吃四方是什么生肖

Болгарська мова
Български език
Болгарська мова, де вона ? б?льш?стю    Болгарська мова, де вона ? менш?стю    Македонська мова, де вона ? б?льш?стю    Македонська мова, де вона ? менш?стю    Торлацьк? д?алекти, перех?дн? м?ж сх?дно-п?вденнослов'янськими мовами (болгаро-македонська) ? зах?дно-п?вденнослов'янськими мовами (сербохорватська)
Поширена в	Болгар?я, Укра?на, Молдова, Румун?я, Туреччина
Рег?он	?вропа
Етн?чн?сть	Болгари
Нос??	12 млн
М?сце	75
Писемн?сть	кирилиця (болгарська абетка)
Класиф?кац?я	?ндо-?вропейська Балтослов'янська Слов'янська П?вденнослов'янська Сх?дно-п?вденнослов'янська
Оф?ц?йний статус
Оф?ц?йна	Болгар?я  ?вропейський Союз
Рег?ональна	Албан?я, Чех?я, Угорщина, Молдова, Укра?на, Серб?я, Румун?я
Регулю?	?нститут болгарсько? мови
Коди мови
ISO 639-1	bg
ISO 639-2	bul
ISO 639-3	bul
IETF	bg

Ця стаття ? частиною сер?? статей про народ Болгари Культура Л?тература ? Музика Образотворче мистецтво ? К?но Танц? ? Кухня ? Мода ? Спорт Болгарська д?аспора Республ?ка Македон?я ? Серб?я ? Румун?я США ? Угорщина ? Грец?я ? Канада ?тал?я ? ?спан?я ? Н?меччина Велика Британ?я ? Туреччина ? Укра?на Анатол?йськ? болгари Банатськ? болгари Болгари Бессараб?? Помаки Рел?г?я Православ'я ? ?слам ? Католицизм Протестантизм Мова Болгарська та ?? д?алекти ?нш? статт? Болгар?я ? ?стор?я Цар? Болгар??

Болга?рська мо?ва — одна з п?вденнослов'янських мов. Поширена в Болгар??, певна к?льк?сть нос??в також живе в Укра?н? (Одеська область), Молдов?, Румун??, П?вн?чн?й Македон??. Ця мова ? оф?ц?йною мовою Болгар??.

?стор?я

Болгарська мова ? найдавн?шою писемно задокументованою слов'янською мовою. ?? ?сторичний розвиток характеризу?ться чотирма основними пер?одами. Варто зауважити, що це под?л умовний, ? назви не в?дображають р?зних мов, а лише пер?оди у розвитку болгарсько? мови, для яких характерн? певн? особливост?. Болгарська л?тературна мова сформувалася на середину XIX стол?ття на баз? п?вн?чно-сх?дних гов?рок. У XX стол?тт? л?тературна мова зазнала значного впливу зах?дних гов?рок, на територ?? яких розташована столиця Болгар?? — Соф?я. Писемн?сть — на основ? кирилиц?.

У лексиц?, а частково й у словотвор?, л?тературна болгарська мова в?дбива? значний вплив так звано? церковнослов’янсько? мови.

Писемна болгарська мова ма? тривалу ?стор?ю. Найдавн?ш? писемн? пам'ятки в?дносяться до X стор?ччя (надпис царя Саму?ла, 993 року). Найважлив?ш? етапи розвитку л?тературно? мови:

• староболгарський пер?од, щ?льно пов'язаний з першими продуктами конфес?йного письменства при його виникненн? в ?Х стол?тт?. Охоплю? пер?од м?ж прийняттям слов'янсько? мови як оф?ц?йно? мови в Болгар?? ? к?нцем Першо? болгарсько? держави в 1018 роц?. Деяк? мовознавц? стверджують, що початок староболгарсько? мови ф?ксу?ться трохи ран?ше, з? створенням першого слов'янського алфав?ту (глаголиц?) у 862 роц? святим Кирилом. Протягом цього пер?оду були написан? найдавн?ш? глаголичн? та кириличн? писемн? пам'ятки староболгарською мовою. Болгар?я стала центром слов'янсько? культури та писемност?. Наступний, як ? к?лька под?бних, напис на староболгарськ?й мов? з X стол?ття ? прикладом ц??? писемност? та культури.

СЬД? Л?ЖИТЪ МОСТИЧЬ ЧРЬГ?БЪ?Л?(Я) БЪ?ВЪ? ПР? С?М?ОН? ЦР?И И ПР? П?ТР? ЦР?И ОСМИ? Ж? Д?С?ТЬ Л?ТЪ СЪ? ОСТАВИВЪ ЧРЬГ?БЪ?ЛЬСТВО ? ВЬС? ?М?НИ? БЪ?СТЪ ЧРЬНОРИЗЬЦЬ ? ВЪ ТОМЬ СЪВРЬШИ ЖИЗНЬ СВО?.

• середньоболгарський пер?од (12—15 стол?ття)

Приблизно охоплю? пер?од в?д в?дновлення Друго? болгарсько? держави до ?? пад?ння п?д османським натиском. Мова Друго? болгарсько? держави ? основою для створення рос?йсько?, сербсько? та волохо-молдавсько? редакц?й ? набува? значення як загальнослов'янська книжкова мова. Рос?йський фонетичний вар?ант середньоболгарсько? мови з епохи Друго? болгарсько? держави ? до сьогодн? ? мовою православних церковних богослуж?нь у багатьох слов'янських кра?нах ? ? загальною церковною мовою.

• новоболгарський (власне ранн?й новоболгарський) пер?од — XVI — 1-а чверть XIX стол?ття

Найранн?ш? писемн? пам'ятки новоболгарсько? мови датуються XVII–XVIII стол?ттям. Один з таких пам'ятник?в - Тихонрав?вський дамаск?н XVII стол?ття, що ? одним з найранн?ших представник?в новоболгарсько? групи дамаск?н?в.

П?сля зв?льнення болгарська мова була оголошена оф?ц?йною шляхом циркулярного листа рос?йсько? окупац?йно? адм?н?страц?? в?д 11 вересня 1878 року. П?зн?ше народн? представники вир?шили, що оф?ц?йною болгарською мовою буде мова, заснована на п?вн?чно-сх?дних д?алектах, як ? сьогодн?. Най?мов?рн?ше це сталося через те, що мешканц? найб?льших м?ст того часу в кра?н? - Русе, Велико-Тирново, Шумен, Габрово, Стара Загора ? Пловдив, були в ?дин?й позиц?? щодо меж? ят?в. Це п?дкреслю? розмежування м?ж л?тературною мовою ? зах?дними д?алектами. Таким чином, особливо ч?тко в?докремлюються як д?алекти шопськ? - соф?йський, радомирський, кюстендильський, самоковський ? п?вн?чно-зах?дно болгарський.

У розвитку новоболгарсько? л?тературно? мови вид?ляють три основн? пер?оди:

• З початку XIX стол?ття до визволення Болгар?? в?д османського панування;
• П?сля визволення, де болгарська мова зазна? к?лькох правописних реформ - Правопис п?сля визволення, Дриновський правопис, Омарчевський правопис та правописна реформа БЗНС;
• З 9 вересня 1944 року ? п?сля цього (правописна реформа).

Наведений нижче приклад демонстру? текст болгарсько? друковано? Б?бл?? к?нця XIX стол?ття, де ми спостер?га?мо оф?ц?йний правопис п?сля визволення, при якому букви середньов?чно? староболгарсько?, так? як ?, ?, ?, ?, були вилучен?, а ?, ? тепер використовуються як "я" за рос?йським зразком. Однак цей правопис все ще м?стить ?, ?, середньов?чн? болгарськ? ?, ?, ?, а також зниклий п?зн?ше повний та неповний артикл? в ж?ночому род? (-та/-т?):

...И пристигн? въ Дерв?? и Листр?; и ето, имаше тамо н?кой ученикъ на име Тимо?ей, сынъ на н?ко? си жен? Еврейк? пов?рвал?, а баща му б? Еллинъ; Който ученикъ б?ше свид?телствованъ отъ брат?я-та въ...

Бувши давно закр?пленою на письм?, болгарська мова дуже довго збер?гала в правопис? зв'язок ?з старовинною, почасти ще старослов'янською мовою. Лише 1945 нова влада комун?стично? Болгар?? ввела в загальнонац?ональний вжиток рац?ональну та просту орфограф?ю, в основному побудовану на морфолог?чному принцип? ?з значними поступками вимов?.

Особливост?

У ход? ?сторичного розвитку болгарсько? мови та контакт?в з неслов'янськими мовами Балканського п?вострова в?дбуваються значн? зм?ни пор?вняно з ?ншими слов'янськими мовами. Вважа?ться, що ц? зм?ни включають морфолог?чн? та синтаксичн? зм?ни, як? характеризуються майже повною в?дмовою в?д в?дм?нк?в (залишки в?дм?нкових форм маються в займенниках, особових ?менниках, ?менниках чолов?чого роду в називному в?дм?нку), виникнення та використання означеного артикля, збереження простих час?в слов'янських д??сл?в (минулий доконаний час та минулий недоконаний час) та розвиток нових, виникнення подво?ного прямого та непрямого додатка, зникнення ?нф?н?тива та розвиток непрямов?дд?льних форм д??сл?в та ?нше. Ц? зм?ни взагал? в?др?зняють розвиток морфолог?? та синтаксису в болгарськ?й мов? в?д розвитку ?нших слов'янських мов.

Хоча його розм?р важко визначити, рос?йський вплив на болгарську мову п?д час утворення Третьо? болгарсько? держави був дуже сильним. Частина прийнятих тод? сл?в з рос?йсько? мови ма? староболгарське походження ? була ?повернута? в нов?тню болгарську л?тературну мову. Паралельно з цим ув?йшло велике число сл?в чисто рос?йського походження (переважно в сусп?льно-пол?тичн?й сфер?).

Протягом п?втисячол?тнього османського панування через турецьку мову ув?йшло багато перських та арабських сл?в, як? й дос? помилково вважаються "турецькими" (наприклад, шише, диван, хамам, турши(я), хамал, шалвар, диване та ?н.). П?сля розвитку промисловост? та науки у болгарську техн?чну мову ув?йшло багато н?мецьких сл?в (бандаж, багер, бурмашина та ?н.), а п?сля початку 80-х рок?в XX стол?ття - англ?йськ?, переважно в галуз? комп'ютерних наук та ?нформац?йних технолог?й (одним з останн?х приклад?в, який спочатку ув?йшов в розмовну мову, ? "флашка").

Д?алекти

Болгарськ? д?алекти

Болгарськ?й мов? властив? глибок? д?алектн? в?дм?нност?. Так, за вимовою старого ?ятя? (?) д?алекти под?ляються на сх?дн? та зах?дн?. До особливостей болгарсько? мови пор?вняно з ?ншими слов'янськими мовами належать так? риси:

• в?дм?нн? в?д ?нших слов'янських рефлекси праслов'янсько? йотац??: шт (запису?ться л?терою щ) на м?сц? праслов'янського tj (в укра?нськ?й дало ч) та жд на м?сц? праслов'янського dj (в укра?нськ?й дало ж): свеща [свешта] ?св?ча, св?чка?, чужд ?чужий?
• особливий звук [ъ] на м?сц? старого ?ра: сън ?сон?
• наголос, який може стояти на будь-якому склад? слова
• втрата в?дм?нк?в ?менник?в та прикметник?в (а також займенник?в та числ?вник?в), окр?м вокатива, який використову?ться з особовими ?менами
• наявн?сть постпозитивного артикля (артикль, що при?дну?ться до к?нця означуваного ним ?менника): човек — човекът або човека ?чолов?к, людина — той чолов?к, та людина?, жена — жената ?ж?нка — та ж?нка?, дете — детето ?дитина — та дитина?. Ця особлив?сть зближу? болгарську з ?ншими мовами балканського мовного союзу.
• втрата ?нф?н?тива, зам?сть якого вжива?ться особова форма д??слова тепер?шнього часу з часткою ?да?: да зная ?щоб мен? знати?
• майбутн?й час утворю?ться за допомогою частки ще
• широке використання простих минулих час?в, як? зникли в ?нших слов'янських мовах — аориста та перфекта
• подв?йний прид??сл?вний додаток: мене ме викат ?мене звати?
• переказувальний спос?б д??слова, який вжива?ться для передач? ?нформац?? в?д третьо? особи.

Приклад

?Запов?т? Тараса Шевченка болгарською мовою (переклав Димитр Метод??в)

Щом умра, ме погребете Нейде на могила Посред степите широки На Украйна мила, Та скалите над водата, Днепър и полята Да се виждат, да се чува, Как реве реката. Щом помъкне от Украйна Днепър към морето Кърви вражи — аз тогава Планини, полета Ще оставя, ще отида Чак при Бога в рая Да се моля. Дотогава Господ аз не зная. Погребете ме, станете, Прангите счупете, С вражи кърви свободата Щедро наръсете. И в семейството велико, Свободно и ново Не забравяйте, споменете И мен с добро слово.

(Джерело: Тарас Шевченко, Запов?т мовами народ?в св?ту, К., ?Наукова думка?, 1989)

Див. також

• Болгари в Укра?н?
• Болгарська мова в Укра?н?
• Мови Болгар??
• Болгарська л?тературна мова
• Болгарська В?к?пед?я

Л?тература

• Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1974–1985.
• Цонев Б. История на български език, т. 1. Изд. 2. София, 1940, т. 2—3. София, 1934—37;
• Стойков С. Българска диалектология. София, 1955;
• Андрейчин Л. Грамматика болгарского языка. Пер. с болг. М., 1949;
• Державин Н. С. Болгарские колонии в России, т. 2. Язык. П., 1915;
• Бернштейн С. Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии, т. 1. М.—Л., 1948;
• Маслов Ю. С. Очерк болгарской грамматики. М., 1956;
• Мирчев К. Историческа граматика на български език. София, 1958;
• Булаховский Л. А. Болгарский язык как источник для реконструкции древнейшей славянской акцентологической системы. М., 1958.

Словники

• Russian-Bulgarian Dictionary

Посилання

• Болгарська мова на сайт? Ethnologue: Bulgarian. A language of Bulgaria
• Болгарська мова на сайт? Glottolog 3.0: Language: Bulgarian [Арх?вовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Болгарська мова на сайт? WALS Online: Language Bulgarian [Арх?вовано 12 серпня 2017 у Wayback Machine.]