. Перила з написами час?в Шун?а. Деамбулатор?й. Поручн? ? парасольки на вершин?. Рель?фи сходово? балюстради Полум'яна пальмета. Полум'яна пальмета ? лотос. Павич. Ж?нка верхи на кентавр?. Лотос. Половина лотоса. Лев. Слон. Слон ?з г?лкою. Кв?тковий мотив.

Ступа № 2: перш? будд?йськ? рель?фи

Позначки буд?вельника в Харошти вказують на те, що майстри з п?вн?чного заходу були в?дпов?дальн? за рель?фи ступи № 2. Цей медальйон був виготовлений близько 115 року до нашо? ери.

Ступи, як?, мабуть, були введен? в експлуатац?ю п?д час правл?ння Шун?а, — це друга, а пот?м третя ступа (але небагато прикрашен? брами, як? в?дносяться до наступного пер?оду Сатавагани, як в?домо з напис?в), наступн? за наземною балюстрадою ? кам'яним корпусом Велико? ступи (Ступа № 1). Рель?фи датуються приблизно 115 роком до н. е. для медальйон?в ? 80 роком до н. е. для р?зьблення на колонах, трохи ран?ше рель?ф?в Бхархута для самих ранн?х, ?з деякими переробками аж до 1-го стол?ття нашо? ери.

Поручн? пер?оду Шун?а спочатку були порожн?ми (л?воруч: Велика ступа), ? т?льки близько 115 року до н. е. ?х почали прикрашати як Ступа № 2 (праворуч).

Ступа № 2 була побудована п?зн?ше, н?ж велика ступа, але, ймов?рно, в н?й збереглися найб?льш ранн? арх?тектурн? прикраси. Уперше представлен? явно будд?йськ? теми, зокрема чотири под?? з життя Будди: народження, просв?тлення, перша пропов?дь ? смерть.

Оздоблення ступи № 2 були назван? ?найстар?шими прикрасами ступи з ?снуючих?, ? ця ступа вважа?ться джерелом ?люстрац?й Джатака. На рель?фах ступи № 2 нанесен? знаки муляра на харошт?, на в?дм?ну в?д м?сцево? писемност? Брахм?. Це, мабуть, означа?, що ?ноземн? прац?вники з п?вн?чного заходу (з рег?ону Гандхара, де в даний час використову?ться харошт?) були в?дпов?дальн? за мотиви ? ф?гури, як? можна знайти на поручнях ступи. В?домо, що ?ноземц? з Гандхари в?дв?дували цей рег?он приблизно в той же час: в 115 роц? до н. е. заф?ксовано посольство Гел?одор в?д ?ндо-грецького цар Ант?алк?даса до двору шунзького царя Бга?абгадри у сус?дн?й В?д?ше, в ход? якого Гел?одор встановив колону Гел?одора на честь Васудеви. Це означало б, що в той час в?дносини покращилися ? що люди подорожували м?ж кра?нами.

Ступа № 2. Структура та декорац??
(к?нець 2 ст. до н. е.)

Ступа № 2 пер?оду Шун?а, але знаки каменяр?в у харошт? вказують на майстр?в з п?вн?чного заходу (рег?он Гандхара) для найдавн?ших рель?ф?в (близько 115 р. до н. е.).

?ноземець на кон?. Медальйони датован? приблизно 115 роком до н. е. Лакшм? з лотосом ? двома д?тьми-прислугами, ймов?рно, походить в?д схожих зображень Венери Грифон ?з написом брагм?. Ж?нка верхи на кентавр?. Лотос

Ступа № 3

Ступа № 3 була побудована за час?в Шун?аса, який також побудував навколо не? поручн? ? сходи. Кажуть, що мощ? Шар?путри та Маудгальяяни, учн?в Будди, були пом?щен? в ступу № 3, ? на п?дтвердження цього були розкопан? ящики з рел?кв?ями.

Кажуть, що рель?фи на поручнях трохи п?зн?ш?, н?ж на ступ? № 2.

?дина брама торана, ор??нтована на п?вдень, не з епохи Шун?а ? була побудована п?зн?ше при Сатаваганах, ймов?рно, близько 50 року до н.

Ступа № 3.Споруди та оздоблення пер?оду Шун?а
(2 ст. до н. е.)

Ступа № 3

Сходи ? поручн?. Медальйони з лотосом. Кв?тков? в?зерунки. Полегшення п?сля полог?в. Рел?кв?? Шар?путри та Маудгальяяни.

Колона Шун?а

Стовп Шун?а № 25 кап?теллю збоку.

Стовп 25 у Санч? також припису?ться пер?оду Шун?а у 2-му-1-му стол?ттях до н. е. ? вважа?ться схожим за дизайном на стовп Гел?одора, який м?сцев? називають стовп Кхам-Баба, присвячений Гел?одору, послу ?ндо-грецького цар Ант?алк?да, у сус?дн?й В?д?ш? близько 100 року до н. Те, що в?н в?дноситься приблизно до пер?оду Шун?а, ясно як по його дизайну, так ? за характером обробки поверхн?.

Висота стовпа, включаючи кап?тель, становить 15 фут?в, його д?аметр б?ля основи 1 фут 4 дюйма. До висоти 4 фут?в 6 дюйм?в стовбур восьмикутний; над нею ш?стнадцятигранний. У восьмикутно? частини вс? гран? плоск?, але у верхн?й частин? чергуються гран? рифлен?, а в?с?м стор?н утворюються за рахунок ув?гнуто? фаски по краях восьмикутника. Цей метод обробки ар?са в точц? переходу м?ж двома секц?ями ? особлив?стю, характерною для другого ? першого стол?ть до нашо? ери. Зах?дний б?к колони в?дколотий, але шип нагор?, до якого була прикр?плена кап?тель, все ще збер?гся. Кап?тель ма? звичайну персепол?танську форму дзвону, з листям лотосу, спадаючими на дзв?н. Коронний елемент, ймов?рно, лев, зник.

Пер?од Сатавагана (1 стол?ття до н. е. — 1 стол?ття н. е.)

?мпер?я Сатавагана п?д кер?вництвом Сатакарн? II в?двоювала сх?дну Малву у Шун?а. Це дало сатаваганам доступ до будд?йського м?сця Санч?, в якому ?м приписують буд?вництво прикрашених брам навколо перв?сно? структури час?в ?мпер?? Маур'?в ? ступ епохи Шун?а. З 1-го стол?ття до нашо? ери були побудован? багато прикрашена брама. Балюстрада ? брама також були пофарбован?. П?зн?ш? брами / торани зазвичай датуються 1 стол?ттям нашо? ери.

Напис С?р?-Сатакан? шрифтом брахм? пов?домля? про подарунок одного з верхн?х арх?трав?в П?вденно? брами майстрами короля Сатавагани Сатакарн? II.

?сну? певна невизначен?сть щодо дати та особистост? розглянутого Сатакарн?, оск?льки цар Сатакарн? згаду?ться в напис? Хат?гумфа, яка ?нод? дату?ться 2 стол?ттям до нашо? ери. Кр?м того, к?лька цар?в Сатавагани використовували ?м'я ?Сатакарн??, що ускладню? справу. Звичайн? дати, зазначен? для брам, вар?юються в?д 50 року до н. е. до 1 стол?ття н. е., а буд?вельником найранн?х брам зазвичай вважа?ться Сатакарн? II, який правив у 50-25 роках до н.. В?дома ще одна рання пам'ятка Сатавагани — Печера № 19 короля Канхи (100-70 рр. до н. е.) в печерах Нас?к, яка набагато менш розвинена в художньому в?дношенн?, н?ж в Санч? торани.

Матер?ал ? техн?ка р?зьблення

Незважаючи на те, що брами торани були зроблен? з каменю, вони були вир?зьблен? ? побудован? на манер дерев'яних, а сам? брами були покрит? скульптурами. Також було висловлено припущення, що кам'ян? рель?фи були зроблен? р?зьбярами по слонов?й к?стц? з прилегло? В?д?ш?, а напис на п?вденн?й брам? Велико? ступи (?Поклон?ння волоссю Бодг?сатви?) була присвячена Г?льд??ю р?зьбяр?в по слонов?й к?стц? з В?д?ш?.

Напис. Р?зьблення по слонов?й к?стц? виконали прац?вники з В?д?ш?.

На рель?фах зображен? сцени з життя Будди в по?днанн? з повсякденними под?ями, як? були б знайом? глядачам ?, таким чином, полегшували б ?м розум?ння будд?йського в?ровчення. У Санч? ? б?льшост? ?нших ступ м?сцеве населення жертвувало грош? на прикрасу ступи. Прямого Корол?вського заступництва не було. В?руюч?, як чолов?ки, так ? ж?нки, як? жертвували грош? на створення скульптури, часто вибирали свою улюблену сцену з життя Будди, а пот?м писали на н?й сво? ?мена. Це поясню? випадкове повторення окремих еп?зод?в на ступ? (Dehejia 1992).

На цих кам'яних статуях Будда н?коли не зображувався у вигляд? людсько? ф?гури через ан?кон?зм у буддизм?. Зам?сть цього художники вир?шили зобразити його за допомогою певних атрибут?в, таких як к?нь, на якому в?н покинув будинок свого батька, його сл?ди або нав?с п?д деревом бодг? в момент його просв?тлення. Вважалося, що людське т?ло занадто обмежу? Будду.

Арх?тектура: еволюц?я кап?тел? несучо? колони

Под?бн?сть була виявлена в дизайн? кап?тел? р?зних район?в П?вн?чно? ?нд?? з час?в Ашоки до час?в Сатаваган?в у Санч?: зокрема, м?ж столицею Патал?путри ?мпер?? Маур'?в (3 стол?ття до н. е.), кап?телями колон у будд?йському комплекс? ?мпер?? Шун?а в Б?архут? (2 стол?ття до н. е.) ? кап?тел? колон Сатаваган у Санч? (1 стол?ття до н. е./н. е.).

Найб?льш ранн?й в?домий приклад в ?нд??, столиця Патал?путра (3 стол?ття до н. е.), прикрашений рядами повторюваних розеток, оволо, л?пниною з б?серу ? барабан?в, хвилепод?бних завитк?в ? б?чних сп?ралей з центральними розетками навколо виступаючо? центрально? пальметти, яка ? основним мотивом. Вони дуже схож? на класичн? грецьк? в?зерунки, а кап?тель була описана як кваз??он?чна. Було висловлено припущення про грецький вплив, а також про перський вплив Ахемен?д?в.

Сарнатхська кап?тель, виявлена при археолог?чних розкопках на стародавн?й будд?йськ?й пам'ятц? Сарнатх. На колон? зображен? ?он?чний сп?рал? ? пальмета. Вона була по-р?зному датована в?д 3-го стол?ття до нашо? ери в пер?од ?мпер?? Маур'?в до 1-го стол?ття до нашо? ери, в пер?од ?мпер?? Шун?а. На одному з боц? зображений к?нь, що скаче галопом, що несе вершника, в той час як на ?ншому зображений слон ? його магаут.

Кап?тель колон у Бгаргут?, що дату?ться 2 стол?ттям до н. е. в пер?од ?мпер?? Шун?а, також включа? в себе багато з цих характеристик, з безл?ччю розетка, намистин ? барабан?в, а також центральним дизайном пальмет. Важливо в?дзначити, що були додан? лежач? тварини (леви, символи буддизму) у стил? Колон Ашоки.

Кап?тель колони Санч? збер?га? загальний дизайн, який був пом?чений у Бгаргут? стол?ттям ран?ше: лежач? леви, згрупован? навколо центрального стовпа квадратного перетину, з центральним дизайном у вигляд? Вогняно? пальмети. П?зн?ше слони були використан? для прикраси кап?телей колон (все ще з центральним малюнком пальмети) ?, нарешт?, з якши (тут малюнок пальмети зника?).

Основн? теми рель?ф?в

Велика ступа за час?в Сатавагана

Джатаки

Про?люстрован? р?зн? джатаки. Це будд?йськ? повчальн? розпов?д?, що розпов?дають про под?? з минулих житт?в Будди, коли в?н ще був Бодг?саттвою. Серед зображених Джатак — Ш'яма Джатака, Вессантара Джатака ? Магакап? Джатака.

Чудеса

Записан? численн? чудеса, вчинен? Буддою. Серед них:

• Чудо Будди, що йде по вод?.
• Чудо вогню ? дерева

Спокуса Будди

Численн? сцени в?дсилають до спокуси Будди, коли в?н з?ткнувся з спокусливими дочками Мари ? з його арм??ю демон?в. Устоявши перед спокусами Мари, Будда знаходить просв?тл?ння.

?нш? под?бн? сцени на ту ж тему:

• Спокуса Будди з втечею арм?? Мари.
• Просв?тл?ння Будди з втечею арм?? Мари.

Спокуса Будди, ?з Буддою л?воруч (символ?зу?ться т?льки його троном), оточеним рад?сними в?дданими, Мара ? його дочки (в центр?) ? б?жать демони Мари (праворуч).

В?йна за рел?кв?? Будди

П?вденна брама ступи № 1, що вважаються найстар?шими ? головними входами в ступу, мають к?лька зображень ?стор?? мощей Будди, починаючи з в?йни за рел?кв??.

П?сля смерт? Будди маллаки Кушинагара хот?ли зберегти його прах, але ?нш? корол?вства, також бажаючи зробити св?й внесок, почали в?йну ? обложили м?сто Кушинагар. Нарешт?, було досягнуто згоди, ? кремац?йн? рел?кв?? Будди були розд?лен? м?ж 8 корол?вськими с?м'ями та його учнями. Цей знаменитий рель?ф показу? методи ведення в?йни за час?в Сатаваган?в, а також вид на м?сто Кушинагар маллак?в.

?нш? панел?, пов'язан? з в?йною за рел?кв?? Будди в Санч?, так?:

• ?Король маллак?в, що приносить мощ? Будди в Кушинагару?, в?дразу п?сля смерт? Будди, перед самою в?йною. На цьому рель?ф? зображений король, що сидить на слон? ? трима? рел?кв?? на голов?.
• ?Облога Кушинагари с?мома королями?, ще один рель?ф на ту ж тему.

В?йна за рел?кв?? Будди, що збер?гаються в м?ст? Кушинагар, П?вденна брама, Ступа № 1, Санч?.

Винесення рел?кв?й Ашокой

Зг?дно з будд?йською легендою, к?лька стол?ть потому король Ашока вивезе рел?кв?? з восьми корол?вств-охоронц?в ? пом?стить ?х у 84 000 ступ. Ашока отримав поп?л в?д семи корол?вств-охоронц?в, але не зм?г забрати поп?л у наг?в у Рамаграм?, як? були занадто могутн? ? змогли утримати ?х. Ця сцена зображена на одн?й ?з поперечних частин п?вденно? брами ступи № 1 в Санч?. Ашока зображений праворуч у сво?й кол?сниц? ? сво?? арм??, ступа з рел?кв?ями перебува? в центр?, а корол? наг?в у сво?х зм??них капюшонах — у крайньому л?вому кутку п?д деревами.

Король Ашока в?дв?ду? Рамаграму, щоб забрати рел?кв?? Будди у наг?в, але йому це не вдалося, оск?льки наги були занадто могутн?. П?вденна брама, Ступа 1, П?вденн? брама, Санч?.

Буд?вництво Ашокой храму Бодг?ая

Ашока вгор?, п?дтримуваний двома сво?ми королевами. Ступа 1, П?вденна брама. Ототожнення з Ашокою п?дтверджу?ться аналог?чним рель?фом ?з Кана?анагалл? з написом ?Райя Асоко?.

Храм дерева Бодг? зображений в Санч?, Ступа 1, П?вденна брама

Ашока вирушив до Бодг-?а?, щоб в?дв?дати Дерево Бодг?, п?д яким Будда отримав сво? просв?тлення, як описано в його Указ № 8. Однак Ашока був глибоко засмучений, коли виявив, що за священним деревом не доглядають належним чином, ? воно вмира? через зневагу цариц? Т?ш'яракш?ти.

Як насл?док, Ашока подбав про дерево Бодг? ? побудував навколо нього храм. Цей храм став центром Бодг?ая. Скульптура в Санч?, п?вденна брама ступи № 1, зображу? скорботного Ашоку, якого п?дтримують дв? його королеви. Пот?м на рель?ф? вище зображено Дерево Бодг?, процв?таюче всередин? свого нового храму. Численн? ?нш? скульптури в Санч? зображують сцени поклон?ння Дереву Бодг? ? Дереву Бодги всередин? його храму в Бодг-?а?.

?нш? верс?? рель?фу, що зображу? храм Дерева Бодг?, видно в Санч?, наприклад, Храм дерева Бодг? (Сх?дна брама).

?ноземн? паломники

?ноземн? прихильники ? музиканти б?ля п?вн?чно? брами ступи I.

На деяких фризах Санч? також зображен? паломники в грецьких одежах, одягнен? в тун?ки з к?лтами, а деяк? з них у грецьких капелюхах-п?леях. ?х також ?нод? називають саки, хоча ?сторичний пер?од зда?ться занадто ранн?м для ?х присутност? в Центральн?й ?нд??, а дв? загострен? капелюхи видаються занадто короткими, щоб бути ск?фськими. Оф?ц?йне пов?домлення в Санч? опису? це як ??ноземц?, що поклоняються ступ??. Чолов?ки зображен? з коротким кучерявим волоссям, часто з пов'язками на голов?, як? зазвичай можна побачити на грецьких монетах. Одяг теж грецький, у комплект? з тун?кою, накидками ? сандалями, типовими для грецького дорожнього костюма. Музичн? ?нструменти також дуже характерн?, так? як "чисто грецьк?" подв?йна флейта п?д назвою авлос. Також пом?тн? схож? на карн?кс корну.

Ан?кон?зм

Ан?кон?м. Цар Шуддгодана молиться, коли його син Будда п?дноситься в пов?тря, вихваля?ться небесними ?стотами (але видно т?льки його шлях, горизонтальна плита в пов?тр?).

У вс?х цих сценах Будда н?коли не зображений, в?н повн?стю в?дсутн?й нав?ть у сценах його життя, де в?н гра? центральну роль: в Чудо, коли Будда йде по р?чц? Найранджана, в?н просто представлений сво?м шляхом по вод?; у Процес?? царя Шуддгодани з Кап?лавасту, в?н йде по пов?трю в к?нц? процес??, але про його присутн?сть говорять т?льки т?, хто поверта? голови вгору до символу його шляху.

?Променад Будди?, або Чанкрама, використову?ться для зображення Будди в рус? в будд?йському ан?кон?зм?

Перев?дкриття

Велика ступа, зруйнована сером Гербертом Меддоком у 1822 р. Акварель Фредер?ка Чарльза Мейз?, 1851 р.

Ру?ни п?вденно? брами Санч? в 1875 р.

Брама в ступу Санч? 1932 р.

Генерал Генр? Тейлор (1784—1876), який був британським оф?цером у Трет?й Маратхськ?й в?йн? 1817—1819 рок?в, був першим в?домим зах?дним ?сториком, який задокументував у 1818 роц? (англ?йською мовою) ?снування ступи Санч?. М?сце перебувало в повному занедбанн?. Велика ступа була незграбно зруйнована сером Гербертом Меддоком у 1822 роц?, хоча в?н не зм?г д?статися до центру, ? пот?м в?н покинув ??. Олександр Канн?нгем ? Фредер?к Чарльз Мейз? провели перше оф?ц?йне обстеження ? розкопки в Санч? ? оточуючих його ступах рег?ону в 1851 роц?. Археологи-любител? ? мисливц? за скарбами розоряли це м?сце до 1881 року, коли були розпочат? належн? реставрац?йн? роботи. М?ж 1912 ? 1919 роками споруди були в?дновлен? до ?х нин?шнього стану п?д кер?вництвом сера Джона Маршалла.

?вропейц? 19-го стол?ття дуже ц?кавилися ступою, яка була побудована Ашокою. Французи запросили дозволу у Шахджеган Бе?ум перевезти Сх?дну браму до Франц??. Англ?йц?, як? утвердилися в ?нд??, головним чином як пол?тична сила, теж були зац?кавлен? в тому, щоб перевезти ?? в Англ?ю для музею. Вони задовольнилися г?псовими коп?ями, як? були ретельно п?дготовлен?, а ориг?нал залишився на м?сц?, у штат? Бгопал. Правителька Бгопала Шахджеган Бе?ум ? ?? наступник султан Джеган Бе?ум вид?лили грош? на збереження стародавнього м?сця. Джон Маршалл, генеральний директор археолог?чно? служби ?нд?? з 1902 по 1928 р?к, визнав ?? внесок, присвятивши султанш? Дже?ану сво? роботи про Санч?. Вона ф?нансувала музей, який був побудований там. Будучи одн??ю з найб?льш ранн?х ? найб?льш важливих будд?йських арх?тектурних ? культурних пам'яток, в?н радикально зм?нив уявлення про ранню ?нд?? щодо буддизму. Нин? це прекрасний зразок ретельно збереженого археолог?чного об'?кта археолог?чною службою ?нд??. Про м?сце ступи Санч? в ?стор?? та культур? ?нд?? можна судити по тому факту, що Резервний банк ?нд?? у 2017 роц? випустив нов? банкноти ном?налом 200 ?нд?йських руп?й ?з зображенням ступи Санч?.

Однак, оск?льки Санч? залишився в основному недоторканим, лише к?лька артефакт?в Санч? можна знайти в Зах?дному музе?: наприклад, статуя Падмапани Гупта перебува? в Музе? В?ктор?? та Альберта в Лондон, а один ?з Яшини можна побачити в Британському музе?.

Сьогодн? на пагорб? Санч? збереглося близько п'ятдесяти пам'яток, у тому числ? три головн? ступи ? к?лька храм?в. Ц? пам'ятки були включен? в список ?нших в?домих пам'яток Св?тово? спадщини ЮНЕСКО з 1989 року.

Рель?фи Санч?, особливо т?, що зображують ?нд?йськ? м?ста, в?д??грали важливу роль у спроб? уявити, як виглядають стародавн? ?нд?йськ? м?ста. Багато сучасних симулятор?в заснован? на м?ських ?люстрац?ях Санч?.

• 
  Велика ступа, Сх?дна брама, 1875 р.
• 
  Зах?дна брама в 1882 р.
• 
  П?вденна брама в 1882 р.
• 
  Велика ступа, П?вн?чна брама в 1861 р.
• 
  Храм 18 1861 р.
• 
  Бачення давнього ?нд?йського придворного життя з використанням мотив?в Санч? (грав?ювання на дерев?, 1878 р.).

Чет?я??р? В?гара ? священн? рел?кв??

Чет?я??р? В?гара

К?стян? рел?кв?? (астх? авашеш) будд?йських майстр?в разом ?з рел?кв?ями, що були здобут? Мейс? ? Канн?нгемом, були розд?лен? ? вивезен? ними в Англ?ю як особист? трофе?. С?м'я Мейс? продала ц? предмети музею В?ктор?? та Альберта, де вони залишалися довгий час. Буддисти в Англ??, Шр?-Ланц? та ?нд?? на чол? з Товариством Магабодг? зажадали ?х повернення. Деяк? рел?кв?? Шар?путра ? Маудгальяяна в?дправили назад у Шр?-Ланку, де ?х було виставлено на загальний огляд в 1947 роц?. Це була така гранд?озна под?я, що майже все населення Шр?-Ланки при?хало ?х в?дв?дати. Однак п?зн?ше вони були повернут? до ?нд??. Але в 1952 роц? для збер?гання рел?кв?й був побудований новий храм Чет?я??р? В?гара. Це ознаменувало оф?ц?йне в?дновлення будд?йсько? традиц?? в ?нд??. Деяк? з рел?кв?й були отриман? Б?рмою.

Св?това спадщина ЮНЕСКО, об'?кт №524 (англ.)