诚招施工图设计师若干名、诚招CAD绘图员若干名

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Брага (значення).

Бра?га
—  Мун?ципал?тет  —
Вид Бра?га
Прапор Герб
Кра?на	Португал?я
Рег?он	П?вн?ч
Округ	Брага
Мун?ципал?тет
Параф??	37 параф?й
Уряд
- Президент
Площа
- Повна	183,4 км2
Населення (2023)
- Усього	201 583
- Густота	/км2
Часовий пояс	WET (UTC±00:00)
- Л?тн?й час	WEST (UTC+01:00)
Поштовий ?ндекс	4700
Код LAU	0303
Покровитель	святий Геральд
М?сцеве свято	24 червня
Вебсайт: Оф?ц?йний сайт
Бра?га на мап? Португал?? Бра?га на мап? Португал??

百度 智慧气象将是互联网+的形式，他们正在向我们走来。

Бра?га (порт. Braga; МФА: [?b?a.g?]) — мун?ципал?тет ? м?сто в Португал??, в окруз? Брага. Адм?н?стративний центр округу.  Розташований у п?вн?чн?й частин? кра?ни, на теренах ?сторично? португальсько? пров?нц?? Дору-М?ню. Належить до Бразько? арх?д?оцез?? Католицько? церкви в Португал??. Права м?ського самоврядування ма? з 16 року. Под?ля?ться на 37 параф?й. За адм?н?стративним под?лом, чинним до 1976 року, був складовою пров?нц?? М?ню. Площа мун?ципал?тету — 183,4 км2, населення мун?ципал?тету — 201 583 ос. (2023); густота населення — 1099,14 ос?б/км2 . Патрон — святий Геральд. Святковий день мун?ципал?тету — 24 червня. Поштовий ?ндекс — 4700. Код м?сцево? адм?н?стративно? одиниц? — 0303. Складова статистичного рег?ону П?вн?ч. Найстар?ше м?сто кра?ни. Збудоване римлянами як Бракара-Августа, столиця Галлец??. Центр Бразького арх??пископства, що в?д?гравало пров?дну роль у християн?зац?? П?ренейського п?вострова. Колишня столиця Свевського корол?вства (409—584). Перебувало п?д владю мусульманського Аль-Андалусу (715—868), завойоване в ход? Реконк?сти. Ув?йшло до складу Португальського графства (1096), згодом — корол?вства. Окраса м?ста — Бразький собор. Трет? найб?льше м?сто Португал?? п?сля Л?сабона ? Порту. Головне м?сто пров?нц?? М?ню.

Назва

• Брака?ра-Авгу?ста (лат. Bracara Augusta) — римська назва з 16 року до н. е.; походить в?д назви кельтського племен? бракар?в та ?мен? римського ?мператора Августа.
• Брака?ра (лат. Bracara) — скорочена римська назва; вживалася до ?сламського завоювання.
• Бра?га (порт. Braga) — сучасна португальська назва; в?дома з XI стол?ття.
• Сак?я?т (араб. ?????, Saqiyat) — арабська назва час?в мусульманського панування (715—868).

Метафоричн?:

• М?сто арх??пископ?в (порт. Cidade dos Arcebispos) — Брага як столиця Бразького арх??пископства.
• М?сто бароко (порт. Cidade Barroca) — Брага як арх?тектурний вз?рець португальського бароко.
• Португальський Рим (порт. Roma Portuguesa) — Брага як рел?г?йний центр Португал??.

Географ?я

Брага розташована на п?вн?чному заход? Португал??, в центр? округу Брага.

Розташоване на п?вноч? кра?ни, м?ж р?чками Каваду та Ест?, за 53  км в?д м?ста Порту.

Брага межу? на п?вноч? з мун?ципал?тетом Амареш, на п?вн?чному сход?  — з мун?ципал?тетом Повуа-де-Ланьозу, на п?вденному сход? — з мун?ципал?тетом Г?марайнш, на п?вдн? — з мун?ципал?тетом В?ла-Нова-де-Фамал?кан на заход?  — з мун?ципал?тетом Барселуш, на п?вн?чному заход?  — з мун?ципал?тетом В?ла-Верде.

Кл?мат

Брага, розташована м?ж Атлантичним океаном та горами, ма? пом?рний атлантичний кл?мат з 4 порами року.

Кл?мат Браги
Показник	С?ч.	Лют.	Бер.	Кв?т.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Р?к
Абсолютний максимум, °C	24,0	23,5	29,5	31,0	35,5	38,5	38,5	39,5	38,5	33,5	28,5	24,1	39,5
Середн?й максимум, °C	13,7	14,8	17,6	18,3	21,1	25,4	27,8	28,0	25,5	20,9	16,8	14,4	20,4
Середня температура, °C	9,0	9,9	12,3	13,2	15,8	19,5	21,4	21,4	19,4	15,9	12,3	10,2	15,0
Середн?й м?н?мум, °C	4,3	4,9	7,0	7,9	10,4	13,5	14,9	14,7	13,2	10,8	7,7	6,0	9,6
Абсолютний м?н?мум, °C	?6,4	?4,5	?5	?1,2	?0,5	3,3	7,5	6,7	3,8	2,5	?1,7	?2,5	?6,4
Норма опад?в, мм	176.4	114.8	121.6	130.8	112.9	48.6	22.0	34.0	81.7	191.7	193.9	220.2	1448.6
Джерело: ?нститут метеоролог?? Португал??

?стор?я

Римська доба

Петро Бразький, перший легендарний ?пископ Бразький, учень апостола Якова.

Територ?я Браги була заселена з час?в неол?ту. У зал?зному в?ц? тут з'явилися укр?плен? поселення, що належали до археолог?чно? культури Кастро. ?хн?ми мешканцями були кельтськ? племена бракар?в.

Близько 136 року до н. е. Рим розпочав п?дкорення п?вн?чно-зах?дних терен?в П?ренейського п?вострова. 16 року до н. е. завойовники заснували м?сто Бракара-Августа (сучасна Брага), назване на честь ?мператора Августа. Воно стало пол?тично-адм?н?стративним центром римлян у рег?он?. М?сто швидко розвивалося ? досягло максимального розростання в ?? стол?тт? н. е.

Близько 293 року ?мператор Д?оклет?ан надав Бракар? статус столиц? пров?нц?? Галлец?я, а також зробив ?? центром Бракарського конвенту на п?вденному заход? ц??? пров?нц??. М?сто в?д?гравало важливу роль у роман?зац?? та християн?зац?? п?вострова. В к?нц? IV стол?ття тут було засноване Бракарське ?пископство.

Германц?

У V стол?тт? до П?ренейського п?вострова переселилися германськ? та сарматськ? племена з Центрально? та Сх?дно? ?вропи. Зокрема, 409 року германське плем'я свев?в п?д проводом Гермер?ка, в союз? з аланами, захопило Галлец?ю ? заснувало власне корол?вство з? столицею в Бракар?. 585 року ?нше германське плем'я вестгот?в п?дкорило свев?в, включивши ?х до складу Вестготського корол?вства.

За час?в готського панування Бракара була важливим християнським центром. Вих?дцем ?з м?ста був теолог Павло Ороз?й, друг святого Августина. Бракарський ?пископ Мартин навернув свев?в ? гот?в, що були ар?анами, до католицько? в?ри. В?н також заклав Думеський монастир святого Мартина. В?д VI стол?ття бракарськ? ??рархи односторонньо вважали себе церковними л?дерами усього п?вострова ? конкурували за авторитет ?з Толедським ?пископством.

Реконк?ста

711 року розпочалося арабське завоювання П?ренейського п?вострова. 715 року мусульманськ? в?йська захопили та сплюндрували Бракару, внасл?док чого м?сто занепало. Уся м?ська округа опинилися п?д окупац??ю ?сламських сил. Бракарське ?пископство було перенесено до Луго. Частина м?стян втекла на п?вн?ч, до Астур?? (згодом — Леон), де влилася у ряди борц?в руху за в?двоювання батьк?вщини.

868 року Бракару зв?льнили християнськ? в?йська астур?йського короля Альфонсо ???. Мусульмани намагалися повернути м?сто, проводячи граб?жницьк? рейди. 1040 року ?х остаточно розбив кастильсько-леонський король Фернандо I. Завдяки настанню миру в окруз? 1070 року до Бракари повернулося ?пископство. З дозволу Святого Престолу воно отримало статус арх?д?оцез??. М?сто отримало фуерос ? права самоврядування. Новий арх??пископ Педру реорган?зував занепалу громаду, укр?пив м?ськ? ст?ни ? розпочав спорудження нового м?ського собору. В?д того часу в джерелах поряд ?з назвою ?Бракара? ф?гуру? старопортугальська ?Брага?.

Португал?я

Брага (?Civitates orbis terrarum?, 1617).

1096 року кастильсько-леонський король Альфонсо VI дарував Брагу як придане сво?й доньц? Терез?, перш?й португальськ?й графин?. 1112 року вона передала м?сто у власн?сть бразьких арх??п?скоп?в. Т? стали головними душпастирями Португальського графства, а згодом — Португальського корол?вства. Брага як арх??пископське м?сто в?д?гравало важливу роль для всього П?ренейського п?вострова, нар?вн? з Толедо ? Сантьяго-де-Компостелою. Ц? м?ста конкурували м?ж собою, ?нколи вдаючись до нечесно? боротьби. Зокрема, аби зменшити вплив Браги, компостельський ?пископ Д??го Жельм?рес вдався до викрадення мощей з Бразького собору; ?х повернули лише в 1990-х роках.

Брага була розбудована у часи правл?ння короля Д?н?ша (1279—1325). В?н оновив м?ськ? мури, укр?пив ?х 9-ма квадратними баштами ? заклав замок. У XVI стол?тт? арх??пископ Д?огу де Соза (1505—1532) кап?тально перебудував Брагу: проклав нов? вулиц? й площ?, а також розширив меж? м?ста поза його мурами. В?н також реставрував м?ський собор, збагативши його елементами мануельського стилю. У XVIII стол?тт?, стараннями духовенства, Брага була перетворена на один ?з вз?рцевих центр?в бароково? арх?тектури Португал??.

Брага сильно постраждала п?д час П?ренейсько? в?йни з Франц??ю (1808—1814) та громадянсько? в?йни (1828—1834). 20 березня 1809 року, п?сля битви при Браз?, м?сто окупували та пограбували наполеон?вськ? в?йська. 1834 року, внасл?док перемоги л?берал?в у громадянськ?й в?йн?, у м?ст? були розпущен? ус? католицьк? монастир?. Ц? под?? спричинили занепад Браги, перетворивши ?? на рядове пров?нц?йне м?сто кра?ни. Деяке пожвавлення в?дбулось у друг?й половин? Х?Х стол?ття завдяки поверненню португальських колон?ст?в з Бразил??, а також прокладанню зал?зниц? в 1875 роц?.

Значний розвиток м?сько? ?нфраструктури в?дбувся у ХХ стол?тт?. 1936 року м?сто стало адм?н?стративним центром пров?нц?? М?ню, а п?сля реформи 1976 року було перетворене на головне м?сто Бразького округу.

Рел?г?я

• Центр Бразько? арх?д?оцез?? Католицько? церкви.

Населення

• Станом на 2011 р?к в Браз? проживало 181 474 ос?б; з них 78 954 чолов?к?в ? 85 238 ж?нок.
• Густота населення становила 962 мешканц?в на 1 км2; одне з найб?льш заселених м?ст кра?ни.
• Молодь (до 25 рок?в) — 35 %; працююче населення — 54 %; л?тн? особи — 11 %; одне з наймолодших м?ст кра?ни.
• Нац?ональний склад: португальц?, бразильц?, африканц? (з колишн?х колон?й), китайц?, сх?дн? ?вропейц?.

К?льк?сть мешканц?в
1864	1878	1890	1900	1911	1920	1930	1940	1950	1960	1970	1981	1991	2001	2011
48 420	50 962	55 424	58 339	60 836	57 019	60 761	75 846	84 142	92 938	96 918	125 472	141 256	164 192	181 494

Укра?нц?

У м?ст? ?сну? чисельна укра?нська д?аспора. 2012 року в?дкрилася Укра?нська Кирило-Мефод??вська школа, заснована православною громадою на честь Вс?х Святих земл? Укра?нсько?. У 2016 роц? у м?ст? в?дкрили пам'ятник Героям Небесно? сотн?.

Параф??

• Адауфе
• Аркуш
• Арент?н
• Авеледа
• Кабрейруш
• Селейруш
• С?в?даде
• Крешпуш
• Куня
• Думе
• Ешкудейруш
• Ешп?ню
• Ешпоройнш
• Феррейруш
• Ф?гейреду
• Фрайян
• Фроссуш
• Гонд?залвеш
• Гуалтар
• Г?занде
• Ламасайнш
• Ламаш
• Ломар
• Маш?м?нуш
• М?ре-де-Т?байнш
• Моррейра
• Наварра
• Ногейра
• Ногейро
• Пад?н-да-Граса
• Палмейра
• Панойяш
• Парада-де-Т?байнш
• Педралва
• Позада
• Пр?шкуш
• Реал
• Руйль?
• Санта-Лукрес?я-де-Алжер?ш
• Санту-Ештеван-ду-Пенсу
• Сан-Жуан-ду-Соту
• Сан-Жозе-де-Сан-Лазару
• Сан-Жул?ан-душ-Пассуш
• Сан-Мамеде-де-Еште
• Сан-Пайю-де-Мерел?н
• Сан-Педру-де-Еште
• Сан-Педру-де-Мерел?н
• Сан-Педру-де-Ол?вейра
• Сан-В?сенте
• Сан-В?сенте-ду-Пенсу
• Сан-В?ктор
• Се
• Семель?
• Секейра
• Собрепошта
• Тад?н
• Тебоза
• Тенойнш
• Трандейраш
• В?ласа
• В?м??йру
• Фраделуш

Осв?та

• М?нюський ун?верситет

Пам'ятки

• Брага - Braga
• 
  Бразький собор
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Транспорт

• Автошлях E01

Спорт

• Бразький мун?ципальний стад?он
• Брага (футбольний клуб)

Особи

• Павло Орос?й — християнський теолог.

Джерела

• Braga Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 441-445.
• Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem bras?o d'armas : in 3 vol. —  Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 1. — P. 81-91.
• Alves, Adalberto (2014). Dicionário de Arabismos da Língua Portuguesa. [S.l.]: Leya. ISBN 9722721798
• Morais, Rui Manuel Lopes de Sousa (2004). Autarcia e Comércio em Bracara Augusta no período Alto-Imperial^{[недоступне посилання з лютого 2019]}. [S.l.: s.n.]

Посилання

• Бра?а // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Брага (Португал?я)

• Оф?ц?йна стор?нка Браги
• Пам'ятки м?ста з фото [Арх?вовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]