两肋插刀是什么意思
| Мед?амистецтво | |
 | |
| Гештег |
newmediaart  |
|---|---|
 Мед?амистецтво у В?к?сховищ? | |
 | Ця стаття потребу? додаткових посилань на джерела для пол?пшення ?? перев?рност?. |
 | Ця стаття м?стить правописн?, лексичн?, граматичн?, стил?стичн? або ?нш? мовн? помилки, як? треба виправити. |
Мед?а-мистецтво, або ж мед?а-арт (лат. medium — середина, посередник, ? англ. art — мистецтво; синон?ми — комп'ютерне мистецтво, к?бер-арт) — вид сучасного мистецтва, для створення ? демонстрац?? якого використовують сучасн? ?нформац?йн? та комун?кац?йн?, тобто мед?а-технолог??, зокрема, ?нтернет. Це цифров?, в?ртуальн?, б?о- та мультимед?йн? технолог??, комп'ютерна ан?мац?я, в?део?гри, робототехн?ка, 3D-друк, ?нтернет та ?н.
В залежност? в?д обраного засобу, розр?зняють так? види мед?а-арту як комп'ютерна граф?ка , в?део-арт, нет-арт, саунд-арт, мед?а-перформанс, мед?а-?нсталяц?я, електрограф?я (терм?н, запропонований УАЕМ), цифровий друк (або, з англ?йсько?, д?джитал принт), г?бридне мистецтво (будь-як? синтетичн? образи комп'ютерного походження — в?зуальн?, звуков? й тактильн?, що зад?ян? у створенн? в?ртуально? реальност?). Поява нових засоб?в комун?кац?? зб?льшу? к?льк?сть назв вид?в творчост?, як от мейл-, смс-, мобайл-арт ? т.?.[1]
Мед?а-мистецтво часто передбача? ?нтерактивн?сть, тобто вза?мод?ю художника та спостер?гача, а також спостер?гача та твору мистецтва. Як зазначають деяк? теоретики, так? форми вза?мод??, участ? та трансформац?? розширюють меж? мед?а-арту ? в?дносять його до одного з напрям?в сучасного мистецтва[2].
Витоки мед?а-мистецтва можна простежити за винаходами ан?мац?? к?нця XIX стол?ття, такими як зоотроп (1834), праксиноскоп (1877), а також зоораксископ Едварда Майбр?джа (1879). Вплив на розвиток мед?а-мистецтва був спричинений теор?ями, що ?снують навколо г?пертексту, баз даних та мереж. Важливу роль у становленн? мед?а-мистецтва в?д?грали Венн?вер Буш ? Тед Нельсон, тод? як основн? ?де? можна знайти в л?тературних творах Хорхе Лу?с Борхеса, ?тало Кальв?но та Хул?о Кортасара
У 1958 роц? Вольф Востоль ста? першим художником, який використову? телев?зор як частину свого твору. Його ?нсталяц?ю Black Room Cycle[3] можна знайти в Берл?нськ?й галере?. Ця ?нсталяц?я використову? комп'ютерн? коди для створення неск?нченних поток?в випадкових зображень, як? н?хто не побачить.
Теоретичн? засади мед?а-арту заклав Маршалл Маклуен (1964), викладен? у книз? ?Закони мед?а?, що вийшла п?сля його смерт?.
Протягом 1960-х рок?в розвиток технолог?й в?деозйомки дозволив створити мед?а-артексперименти Нама Джуна Пайка та Вольфа Востела у вигляд? ?нсталяц?? 6 TV Dé-coll/age, що дату?ться 1963 роком та розм?щена у галере? Смол?на в Нью-Йорку[4]. Розвиток комп'ютерно? граф?ки наприк?нц? 1980-х рок?в та ?нтерактивних технолог?й в 1990-х роках у по?днанн? з розповсюдженням ?нтернету посприяли появ? р?зноман?тних форм ?нтерактивного мистецтва Кена Фейн?олда, Л?нна Хершмана Л?сона, Дев?да Рокеб?, Кен Р?нальдо, Перр? Хобермана; телематичного мистецтва Роя Аскотта, Майкла Б?л?цького; ?нтернет-арту Вука Чосича, Джод?; в?ртуального мистецтва Джефр? Шоу, Мориса Бенаюна, Мон?ки Флейшманна, Вольфганга Штрауса та м?сько? ?нсталяц?? Рафаеля Лозано-Хеммера. У Женев? Centre pour l'Image Contemporaine сп?льно з паризьким Центром Жоржа Помп?ду та Музе?м Людв?га в Кельн? створили перший ?нтернет-в?деоарх?в твор?в мед?а-мистецтва.
Розвиток б?отехнолог?? також дозволив таким художникам як Едуардо Кач почати вивчати ДНК та генетику п?д призмою мед?а-мистецтва.
У книз? New Media Art Марк Триб ? Реена Джана назвали дек?лька засоб?в, якими користуються сучасн? мед?а-мистецтва, включно з комп'ютерним мистецтвом, сп?впрацею, ?дентичн?стю, присво?нням, в?дкритим джерелом, телеприсутн?стю, спостереженням, корпоративною парод??ю, а також ?нтервенц??ю та хактив?змом[5]. У книз? Postdigitale[6] Маур?ц?о Бологн?н? запропонував, щоб мед?а-митц? мали одну загальну ознаку, яка змогла б ?х ?дентиф?кувати в умовах пост?йних трансформац?й та технолог?чного розвитку. Незважаючи на це, нове мед?а-мистецтво не ста? сукупн?стю однор?дних практик, воно схоже на складне поле, що зближу?ться з трьома основними елементами: 1) система мистецтва, 2) науково-промислов? досл?дження та 3) пол?тико-культурний мед?а-актив?зм[7].
Нел?н?йн?сть можна розглядати як важливу тему ново? форми мед?а-мистецтва художник?в, як? розробляють ?нтерактивн?, генеративн? роботи, так? як Джефр? Шоу або Морис Бенаюн. Сьогодн? мистецтво виходить з л?н?йно? форми ? дозволя? людям будувати св?й власний зв'язок ?з твором. Нел?н?йне мистецтво, зазвичай, вимага? участ? аудитор?? або, принаймн?, включення ?в?дв?дувача? в обговорення в?дображуваного, що, в свою чергу, зм?ню? тв?р. Цей аспект залучення аудитор??, який для деяких художник?в став нев?д'?мною частиною, виник з твору Happenings Алана Карпова ? став перманентним компонентом сучасного мистецтва.
Вза?мозалежн?сть та ?нтерактивн?сть ?нтернету, а також боротьба м?ж корпоративними, урядовими та сусп?льними ?нтересами, як? сьогодн? породжуються ?нтернетом, зачаровують ? надихають творц?в сучасного мед?а-мистецтва.
Багато мед?а-артпро?кт?в також працюють з такими темами, як пол?тика та соц?альна св?дом?сть, що ста? п?дтримкою для громадського актив?зму саме через ?нтерактивн?сть нових мед?а. Мед?а-мистецтво м?стить в соб? ?досл?дження коду та ?нтерфейсу користувача, арх?в?в, баз даних та мереж; виробництво за допомогою автоматизованого очищення, ф?льтрац??, клонування та рекомб?нац?йно? техн?ки; застосування користувацьких матер?ал?в (UGC) мед?а-платформи, вузькосмугових цифрових сайт?в на ?безкоштовних“ вебсайтах, як? вимагають авторських прав, та провокац?йн? вистави, як? втягують аудитор?ю як учасник?в процесу?[8].
Поява 3D-друку представила новий м?ст для мед?а-мистецтва, що з'?дну? в?ртуальний та ф?зичний св?ти. Розвиток ц??? технолог?? дозволив художникам зм?шувати цифровий аспект мед?а-мистецтва з традиц?йною ф?зичною формою скульптури. Першов?дкривачем у ц?й галуз? став художник Джонт? Хурв?тс, який за допомогою ц??? техн?ки створив анаморфозну скульптуру.
Оск?льки технолог??, що використовуються для перенесення твор?в мед?а-мистецтва, таких як пл?вка, стр?чки, веббраузери, програмне забезпечення та операц?йн? системи, стають застар?лими, мед?а-мистецтво стика?ться з серйозними проблемами, пов'язаними ?з завданням збереження твор?в. Сьогодн? ведуться досл?дження щодо вар?ативност? збереження нових вид?в мистецтва, спрямован? на пол?пшення документац?? нестаб?льно? спадщини мед?а-мистецтв.
?снують способи збереження,зокрема, переведення твору ?з застар?лого середовища в сум?сне нове середовище[9], цифрове арх?вування засоб?в масово? ?нформац??, а також використання емулятор?в для збереження роботи залежно в?д застар?лого програмного забезпечення або операц?йно? середовища.[10][11]
Близько середини 90-х рок?в збер?гання твор?в у цифровому формат? перетворилось на проблему. Цифрове мистецтво (рухом? зображення, мультимед?а, ?нтерактивн? програми та комп'ютерне мистецтво) мають ?нш? властивост?, н?ж ф?зичн? твори мистецтва (маслян? картини та скульптури). На в?дм?ну в?д аналогових технолог?й, цифровий файл може бути скоп?йований в нове середовище без пог?ршення вм?сту. Одна з проблем збереження цифрового мистецтва поляга? в тому, що формати пост?йно зм?нюються. На горизонт? — застар?ле використання флеш-накопичувач?в та портативних жорстких диск?в, оск?льки дан? все част?ше збер?гаються в хмарному сховищ?[12].
Укра?нське мед?а-мистецтво починало св?й розвиток в?д фотограф?? й синтезу з ?ншими видами мистецтва. Наприк?нц? 60-х рок?в харк?в'янин, тод? ще ?нженер, Борис Михайлов почав накладати зображення з двох пл?вок (сер?я ?Вчорашн?й бутерброд?), як? експонував п?д музику Pink Floyd. У 70-х роках к?бернетик ? фотограф Микола Недзельський, частково з комп'ютерною п?дтримкою, почав створювати ?В?део-пал?мпсести? (1972), ф?льми з ускладненою колажн?стю (переважно св?тло-кольору, безпредметност? й звук?в), з додатковою слайд-про?кц??ю. Митець Юр?й Зморович створив ан?мац?ю ?Пол?морф?я?, монохромну трансформац?ю л?н?й ? форм (1975). Перш? твори, виконан? на комп'ютер? за допомогою комп'ютерних програм та цифрово? обробки фото, у 1989 роц? створив Володимир Харченко. Це в?зуальн? композиц??, як? згодом в?н назвав метаграф?ями (тобто серединою м?ж фото ? граф?кою), та саунд-арт концерт ?Homo soveticus?, який згодом транслювався в ?нтернет-мереж? ? став частиною мультимед?йних композиц?й.
.jpg)
Вперше комп'ютерну ан?мац?ю створювали Дмитро Кавсан — ?Голови, що розмовляють? (1992) та ?лля ?супов — ?Жага? (1998). Комп'ютерна граф?ка (растрова) охоплю? як твори, повн?стю створен? за допомогою програм, так ? частково оброблен? на комп'ютер? зображення з ?нших цифрових нос??в (фото, в?део, сканування, ксерокс тощо). До таких належать цифров? роботи художник?в р?зних покол?нь: сер?? ?В?ртуальне малярство? Анатол?я Фед?рко (1994) (мультипро?кц?я ? цифровий друк), Володимира Мельниченка й Ади Рибачук ?Крик птаха? (1999); Арсена Савадова ?Колективне червоне? (1999), Олени Голуб ?Сигнали неточного часу? (2003); Олега Т?стола ? Миколи Маценка ?Мат?р м?ст? (2005); Антона Соломухи укра?но-французького художника, ?Червоний Капелюшок в?дв?дала Лувр? (2008); Алевтини Ках?дзе ?Необмежене? (2008) та ?н.
Нов? технолог?? нер?дко сум?щають з традиц?йними, створюючи особлив? мультимед?йн? твори. Так, 1993 роц? Ки?вському планетар?? зд?йснили мультимед?йну ?нсталяц?ю ?3/3? Гл?б Вишеславський, Ганна Сидоренко й Серг?й Якун?н (енвайронмент, звук, слайдпро?кц?я), яка в темному триповерховому простор? всеб?чно охоплювала глядача й налаштовувала на осмислення буття та ?стор??. Принцип мультимед?йност? був покладений в основу експозиц?й ?Жорна часу? В?ктора Сидоренка на 50-й Венец?йськ?й б??нале у 2003 роц? (живопис, фото, ?нсталяц?я, в?део, звук) та ?Парламент? Бориса Михайлова на 57 Венец?йськ?й б??нале у 2017 роц? (цифровий друк, ?нсталяц?я, звук).
Важливою частиною мед?а-арту ? в?део (яке в деяких кра?нах розглядають окремо). Одним з найперших жанр?в в?део-арту вважають документац?ю швидкоплинних художн?х под?й та акц?й. До таких належить зйомка просторових твор?в ?Брама сонця? (1989) Гл?ба Вишеславського (ф?лософ?чно-медитативне в?део); ?Мистецтво у космос?? (1993) ?горя Подольчака та ?гора Дюр?ча (у невагомост? косм?чно? станц?? ?Мир? зл?тала граф?ка художника, демонструючи розширення культурного простору людства. В?део вперше представляло Укра?ну на Б??нале мистецтв у Сан-Паулу (Бразил?я)); ?Пожертва богу в?йни? (1995) Бориса й В?ктор?? Михайлових та Серг?я Солонського (акц?я з? збирання см?ття уздовж зал?зниц?); ?Скринька для трьох л?тер? (1995) Бориса Михайлова; ?Банка супу? (2004) Серг?я Браткова (соц?ально загострене в?део).
Нове покол?ння у комп'ютерному мистецтв? Укра?ни представля? художник Степан Рябченко.[13][14] Його доробок охоплю? цифрове мистецтво, концептуальну арх?тектуру, скульптуру ? св?тлов? ?нсталяц??.[15] Насамперед, Рябченко в?домий сво?ми монументальними роботами ? в?део-?нсталяц?ями, в яких створю? цифровий всесв?т з? сво?ми героями ? м?фолог??ю, а також в?зуал?зац??ю не?снуючих образ?в, як-от комп'ютерн? в?руси, електронн? в?три, в?ртуальн? кв?ти тощо.[16]
- ↑ Мед?а-арт. Енциклопед?я Сучасно? Укра?ни. Арх?в ориг?налу за 21 кв?тня 2021. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Contemporary Art and New Media: Toward a Hybrid Discourse?. Contemporary Art and New Media: Toward a Hybrid Discourse? (амер.). 15 лютого 2011. Арх?в ориг?налу за 7 серпня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Net, Media Art (30 жовтня 2018). Media Art Net | Vostell, Wolf: German View from the Black Room Cycle. www.medienkunstnetz.de (англ.). Арх?в ориг?налу за 23 вересня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Net, Media Art (30 жовтня 2018). Media Art Net | Vostell, Wolf: Television Décollage. www.medienkunstnetz.de (англ.). Арх?в ориг?налу за 30 березня 2012. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Brown University Authentication for Web-based Services. sso.brown.edu (англ.). Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Postdigitale - Maurizio Bolognini. www.bolognini.org. Арх?в ориг?налу за 18 с?чня 2011. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Catricalà, Valentino. Media Art. Towards a New Definition of Arts in the Age of Technology (англ.). Арх?в ориг?налу за 22 вересня 2019. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Palgrave. www.palgrave.com (англ.). Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ SIXTH DELOS WORKSHOP on Preservation of Digital Information. www.ercim.eu. Арх?в ориг?налу за 5 грудня 2016. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Rhizome ArtBase. 16 с?чня 2005. Арх?в ориг?налу за 16 с?чня 2005. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ The Mission to Save Vanishing Internet Art (англ.). Арх?в ориг?налу за 10 кв?тня 2019. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Paul, Christiane (2008). New media in the white cube and beyond: curatorial models for digital art (English) . Berkeley: University of California Press. ISBN 9780520243972. Арх?в ориг?налу за 31 жовтня 2018. Процитовано 30 жовтня 2018.
- ↑ Strange Time: Степан Рябченко рассказывает о первом опыте кураторства и искусстве по ту сторону экрана. officiel-online.com (рос.). Арх?в ориг?налу за 11 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ .art Domains x CADAF Online. .ART (брит.). 23 червня 2020. Арх?в ориг?налу за 28 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ Степан Рябченко. Архитектор цифровой вселенной. PRAGMATIKA.MEDIA (рос.). 24 с?чня 2020. Арх?в ориг?налу за 14 червня 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- ↑ ART NOW: Степан Рябченко. Про мистецтво ново? доби. ART Ukraine. Арх?в ориг?налу за 24 лютого 2020. Процитовано 27 червня 2020.
- Г. А. Вишеславський, О. ?. Голуб. Мед?а-арт. //Енциклопед?я Сучасно? Укра?ни // К.:? н-т енциклопед. досл?дж. НАН Укра?ни. 2018. — Т. 20. С.26-27, 331.
- Вишеславський Г., Сидор-Г?белинда О.. Мед?а-арт. // Терм?нолог?я сучасного мистецтва//Paris-Kyiv, Terra Incognita, 2010, —ст.189-196. ISBN 978-966-96839-2-2.
- Г. А. Вишеславський, О. ?. Голуб. Мистецтво к?бернетичне. //Енциклопед?я Сучасно? Укра?ни // К.:? н-т енциклопед. досл?дж. НАН Укра?ни. 2018. — Т. 20., ст 521.
- [1] [Арх?вовано 21 кв?тня 2021 у Wayback Machine.] Мед?а-арт. ЕСУ
- Г. А. Вишеславський, О. ?. Голуб. Мистецтво к?бернетичне. ЕСУ
- Л?щинська О. Мед?а–арт
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Нормативний контроль |