抓青训 建平台 找出口 补强女足短板有谱了

Шведська мова
svenska
Поширення шведсько? мови у П?вн?чн?й ?вроп?:    Мова б?льшост?    Мова меншост?
Поширена в	Швец?я, Ф?нлянд?я, Естон?я.
Рег?он	П?вн?чна ?вропа
Нос??	9,3 млн
М?сце	78
Писемн?сть	латинське письмо ? шведська абетка
Класиф?кац?я	?ндо-?вропейська Германська П?вн?чногерманська (скандинавська) Сх?дноскандинавська
Оф?ц?йний статус
Оф?ц?йна	Швец?я,  Ф?нлянд?я,  ?вропейський Союз
Регулю?	Рада з? Шведсько? Мови (Швец?я), Svenska spr?kbyr?n (Ф?нлянд?я)
Коди мови
ISO 639-1	sv
ISO 639-2	swe
ISO 639-3	swe
SIL	SWD
IETF	sv

百度 雀巢科研包括雀巢研究中心及其遍布全球的研发网络，是世界上领先的食品及营养研究机构。

Шведська мова (швед. svenska [?sv??n?ska] ( прослухати)) належить до п?вн?чногерманських мов, нею розмовляють понад 9 м?льйон?в людей, здеб?льшого — у Швец?? та Ф?нлянд??, де вона ма? р?вн? права поруч ?з ф?нською мовою. Шведська мова великою м?рою ? вза?мно зрозум?лою з норвезькою та данською мовами. Под?бно до ?нших п?вн?чногерманських мов шведська походить в?д давньоскандинавсько? мови, що нею розмовляли германц? Скандинав?? в епоху в?к?нг?в. Станом на сьогодн? шведська мова ? найпоширен?шою з п?вн?чногерманських мов за к?льк?стю нос??в.

Л?тературна шведська, що нею розмовляють здеб?льшого шведи, ? нац?ональною мовою, що походить в?д центральношведських д?алект?в 19 стол?ття, а м?цно вона утвердилась на початку 20-го стол?ття. Хоча й дос? ?снують м?сцев? р?зновиди мови, що походять в?д давн?ших с?льських д?алект?в, усна та письмова мова ? ун?ф?кованою та стандартизованою.

Класиф?кац?я

Шведська мова належить до ?ндо?вропейсько? мовно? родини германсько? мовно? групи та п?вн?чногермансько? п?дгрупи (скандинавських мов). Разом з данською мовою шведська належить до ще вужчо? групи сх?дноскандинавських мов, до ?ншо? — зах?дноскандинавсько? — в?дносяться норвезька, фарерська та ?сландська мови.

?стор?я

З початку нашо? ери до ?Х стол?ття у скандинавських кра?нах розмовляли приблизно одн??ю мовою, яку називають протоскандинавською. Вона збереглась у невелик?й к?лькост? рун?чних напис?в того пер?оду.

В епоху в?к?нг?в (800—1050) скандинави продовжували говорити практично одн??ю мовою, яку за традиц??ю звуть ?данською?, але в цей час вже з'явились особливост?, що дозволяють розр?знити шведську, данську та норвезьку. Збереглися тисяч? камен?в з рун?чними написами Х? стол?ття, що ? п?д?рунтям таких висновк?в.

Як й ?нш? мови, шведська багато запозичувала, проте завжди залишалась самодостатньою. З приходом християнства у шведськ?й з'явилось багато латинських та грецьких сл?в, наприклад:

• kyrka (церква)
• pr?st (священик),
• m?ssa (меса),
• paradis (рай).

Протягом Середньов?ччя континентальн? впливи не послаблювались ? письмова мова отримала багато в?д складно? структури речення та заплутано? фразеолог?? латини, що частково збереглось ? до наших дн?в. Також величезний вплив на шведське сусп?льство мала м?ська культура ганз?йських купц?в, писемн? германомовн? купц? Ганзи з Любеку та Гамбургу внесли в шведську б?льш за будь-що в ?? ?стор??. Багато скандинавських сл?в вит?снено герман?змами:

• vind?ga — в?кно на даху (?око в?тру?) було зам?нено на f?nster (н?м. Fenster, в?кно) у ст?н?.
• eldhus (?вогняний д?м?) став k?k (н?м. Küche, кухня)
• m? (д?виця) стала jungfru
• b?rja (розпочинати) стало begynna,
• g?lda стали betala
• m?l та tunga (мова, нар?ччя) стали spr?k.

Мовою науки та осв?ти стол?ттями була латина. Та протягом XVII стол?ття, коли Франц?я Лу? XIV була головною кра?ною ?вропи, французька стала мовою з вищим статусом, ? ?? вплив в осв?т? та культур? зростав до XVIII. Нов? запозичен? слова (фонетично адаптован? до шведсько?) добре в?дображають культуру, що ?мпортувалась:

• modern (сучасний)
• journalist (журнал?ст)
• m?bel (мебл?)
• balkong (балкон)
• salong (салон)
• garderob (гардероб)
• mustasch (вуса)
• parfym (парфуми)
• s?s (соус)
• kastrull (каструля)
• balett (балет)
• rid? (театральна зав?са)
• pj?s (п'?са)
• roman (роман)

У XIX стол?ття на шведську почала впливати англ?йська. Головним чином у сферах пов'язаних з ?ндустр?ал?зац??ю, подорожами та спортом:

• jobb (робота)
• strejk (страйк)
• bojkott (бойкот)
• r?ls (зал?зниця)
• lokomotiv (локомотив)
• turist (турист)
• sport (спорт)
• rekord (рекорд)

Поширен?сть

Шведська мова — державна мова Швец?? ? Ф?нлянд?? (поряд ?з ф?нською). Вона ? р?дною для 90% населення Швец??, (б?льш н?ж для 9 м?льйон?в людей) та, на сьогодн?, для 5,2 % населення Ф?нлянд?? (290 000 людей). Близько 25000 з них проживають на повн?стю шведськомовних Аландських островах. Також, ще з середньов?ччя, ?снували шведськомовн? громади в Естон??, але вже п?сля Друго? св?тово? в?йни вони майже зникли. П?сля рос?йсько-шведсько? в?йни, з укра?нським походом короля Карла^{[джерело?]}, к?лька шведських поселень залишилось ? в Укра?н?, зокрема у центр? та на п?вдн? (Старошведське).

З XIX стол?ття до Друго? св?тово? в?йни б?льш н?ж м?льйон швед?в ем?грували, переважно до П?вн?чно? Америки. Можна нарахувати к?лька сотень тисяч людей, що розмовляють зараз шведською у р?зних частинах св?ту.

Шведська — скандинавська мова, що належить до германсько? г?лки ?ндо?вропейсько? родини мов. Вона близька до дансько? та норвезько?, але ?нш? скандинавськ? мови — ?сландська та фарерська — досить в?ддален?, бо зберегли арха?чний характер. З ц??? причини скандинавську групу ?нод? под?ляють на зах?дну та сх?дну п?дгрупи. До сх?дно? належить шведська з к?лькома р?зновидами, норвезька, данська та ютська (ютландська), до зах?дно? належать ?сландська, фарерська та ?нш?.

Граф?ка

Граф?ка шведсько? базу?ться на латинськ?й абетц?. Перше, що приверта? увагу ?ноземц?в у письмов?й шведськ?й — це вживання л?тер ?,?, ?,? та ?,?.

Двокрапка широко застосову?ться для позначення скорочень (зам?сть пропущених л?тер, як в укра?нськ?й мов? деф?с)

Фонетика

? вимовля?ться як голосн? в англ?йських словах more, hot; ? як в словах best, care; ? як у французьких словах bleu та b?uf. Особлив?стю фонетики ? наявн?сть протиставлення довгих/коротких звук?в (як голосних так ? приголосних), так? ун?кальн? звуки як [y], [ш:] та [u].

Лексика

SAOL, вид. 1—13

• Орфограф?я - Svenska Akademiens ordlista ?ver svenska spr?ket (SAOL; 1. вид. 1874 р.; 14. вид. 2015 р., 1596 стр.)
• Етимолог?я - Svenska Akademiens ordbok (SAOB; 37 том?в, A—Vret, 1898—2017 рр.)

Морфолог?я

Характерна особлив?сть скандинавських мов — це означений артикль ?менника у постпозиц??, под?бно до болгарсько? мови: man — mannen (англ.: man — the man), hus — huset (англ.: house — the house), hundar — hundarna (англ.: dogs — the dogs). Шведська також ма? подв?йний означений артикль, наприклад: det lilla huset (англ.: the little house).

Система трьох граматичних род?в: чолов?чого, ж?ночого та середнього (han, hon, det — в?н, вона, воно), у стандартн?й шведськ?й скоротилася до двох — загального та середнього (den та det). Шведи кажуть: ?B?ten? Den ?r bl?? (Човен? В?н блакитний / The boat? It's blue), але ?Huset? Det ?r bl?tt? (Будинок? В?н блакитний / The house? It's blue). Якщо стать — важлива характеристика, то вживаються чолов?ч? й ж?ноч? займенники: mannen — han, kvinnan — hon, hingsten — han, stoet — hon (чолов?к — в?н; ж?нка — вона; к?нь — в?н; кобила — вона).

У шведськ?й залишилась й дос? велика к?льк?сть вар?ант?в утворення множини ?менник?в: man — m?n (чолов?к — чолов?ки), hund — hundar (собака — собаки), g?st — g?ster (г?сть — гост?), kyrka — kyrkor (церква — церкви), ?pple — ?pplen (яблуко — яблука), hus — hus (будинок — будинки).

Шведська система словотвору дозволя? легке словоскладання, що спричиня? ?нод? створення довгих ? незграбних сл?в, як? можуть зам?няти ц?л? словосполучення або речення. Наприклад, так? слова як resursallokering (розм?щення ресурс?в), st?ndpunktstagande (прийняти точку зору), kvittblivningsproblematiken (наб?р проблем, призначених для усунення), та k?nsloidentifikation (емоц?йне вп?знання) переповнюють оф?ц?йний та науковий стиль мови.

З ?ншого боку, словоскладання дозволя? легко створювати прост? слова з новим значенням, наприклад: ful?l (дешеве й погане пиво), kramgo (об?йми), sk?psupa (та?мно випивати), strulputte (той, що все псу?). У шведськ?й поез?? багато таких сл?в, вони дозволяють вкласти б?льше зм?сту в менше сл?в. Проте вони досить складн? для перекладу у в?дпов?дному розм?р? чи тон?, нав?ть так? повсякденн? шведськ? висловлювання як solvarma smultron med kylskepskall fil — п?друм'янен? на сонц? дик? полуниц? з прохолодним ф?ль (вид жирного скип'яченого молока).

Сьогодн? шведськ? л?нгв?сти та консультанти з мовного вживання найб?льш занепоко?н? зростанням впливу англ?йсько? у науковому мовленн? та деяких ?нших сферах. Вони шукають р?зн? шляхи, щоб позбутися цього. Проте англ?йська не загрожу? шведськ?й так, як може здатися на перший погляд. Б?льш?сть швед?в, попри все, не сприймають вс? нововведення ?нтернац?онал?зац??, у ?х св?т? словник ?С н? до чого не придатний. Вони живуть у багатих л?нгв?стичних традиц?ях опов?дей та п?сень, жарт?в та присл?в'?в. ? хоч у мов? молод? сьогодн?, як ? в будь-як?й ?нш?й кра?н?, дуже багато вираз?в ? речень англ?йською, шведська все ж залиша?ться основою.

Сучасна шведська мова

Августа Стр?ндберга часто вважають засновником сучасно? шведсько? л?тератури

Мова, якою у Швец?? говорять сьогодн?, в л?нгв?стиц? позначають терм?ном nusvenska (?сучасна шведська?, букв. ?зараз-шведська?). З настанням в Швец?? пер?оду ?ндустр?ал?зац?? та урбан?зац?? в друг?й половин? XIX стол?ття нове покол?ння письменник?в залишило св?й сл?д в шведськ?й л?тератур?. Багато письменник?в, вчен?, пол?тики мали великий вплив на нову нац?ональну мову, з них ус?х Августа Стр?ндберга (1849—1912) часто називають найвпливов?шим.

У XX стол?тт? загальна, стандартизована нац?ональна мова стала доступна вс?м шведам. Орфограф?я нарешт? була стаб?л?зована ? до моменту реформи правопису 1906 року стала практично однаковою, за винятком дек?лькох невеликих в?дхилень. За винятком форм множини числа д??сл?в та трохи зм?неного синтаксису (особливо в писемн?й мов?) мова була такою самою, якою розмовляють в Швец?? сьогодн?. Форми множини д??сл?в залишалися в ужитку у формальн?й (та особливо письмов?й) мов? аж до 1950-х, коли вони нарешт? були скасован? оф?ц?йно.

Дуже ?стотна зм?на в шведськ?й мов? в?дбулася в 1960-х, так звана du-reformen (досл. укр. (?ти-реформа?)). Ран?ше допустимою манерою звертання до ос?б того самого або вищого соц?ального статусу було звернення за званням та пр?звищем. Використання herr (?пан?), fru (?пан??) або fr?ken (?незам?жня панночка?) вважалося прийнятним лише в перш?й розмов? з незнайомцями нев?домо? профес??, академ?чного ступеня або в?йськового звання. Той факт, що до слухача бажано було звертатися в трет?й особ?, ще б?льше заплутував усне сп?лкування м?ж членами сусп?льства. На початку XX стол?ття була зроблена спроба (але вона не мала усп?ху) зам?нити використання титул?в та звань займенником Ni (стандартний займенник друго? особи в множин?) — аналог?чно ситуац?? у французьк?й та рос?йськ?й мовах. У п?дсумку Ni стали використовувати як менш зухвалу форму du, що використовувалась для звертання до людей нижчого соц?ального статусу. З л?берал?зац??ю та радикал?зац??ю шведського сусп?льства в 1950-т? та 60-т? роки ран?ше значн? в?дм?нност? м?ж соц?альними класами стали менш важливими, ? du стало стандартним звертанням нав?ть у формальному та оф?ц?йному контекстах.

Вивчення

Шведська мова вивча?ться в Укра?н? у шведськ?й д?аспор? (див. Старошведське—Зм??вка) та у Швец?? в укра?нськ?й д?аспор? (див. Укра?нц? в Швец??). А також — дипломатами для роботи у Швец??, ем?грантами для роботи ? життя у Швец??, самим шведським народом.

Див. також

• Шведсько-укра?нська практична транскрипц?я
• Укра?нсько-шведськ? в?дносини
• Культура Швец??

Посилання

• Рада з? Шведсько? Мови [Арх?вовано 1 серпня 2010 у Wayback Machine.]
• Шведсько-укра?нський словник [Арх?вовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.]
• Шведська мова на сайт? Ethnologue: Swedish. A language of Sweden (англ.)
• Шведська мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Swedish [Арх?вовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Шведська мова на сайт? WALS Online: Language Swedish [Арх?вовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)