福建莆田楼市现“有价无市” 炒家开始亏本出手
Мистецтво Швец?? — серед в?домих шведських художник?в ? Юган Тоб?ас Сергель, Карл М?лл?с, Андерс Цорн, Карл Ларссон ? Карл Елдь. Останн?м часом мистецтво Швец?? було п?д впливом ?нших культур ? включа? в себе сучасн? картини та скульптури. Терм?н ?шведське мистецтво? належить до ?стор?? живопису та образотворчого мистецтва в Швец?? або до шведських художник?в. Шведське мистецтво завжди було п?д впливом всього св?ту, це вплив з р?зних географ?чних рег?он?в, з р?зних в?к?в. Шведське мистецтво за сво?ю суттю ? частиною ?шведсько? культури? та культурно? традиц?? зах?дного ?вропейського св?ту. Вплив на шведське мистецтво в основному прийшов з континентально? ?вропи, особливо Зах?дно? ?вропи: ?нших П?вн?чних кра?н, як наприклад Франц?я, Н?меччина та ?тал?я. П?сля Друго? св?тово? в?йни, вплив Сполучених Штат?в ?стотно зм?цнився завдяки щедрим субсид?ям на мистецтво. Сучасне шведське мистецтво ма? великий вплив на душу народу.
Коли льодовиковий пер?од зак?нчився, то Скандинавський п?востр?в був заселений з п?вдня мисливцями ? збирачами. Мистецтво виживання цього пер?оду виражене у кам'яному стол?тт? ? ? простим, в?добража? наявний матер?ал. Т?льки по-справжньому ст?йк? форми мистецтва пережили руйн?вну д?ю часу: петрогл?фи. Найб?льш ранн? наскельн? малюнки у вигляд? символ?в, знак?в ? зображення, вир?зан? на виход? з? скель виход?в ? на валунах. Вони почали вироблятися близько 7000 рок?в до нашо? доби. Швец?я ? одною з кра?н, де ? найб?льша концентрац?я петрогл?ф?в з м?сцевим центром у Богуслен?.
За час?в бронзово? доби, сп?ральний орнамент був важливим елементом стилю, який ?снував у Дан??[1]. Починаючи приблизно з 400 року нашо? доби, в?дбувся розвиток зображень п?вн?чних орнамент?в ? тварин, надзвичайно багатого образного стилю, який досяг свого п?ку в пер?од з 7-го стол?ття н.д. так званий ?Вендель-стиль?. Тваринний орнамент пережив новий розкв?т у каменях з рунами. Камен? з рунами — деяк? з яких дуже показов?, ? тому називаються ?образ-блоки?, що були створен? м?ж 200 р. ? 1130 р. н.д. Розкв?т цих рун?чних напис?в припав на пер?од 980–1100 рр.. Як вид мистецтва, кам'ян? руни ? специф?чними для п?вн?чних культур. Швец?я л?диру? з найб?льшою к?льк?стю рун-камен?в в загальн?й складност? маючи 2800 под?бних пам'яток з такими написами. Приблизно 85% вс?х виявлених рун-блок?в були в Швец??[2]. Ц? камен? спочатку були пофарбован?, по?днували текст з орнаментом ? стил?зованими символами. Вони можуть бути розд?лен? на с?м р?зних стил?в[3]. Деяк? з перших в?домих ?м?джмейкер?в в Швец?? були, по сут?, р?зьбяр? рун?чного письма.
З появою християнства прийшла ?конограф?я, спочатку — це встановлен? образи в церкв?. Зокрема, у вигляд? картин у в?втар?, розп'яття, ? ф?гури у камен? (католицьк? свят?, м?ф?чн? сцени тощо). Творч?сть показана в романському мистецтв? виробами з тканини ? золотими прикрасами. З XIII стол?ття Готланд був центром цих скульптор?в. Готичний стиль прийшов до Швец?? в друг?й половин? XIII стол?ття. Л?нчеп?нгський собор споруджувався в англ?йському готичному стил? ? м?стить багато прикрас скульптурами. У ряд? роб?т цього пер?оду показаний французький вплив, наприклад у Готланд? статуя Св. Ер?ка в церкв? Рослагс-Бро. ? також готичний монументальний живопис на дерев? у Швец??[1]. В?зуальн? розпов?д? набрали оберт?в в церквах в центральн?й Швец?? в к?нц? XV стол?ття таких майстр?в, як Н?льс Хаканссон ? Майстер Петрус. Хакансон учень художника Альберта П?ктора повинен був стати набагато б?льш в?домим за його рел?г?йн? картини в Уппланд?. Мотиви в цей пер?од були часто рел?г?йного чи м?ф?чного характеру. Художник Альберт зобразивши шахи у церкв? натхнув цим твором мистецтва створення ф?льму ?нгмара Бергмана ?Сьома печатка? майже 600 рок?в по тому. Нав?ть скульптури Санкт-Горан ? дракон у церкв? Стокгольму були додан? художником Альбертом[4]. В?н дещо запозичив в?д н?мецького художника ? скульптора Бернта Нотке з п?знього середньов?ччя, одного з найб?льш важливого п?вн?чно-?вропейського художника[5]. Нотке пер?одично жив у Швец??, був дуже продуктивним ? мав великий вплив на експрес?он?зм[6].
.png)
У пер?од короля Густава Вази мистецтво складалася в основному з портрет?в княз?в, як? були написан? ?ноземними художниками, як? активн? працювали в Швец??. Урбан Ларссон ? його робота ?V?dersoltavla? в?д 1535 р. ?з зображенням Велико? церквою у м. Стокгольм, була винятком. В?н ? одним з небагатьох в?домих шведських художник?в у пер?од короля Густава Вази ? епохи В?дродження[4] . Протягом XVII-XVIII стол?ть — був часом розкв?ту шведсько? арх?тектури. Побудована велика к?льк?сть замк?в, особняк?в ? церков так?, як Корол?вський палац. Означало це, що художники викликалися з-за кордону. Але ?ноземн? художники ? готували нове покол?ння шведських художник?в. Б?льш значн? колекц?? твор?в мистецтва були придбан?. Один в?домий художник був придворним художником Давида Клекер-Еренштраля. Еренштраль також був портретистом ? ан?мал?стом, ? працював у палац? Дроттн?нгхольм, разом з Юханом Сильв?усом. Ер?к Дальберг був арх?тектором, котрий зобразив Шведську ?мпер?ю у книз? ?Suecia Antiqua et Hodierna? (Швец?я давня ? сучасна). ?ншими художниками тод? були — Дев?д фон Крафт, Майкл Даль[1].
Епоха Свободи ? Густав?анський пер?од (в?д ?мен? короля Густава III) були великим культурним бумом у Швец??. У цей час, рококо було перв?сним стилем. Що сформувало майбутн? картин всесв?тньо в?домих шведських живописц?в[1]. Це пер?од, коли багато шведських художник?в пере?хали до континентально? ?вропи. Яскравим представником шведського рококо став Густав Лундберг. Його техн?ка малювання була давно дом?нуючою в шведському мистецтв? писати портрети, ? в?н представлений у Лувр?, в Нац?ональному музе? ? Академ?? мистецтв Швец??. Французький художник Г?йом Томас Тараваль був покликаний прикрасити Корол?вський палац Швец??. Разом з Карлом Хорлеманом в?н виступав за новий стиль. Ведучий художник даного стилю був Жан Ер?к Рен, який був учнем Хорлемана, майстра в арх?тектор? ? художника. Олександр Росл?н черпав натхнення в мистецтв? Франц??, намалював багато дуже чутливих портрет?в з найкращих особистостей епохи. Деяк? з портрет?в Росл?на ? одними з найб?льш в?дтворюючими даний пер?од ?стор??. Велике значення також ма? Карл Густав П?ло, який став придворним художником у Дан??. П?ло був натхненний венец?йськими художниками ? голландцем Рембрандтом Гарменсзоном ван Рейном. Однак, П?ло повернувся Швец?ю, а пот?м малював для коронац?? в Стокгольмському Собору ? зробив портрет Густава III[1]. ?нш? в?дом? ?мена були Юхан Паш, Пер Крафт Старший, Петро Адольф Хелл, ? найголовн?ше Юхан Тоб?ас Сергель. Протягом довгого часу, починаючи приблизно з 1770 р., рококо зм?нило Швец?ю ?уставського пер?оду. Шведський неокласицизм почався близько 1785 року. Густавський пер?од характеризу?ться французьким та англ?йськими впливом.
П?сля смерт? Густава III, був пер?од застою в шведському мистецтв?. З ?ншого боку, селянський живопис процв?тав — у Даларн? ? Гельс?нгланд?. Селянський живопис став основним натхненням для художника XVIII стол?ття Карла Ларссона. Готика ? класицизм важними стилями мистецтва протягом дек?лькох десятил?ть для шведських художник?в, в тому числ? ? для скульптора Бенгта Фогельберга[4]. Фогельберг був натхненний данським скульптором Бертелем Торвальдсеном, творцем статуй ?сторичних д?яч?в.
,_m%C3%A5lning_av_Richard_Bergh.jpg)
З середини XIX стол?ття, ? к?лька десятил?ть по тому, в шведських картинах переважають сцени природи. Головним представником ? Маркус Ларссон. Художники, як? вказували на щось нове були Егрон Лундгрен ? Карла Фредр?ка Х?лла. Х?лл став одним з пров?дних шведських ландшафтно-художник?в, що в?дображало ?х ?ндив?дуальн?сть, а через нього — шведську ментальн?сть (любов до еколог??, живо? й чисто? природи). Егрон Лундберг розвивав акварельне мистецтво, в?н багато подорожував у ?вроп? й Аз??, ? писав сво? картини. ?стор?я картин в?добража? широкий пер?од. Серед яких — художники так?, як Карл Густаф Геллькв?ст та Седерстрем[4]. ?нший художник був Август Мальмстрем, який створив ?сторичн? та романтичн? роботи про природу, ? про?люстрував багато казок (шведський фольклор).
М?жнародну славу принесли шведськ? твори мистецтва, що тяж?ли до твор?в XIX стол?ття. Найкращим художником з них ? маляр, скульптор, гравер Андерс Цорн. Цорн був дуже талановитим художником, писав в?льним стилем, де кожен мазок пензля ? ма? значення для ц?ло? картини. Андерс Цорн писав пейзаж? ? людей з натури. Цорн також зображував селянське життя в сво?й р?дн?й пров?нц?? Даларна. Ж?нка даного художника Амал?я Л?ндегрен також писала сцени про шведських селян ? народ Швец?? в ц?лому. Цорн вважа?ться одним з пров?дних живописц?в у ?вроп? к?нця XIX стол?ття, котрий зробив багато портрет?в сучасних знаменитостей[7]. Деяк? в?дом? роботи ?Н?мфа любов?? (1883 р.), ?Прем'?ра? (1888 р.), ?Р?чн?й танок ?М?дсуммер“? (1897 р.), ?президент Гровер Кл?вленд? (1899 р.) ? ?Купання пагорб?в? (1906 р.). Цорн представлений ??в Париж? (англ. Musée d'Orsay), ? в Б?лому дом? в Сполучених Штатах. ?нша гучне ?м'я цього покол?ння ? Карл Ларссон. Ларссон, як ? Цорн, з'явився з Даларни ? ? одним ?з найулюблен?ших шведських художник?в. Ларссон творив переважно аквареллю, в?н зображував повсякденне життя: часто зображував свою с?м'ю ? св?й будинок в Сундборн?. Його стиль легкий ? характеризу?ться вм?лою вза?мод??ю поверхонь ? л?н?й. Ларссон створив фрески ? наст?нний розпис, як наприклад ?швед. Midvinterblot? ? ряд ?нших фресок у Нац?ональному музе? Швец??. Ларссон став дуже в?домим у Н?меччин? у зв'язку з мистецтвом публ?кац?? книги там. ?нший художник, який дом?гся велико? популярност? Бруно Л?льефорс з дуже точними картинами природи, тварин у рус?. Два художники з великими стил?стичними можливостями були Ежен Янссон ? Ернст Юсефсон. Картини Янссона були натхненн? Ван Гогом: прост? геометричн? форми, Стокгольмська земля ? потужн? чолов?ч? ф?гури. У Юсефсона р?зноман?тн? ? в?дом? майстерн? портрети написан? маслом. В?н став джерелом натхнення для подальшого розвитку модерн?зму. Так? картини писав також Р?чард Берг, а також Н?льс Крюгер. Значний розвиток прийшов у 1885 р. разом ?з групою художник?в опонент?в, як? хот?ли продовжувати шведську школу живопису. К?лька рок?в по тому, в 1890-х роках, Берг ? Крюгер заснували Дорсетську школу разом з Карлом Нордстремом. Вони виступили проти реал?стичного стилю, малювання ландшафту ? були натхненн? Пол?м Гогеном. Особливо Нордстрем був натхненний французькими ?мпрес?он?стами. Близький друг Нордстрема був ун?версальний ген?й Август Стр?ндберг. Нав?ть Стр?ндберг був важливим шведським художником того пер?оду. Ми також можемо спостер?гати зростання числа шведських маляр?в серед ж?нок-художниць, таких як ?ва Боннер ? Ханна Паул?, як?, серед ?нших, черпали натхнення з твор?в Рембрандта.
Модерн?зм почав входити до шведського мистецтва в?д Акселя Торнемана, а пот?м через групу молодих художник?в-чолов?к?в (1909 р.), в основному з ?Л?ги школи художник?в?. Б?льш абстрактн? форми були представлен? Х?лмом Кл?нтом, Н?льсом фон Дардел?м ? Гестом Адр?аном Н?льссоном[4].
- У середин? 1920-х рок?в, ? к?лька десятил?ть п?сля, обидва були характерн? — це сюрреал?зм та ?Хальмстадська група? (експрес?он?зм), як? були в ?Гетеборзьк?й школ?? реал?ст?в, Свен Ер?кссон ? Брор Хьорт. ? строгий формал?зм, абстрактний м?н?мал?зм присутн?й у таких художник?в, як Олле Вертл?нг[4]. Скульптори даного пер?оду представлен? такими, як Карл Елдь ? Карл М?лл?с. Обидва мали великий вплив, ? останн?й найв?дом?ший шведський скульптор вс?х час?в.
- П?сля Друго? св?тово? в?йни шведське мистецтво мало творче п?днесення ? безл?ч художник?в зарекомендували себе в цьому бум?. Нова демократична ?дея у 1947 р., що мистецтво створене для вс?х, викликала народний рух сприяння мистецтву ? в той же пер?од також почали утворюватися р?зн? орган?зац?? мистецтв по вс?й Швец??.
- У 1950-х рр. з'явилися експрес?он?сти, як Торстен Ренкв?ст ? б?льш неформальн? художники Руне Янссон ? Едд? Ф?гге[4].
- На початку 1960-х рок?в, були активними шведськ? художники-граф?ки так?, як Ф?л?п фон Шанц ? Н?льс Г. Стенкв?ст[4].
- Культура Швец??
- Шведське образотворче мистецтво
- {{Script}} — шаблон для в?дображення рун?чно? писемност?.
- ↑ а б в г д ?stby, Leif & Frode Ernst Haverkamp (2009). Sverige - kunst. Store norske leksikon. Арх?в ориг?налу за 17 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2013.
- ↑ nordiska.uu.se. Арх?в ориг?налу за 11 серпня 2011. Процитовано 18 лютого 2013.
- ↑ Gr?slund, Anne-Sofie (2006). Dating the Swedish Viking-Age rune stones on stylistic grounds, Runes and their secrets: studies in runology. ISBN 978-87-635-0627-4
- ↑ а б в г д е ж и Hillman, 1993
- ↑ Nationalencyklopedin: Bernt Notke[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Encyklopedia Britannica: Bernt Notke. Арх?в ориг?налу за 22 лютого 2014. Процитовано 18 лютого 2013.
- ↑ Safran-Arts.com: Anders Leonard Zorn. Арх?в ориг?налу за 30 грудня 2019. Процитовано 19 лютого 2013.
- Facos, Michelle (1998). Nationalism and the Nordic imagination: Swedish art of the 1890s (Нац?онал?зм ? П?вн?чна уява у шведському мистецтв? 1890-х рок?в). University of California Press. ISBN 978-0-520-20626-7. Арх?в ориг?налу за 17 червня 2016. Процитовано 18 лютого 2013. (англ.)
- Hillman, G?ran (1993). Vem ?r vem i svensk konst (Хто ? хто у шведському мистецтв?). Stockholm: Rabén & Sj?gren. ISBN 91-29-61718-9. (швед.)
- Lindgren, Mereth (2002). Svensk konsthistoria (?стор?я шведського мистецтва). Lund: Signum. ISBN 91-87896-52-4. (швед.)
- Sven Sandstr?m (red.) (1991). Konsten i Sverige I&II (Мистецтво в Швец??). Norstedt: Stockholm. ISBN 91-1-913692-7 (part 1) ISBN 91-1-913702-8 (part 2). (швед.)
- Tidiga snidare och krusares k?nnetecken samt allm?n information kring ?ldre dalah?star [Арх?вовано 21 с?чня 2010 у Wayback Machine.] (швед.)
 Швец?я в темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад | Конституц?я ? Король ? Вибори ? Парламент (пол?тичн? парт??) ? Уряд ? (прем'?р-м?н?стр ? урядов? установи) ? Верховний суд ? адм?н?стративний под?л ? зовн?шня пол?тика (укра?нсько-шведськ? в?дносини) ? збройн? сили (Сухопутн? в?йська ? ВПС ? ВМС) ? державн? символи (прапор ? герб ? г?мн) | .svg) |
| Природа | ||
| ?стор?я | ||
| Економ?ка | ||
| Населення | ||
| Культура | азартн? ?гри ? арх?тектура ? кухня ? л?тература ? мистецтво ? музика ? к?нематограф ? ЗМ? ? наука ? свята ? спорт (Ол?мп?ади) ? св?това спадщина | |
| ?нше | ||
